Ухвала суду № 39804348, 14.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4622/14 Справа № 204/8406/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Нізік О. В. Доповідач - Петешенкова М.Ю. Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

14 липня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Дерев'янка О.Г., Черненкової Л.А.,

при секретарі - Кириченко М.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він разом з ОСОБА_3 мешкають у частині будинку, розташованого на земельний ділянці площею 3386 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. На вводі до будинку стоїть прилад обліку води, який своєчасно проходить повірку за винятком останнього інтервалу у зв'язку з тим, що відповідач, який є постачальником води не повідомив про закінчення терміну дії міжповірочного інтервалу 01 травня 2013 pоку, та починаючи з 06 червня 2013 року проводив нарахування за водопостачання та водовідведення згідно норм споживання на двох зареєстрованих осіб та площу будинку. 15 червня 2013 року від представника КП «Дніпроводоканал» він дізнався про закінчення терміну експлуатації лічильника води 01 травня 2013 року, та необхідність проходження повірки. 16 травня 2013 pоку лічильник було доставлено до КП «Дніпроводоканал» для проходження планової повірки. 15 липня 2013 року він отримав лічильник, акт допуску в експлуатацію лічильника холодної води після повірки, облікову картку лічильника води. Станом на 18 травня 2013 року лічильник був встановлений та опломбований представниками відповідача. 25 липня 2013 року між ним та КП «Дніпроводоканал» укладений договір про надання населенню приватного сектору послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, після чого 08 серпня 2013 року він отримав повідомлення про наявність заборгованість у розмірі 4 834,96 грн. Просив визнати дії відповідача з приводу нарахування відповідачем боргу за нормативами (нормами) споживання води неправомірними, та зобов'язати відповідача провести перерахунок за послуги з водопостачання та водовідведення починаючи з 06 червня 2013 року згідно з показниками засобу обліку води за цей період.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені (а.с.100-103).

Суд визнав вимоги КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради щодо сплати нарахованого боргу ОСОБА_2 неправомірними.

Суд зобов'язав КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради здійснити перерахунок по особистому рахунку НОМЕР_1 зареєстрованого на ім'я ОСОБА_2

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є співвласником 67/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці, площею 3386 кв. м., та зареєстрований як споживач послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (а. с. 23-25). Має на вводі до будинку прилад індивідуального обліку води.

15 червня 2013 року від представника КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради дізнався про закінчення 01 травня 2013 року терміну експлуатації водолічильника та необхідність його повірки, про що було складено відповідний акт.

15 липня 2013 року після проведення повірки він отримав лічильник, акт допуску в експлуатацію лічильника холодної води після державної повірки, облікову картку лічильника води. Станом на 18 травня 2013 року лічильник був встановлений та опломбований представниками відповідача.

25 липня 2013 року між ним та КП «Дніпроводоканал» було укладено договір про надання населенню приватного сектору послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, після чого отримав повідомлення про наявність заборгованості у розмірі 4 834,96 грн. та лист, за змістом якого внаслідок несвоєчасної державної повірки лічильника, з 06 червня 2013 року по 18 липня 2013 року нарахування здійснювалось згідно норм споживання на кількість зареєстрованих в будинку осіб та на 2107,15 м2 поливної площі.

Відносини між сторонами по справі з приводу водопостачання регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р., типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р.

Проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, передбачено ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Відповідно до ч. 3 цієї статі порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 лютого 2005 року, передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (пункт 10 зазначених Правил).

У пункті 16 Правил зазначено про право споживача проводити позачергову повірку за власні кошти квартирних засобів обліку у разі виникнення в нього сумнівів щодо правильності їх показань, про що він інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Чинним законодавством на споживача не покладено обов'язок по проведенню чергової повірки засобу обліку, а лише зазначено про необхідність ним його подання на періодичну повірку, та не встановлено, що у випадку не подання на повірку обсяг спожитих послуг має визначатись за нормами споживання. Таке може мати місце лише у разі встановлення несправності засобу обліку.

Отже, ухвалюючи рішення про задоволення позову з зазначених підстав, суд першої інстанції, встановивши, що відповідачем порушено положення зазначених нормативних актів, а тому нарахування за послуг водопостачання, виходячи із норм споживання, а не показників лічильника, порушує права впозивача.

Встановивши обставини по справі та правовідносини, що виникли між сторонами, суд першої інстанції надав їм правильну правову оцінку та застосувавши вказані вище положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р., ухвалив законне та обгрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, яке відповідає вимогам ст.ст.213, 214 ЦПК України.

Посилання апелянта на укладений між сторонами договір про надання населенню приватного сектору послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, як підставу нарахування оплати за надані послуги, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки був укладений лише 25 липня 2013 року, тобто після проведення повірки лічильника.

Таким чином, колегія судді дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради - відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: