Справа № 646/8261/13-к
№ провадження 1-кп/646/35/2014
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.07.2014 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Васильєвої О.О.
суддів: Нікуліної Л.П., Чудовського Д.О.
при секретарі - Козирєва А.В., Косової Т.В., Підопригора Ю.В., Жура О.В., Міщенко О.О.
за участю прокурора - Гірмаш О.М., Сапсая А.В., Саєнко І.А., Моцевого А.С.,
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника потерпілих - ОСОБА_4,
законних представників потерпілої - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
потерпілих: ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_17,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12013220140000344 від 11.03.2013 року стосовно
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, неодруженої, непрацюючої, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.302 КК України, постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2006 року справу закрито на підставі ст.10 КПК України (в ред.. 1960 р). та ст. 47 КК України, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1,
що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України.
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки Російської Федерації, Приморського краю, Чернігівського району, с. Монастирище, українки, громадянки України, неодруженої, непрацюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2,
що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.303 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_12 приблизно восени 2012 (точна дата не встановлена), усвідомлюючи, що на втягненні в зайняття проституцією інших осіб можна швидко і без зайвих зусиль заробити значні грошові кошти, які згодом можна витрачати на власні потреби, вступила у попередню злочинну змову з ОСОБА_13, яка повинна була підшукувати і вербувати дівчат, які не мають джерела отримання коштів для існування та організовувати їх переміщення до міста Києва з метою наступного використання для надання незнайомим чоловікам послуг сексуального характеру.
Далі, ОСОБА_12 діючи з корисливих спонукань, бажаючи отримувати доходи від протиправної діяльності, що полягає в утриманні притону розпусти і наданні такого місця для здійснення розпусних дій, з метою облаштування місця призначеного для надання таких послуг, вирішила щодобово винаймати квартиру у центрі м. Київ, в якій дівчата, під її контролем, будуть надавати сексуальні послуги незнайомими особам чоловічої статі, за що будуть віддавати їй, згідно заздалегідь обумовлених умов, половину грошових коштів, які виручені ними за надання послуг сексуального характеру. Таким чином ОСОБА_12 за рекламними оголошеннями знайшла двохкімнатну квартиру, яка здавалась у щодобову оренду, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.
Таким чином, в період з березня 2013 по 08.07.2013 на вищевказаній квартирі, яку ОСОБА_12 створила та утримувала як притон, в якому при вищезазначених обставинах надавали послуги сексуального характеру незнайомим особам чоловічої статі неповнолітня ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_15
Однак 08.07.2013 їх протиправна діяльність була зупинена працівниками міліції.
Таким чином, ОСОБА_12 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 302 КК України, а саме: створення та утримання місць розпусти, вчинені з метою наживи.
Крім того, ОСОБА_12 в лютому 2013 року (точна дата не встановлена), діючи умисно, з метою незаконного збагачення шляхом залучення особи в зайняття проституцією, з використанням уразливого стану особи всупереч нормам громадських відносин, які гарантують право кожної людини на статеву свободу, здоров'я особи, а також честь і гідність, здійснила ряд умисних злочинів при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_12 реалізуючи свій злочинний намір, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, пов'язаних із втягуванням особи в заняття проституцією з використанням уразливого стану цієї особи, вступила у попередню злочинну змову з ОСОБА_13, спрямовану на підшукування та переміщення до міста Києва жінок з метою їх подальшої сексуальної експлуатації.
На виконання своїх злочинних намірів ОСОБА_12 запропонувала ОСОБА_13 підшукувати в м. Харкові дівчат, які не мають джерела отримання коштів для існування, у зв'язку з чим знаходяться у вразливому стані, та організовувати їх переміщення до міста Києва з метою наступного використання для надання незнайомим чоловікам послуг сексуального характеру.
Так, 28 лютого 2013 року ОСОБА_13, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_12, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, пов'язаних із втягуванням особи до зайняття проституцією, перебуваючи в кафе «Стриж», розташованому за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд.53, зустрілася з ОСОБА_9 і неповнолітньою ОСОБА_18 та, достовірно знаючи про їх тяжке матеріальне становище, яке виражалося у відсутності джерела отримання коштів для існування, використовуючи їх уразливий стан, обумовлений зазначеними зовнішніми чинниками, запропонувала їм за грошову винагороду виїхати до міста Києва, де останні будуть надавати послуги сексуального характеру. Неповнолітня ОСОБА_18 і ОСОБА_9, перебуваючи в уразливому стані, вимушені були погодитися на виїзд до м. Києва для надання платних сексуальних послуг.
Крім того, 28 лютого 2013 року, ОСОБА_13, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_12, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, пов'язаних із втягуванням особи до зайняття проституцією, перебуваючи на маршрутній зупинці біля автовокзалу на пр. Гагаріна в м. Харкові зустрілася з ОСОБА_15 та, достовірно знаючи про її тяжке матеріальне становище, яке виражалося у відсутності джерела отримання коштів для існування, використовуючи її уразливий стан, обумовлений зазначеними зовнішніми чинниками, запропонувала їй за грошову винагороду виїхати до м. Києва, де остання буде надавати послуги сексуального характеру. ОСОБА_15, перебуваючи в уразливому стані, вимушена була погодитися на виїзд до міста Києва для надання платних сексуальних послуг.
В подальшому, ОСОБА_13 придбала білети на автобус сполученням «Харків-Київ» для неповнолітніх ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_15 для виїзду у м. Київ з метою зайняття проституцією, і 28.02.2013 року приблизно о 23.00 годин разом з вказаними особами відправилась до м. Києва, тим самим перемістила дівчат з м. Харків в м. Київ.
01 березня 2013 року ОСОБА_13 прибувши на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, яку вони орендували з вказаною вище метою, передала дівчат ОСОБА_12, а остання, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_13, детально повідомила дівчатам про умови надання послуг сексуального характеру невстановленим чоловікам.
Погодившись на запропоновані умови, неповнолітня ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_15, знаходячись в м. Києві з 01.03.2013 до 04.03.2013 без коштів для існування та не маючи у зв'язку з цим можливості повернутися до м. Харкова, були вимушені надавати сексуальні послуги за гроші раніше незнайомим особам чоловічої статі.
Половину отриманих від надання сексуальних послуг коштів неповнолітня ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_15 передавали ОСОБА_12 та ОСОБА_13
Таким чином, ОСОБА_12 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 303 КК України, а саме: втягнення особи в зайняття проституцією, з використанням уразливого стану цієї особи, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_12 реалізуючи свій злочинний намір, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, пов'язаних із втягуванням особи в заняття проституцією з використанням уразливого стану цієї особи, вступила у попередню злочинну змову з ОСОБА_13, спрямовану на підшукування та переміщення до міста Києва жінок з метою їх подальшої сексуальної експлуатації.
На виконання своїх злочинних намірів ОСОБА_12 запропонувала ОСОБА_13 підшукувати в м. Харкові дівчат, які не мають джерела отримання коштів для існування, у зв'язку з чим знаходяться у вразливому стані, та організовувати їх переміщення до міста Києва з метою наступного використання для надання незнайомим чоловікам послуг сексуального характеру.
Так, 06 липня 2013 року о 16.30 годин ОСОБА_13, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_12, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, пов'язаних із втягненням особи до зайняття проституцією, перебуваючи на території автовокзалу м. Харків, розташованому на пр. Гагаріна в м. Харкові, зустрілася з ОСОБА_10 та ОСОБА_17 та, достовірно знаючи про їх тяжке матеріальне становище, яке виражалося у відсутності джерела отримання коштів для існування, використовуючи їх уразливий стан, обумовлений зазначеними зовнішніми чинниками, запропонувала їм за грошову винагороду виїхати до міста Києва, де останні будуть надавати послуги сексуального характеру. ОСОБА_17 та ОСОБА_10, перебуваючи в уразливому стані, вимушені були погодитися на виїзд до м. Києва для надання платних сексуальних послуг.
В подальшому, ОСОБА_13 придбала білети на автобус сполученням «Харків-Київ» для ОСОБА_10 та ОСОБА_17 для виїзду у м. Київ з метою зайняття проституцією, і 28.02.2013 року приблизно о 23.00 годин разом з вказаними особами відправилась до м. Києва, тим самим перемістила дівчат з м. Харків в м. Київ.
08 липня 2013 року ОСОБА_13, прибувши на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, яку вони орендували з метою зайняття проституцією, передала дівчат ОСОБА_12, а остання, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_13, детально повідомила дівчатам про умови надання послуг сексуального характеру за гроші раніше незнайомим особам чоловічої статі.
Таким чином, ОСОБА_12 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 303 КК України, а саме: втягнення особи в зайняття проституцією, з використанням уразливого стану цієї особи, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_13 в лютому 2013 року (точна дата не встановлена), діючи умисно, з метою незаконного збагачення шляхом залучення особи в зайняття проституцією, з використанням уразливого стану особи всупереч нормам громадських відносин, які гарантують право кожної людини на статеву свободу, здоров'я особи, а також честь і гідність, здійснила ряд умисних злочинів при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_12 реалізуючи свій злочинний намір, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, пов'язаних із втягненням особи в заняття проституцією з використанням уразливого стану цієї особи, вступила у попередню злочинну змову з ОСОБА_13, спрямовану на підшукування та переміщення до міста Києва жінок з метою їх подальшої сексуальної експлуатації.
На виконання своїх злочинних намірів ОСОБА_12 запропонувала ОСОБА_13 підшукувати в м. Харкові дівчат, які не мають джерела отримання коштів для існування, у зв'язку з чим знаходяться у вразливому стані, та організовувати їх переміщення до міста Києва з метою наступного використання для надання незнайомим чоловікам послуг сексуального характеру.
Так, 28 лютого 2013 року ОСОБА_13, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_12, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, пов'язаних із втягненням особи до зайняття проституцією, перебуваючи в кафе «Стриж», розташованому за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд.53, зустрілася з ОСОБА_9 і неповнолітньою ОСОБА_18 та, достовірно знаючи про їх тяжке матеріальне становище, яке виражалося у відсутності джерела отримання коштів для існування, використовуючи їх уразливий стан, обумовлений зазначеними зовнішніми чинниками, запропонувала їм за грошову винагороду виїхати до міста Києва, де останні будуть надавати послуги сексуального характеру. Неповнолітня ОСОБА_18 і ОСОБА_9, перебуваючи в уразливому стані, вимушені були погодитися на виїзд до м. Києва для надання платних сексуальних послуг.
Крім того, 28 лютого 2013 року, ОСОБА_13, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_12, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, пов'язаних із втягненням особи до зайняття проституцією, перебуваючи на маршрутній зупинці біля автовокзалу на пр. Гагаріна в м. Харкові зустрілася з ОСОБА_15 та, достовірно знаючи про її тяжке матеріальне становище, яке виражалося у відсутності джерела отримання коштів для існування, використовуючи її уразливий стан, обумовлений зазначеними зовнішніми чинниками, запропонувала їй за грошову винагороду виїхати до м. Києва, де остання буде надавати послуги сексуального характеру. ОСОБА_15, перебуваючи в уразливому стані, вимушена була погодитися на виїзд до міста Києва для надання платних сексуальних послуг.
В подальшому, ОСОБА_13 придбала білети на автобус сполученням «Харків-Київ» для неповнолітніх ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_15 для виїзду у м. Київ з метою зайняття проституцією, і 28.02.2013 року приблизно о 23.00 годин разом з вказаними особами відправилась до м. Києва, тим самим перемістила дівчат з м. Харків в м. Київ.
01 березня 2013 року ОСОБА_13 прибувши на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, яку вони орендували з вказаною вище метою, передала дівчат ОСОБА_12, а остання, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_13, детально повідомила дівчатам про умови надання послуг сексуального характеру невстановленим чоловікам.
Погодившись на запропоновані умови, неповнолітня ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_15, знаходячись в м. Києві з 01.03.2013 до 04.03.2013 без коштів для існування та не маючи у зв'язку з цим можливості повернутися до м. Харкова, були вимушені надавати сексуальні послуги за гроші раніше незнайомим особам чоловічої статі.
Половину отриманих від надання сексуальних послуг коштів неповнолітня ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_15 передавали ОСОБА_12 та ОСОБА_13
Таким чином, ОСОБА_13 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 303 КК України, а саме: втягнення особи в зайняття проституцією, з використанням уразливого стану цієї особи, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_12 реалізуючи свій злочинний намір, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, пов'язаних із втягненням особи в заняття проституцією з використанням уразливого стану цієї особи, вступила у попередню злочинну змову з ОСОБА_13, спрямовану на підшукування та переміщення до міста Києва жінок з метою їх подальшої сексуальної експлуатації.
На виконання своїх злочинних намірів ОСОБА_12 запропонувала ОСОБА_13 підшукувати в м. Харкові дівчат, які не мають джерела отримання коштів для існування, у зв'язку з чим знаходяться у вразливому стані, та організовувати їх переміщення до міста Києва з метою наступного використання для надання незнайомим чоловікам послуг сексуального характеру.
Так, 06 липня 2013 року о 16.30 годин ОСОБА_13, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_12, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, пов'язаних із втягненням особи до зайняття проституцією, перебуваючи на території автовокзалу м. Харків, розташованому на пр. Гагаріна в м. Харкові, зустрілася з ОСОБА_10 та ОСОБА_17 та, достовірно знаючи про їх тяжке матеріальне становище, яке виражалося у відсутності джерела отримання коштів для існування, використовуючи їх уразливий стан, обумовлений зазначеними зовнішніми чинниками, запропонувала їм за грошову винагороду виїхати до міста Києва, де останні будуть надавати послуги сексуального характеру. ОСОБА_17 та ОСОБА_10, перебуваючи в уразливому стані, вимушені були погодитися на виїзд до м. Києва для надання платних сексуальних послуг.
В подальшому, ОСОБА_13 придбала білети на автобус сполученням «Харків-Київ» для ОСОБА_10 та ОСОБА_17 для виїзду у м. Київ з метою зайняття проституцією, і 28.02.2013 року приблизно о 23.00 годин разом з вказаними особами відправилась до м. Києва, тим самим перемістила дівчат з м. Харків в м. Київ.
08 липня 2013 року ОСОБА_13, прибувши на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, яку вони орендували з метою зайняття проституцією, передала дівчат ОСОБА_12, а остання, діючи згідно вищевказаного плану та у групі з ОСОБА_13, детально повідомила дівчатам про умови надання послуг сексуального характеру за гроші раніше незнайомим особам чоловічої статі.
Таким чином, ОСОБА_13 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 303 КК України, а саме: втягнення особи в зайняття проституцією, з використанням уразливого стану цієї особи, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 свою вину визнали в повному обсязі та розкаялися у вчинених кримінальних правопорушеннях.
Під час судового слідства обвинувачена ОСОБА_12 пояснила, що наприкінці 2012 року вирішила зайнятися незаконною діяльністю. Розмістила оголошення - щодо пропонування інтимних послуг в місті Києві. Відразу з'явилося 3 дівчини, через деякий час прийшла до на роботу ОСОБА_13. Остання повідомила, що у неї був досвід роботи у вказаній сфері.
Обговоривши умови роботи, вирішили, що ОСОБА_13 буде відповідати на телефонні дзвінки і слідкувати, щоб з дівчатами, що надають інтимні послуги, нічого не сталося. Вказані послуги надавалися на квартирі, яку орендувала ОСОБА_12
В березні місяці разом з ОСОБА_13 до м. Києва також приїхали три дівчини ОСОБА_15, ОСОБА_18 і ОСОБА_9. Оскільки ОСОБА_12 брала в оренду 1 кімнатну квартиру, для комфортності дівчат ОСОБА_12 підшукала другу квартиру. Умови роботи були роз'ясненні ОСОБА_13
ОСОБА_12 перевірила їх паспорти, щоб упевнитись, що вони є повнолітні. Неповнолітня ОСОБА_18 повідомила, що їй 21 рік, а паспорт її викрали.
Під час вказаної діяльності ОСОБА_12 орендувала три квартири - АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5.
Однак, на третій день після приїзду потерпілі поїхали на Хрещатик і зникли. Через деякий час дізналася, що дівчата перебувають у м. Харкові.
В подальшому для роботи ОСОБА_13 підшукувала дівчат в м. Харкові, і привозила їх в м. Київ для роботи.
Також повідомила, що дівчата надавали послуги сексуального характеру на зазначених квартирах. За 1 годину роботи від клієнта вони отримували 300 грн., дівчата отримували 50%, інша половина прибутку йшли в загальну касу. Звідти вираховувалася з дівчат реклама і квартира. ОСОБА_13 від загального прибутку отримувала 10%. Все інше ОСОБА_12 забирала собі. Гроші за послуги брала ОСОБА_13 і передавала їх ОСОБА_12, ОСОБА_13 все записувала до зошиту.
Допитана ОСОБА_13 пояснила, що за оголошенням в газеті щодо працевлаштування познайомилася з ОСОБА_12 В ході бесіди дізналася, що необхідно надавати саме послуги інтимного характеру, які вона особисто погодилася надавати. Згодом, вона почала відповідати на телефонні дзвінки коли їй дзвонили клієнти та замовляли дівчину. Також, збирала кошти з клієнтів, які приїжджали до квартири, де перебували дівчата для надання сексуальних послуг, за що отримувала 10% залежно від прибутку.
Також пояснила, що познайомилася з трьома дівчатами на квартирі, а саме: ОСОБА_24, ОСОБА_16, ОСОБА_14, які вже надавали послуги.
Кожна нова дівчина, яка приходила на роботу перед її початком обговорює ціну за якою вона буде надавати послуги. Дівчата отримували саме 50 відсотків від загальної суми.
ОСОБА_13 вказала, що ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_9 працювали в Харкові в сфері інтимних послуг, про що останні їй особисто повідомили. Також прохали щоб їх взяли на роботу в м.Київ для отримання прибутку.
У зв'язку з цим ОСОБА_13 приїхала до м. Харкова, для зустрічі з вказаними дівчатами. Зустріч в м. Харкові проходила в кафе «Стриж», яке розташоване Московському проспекті, неподалік магазину «Пасаж». Під час зустрічі дівчата сказали, що вони до цього надавали послуги інтимного характеру і не один рік, близько 1,5 - 2 роки. Погодившись на умови праці ОСОБА_13 разом з ОСОБА_9, ОСОБА_18 і ОСОБА_15 29 лютого 2013 року прибули в м. Київ.
Після 3 днів перебування в м. Києві, вказані дівчата пішли на прогулянку на Хрещатик і після того зникли. В подальшому вона дізналася, що дівчата перебувають в м. Харкові.
З ОСОБА_10 та ОСОБА_17 познайомилася 19 травня 2013 року. Під час знайомства ОСОБА_13 запропонувала останнім приїхати в м. Київ на роботу для надання сексуальних послуг.
В середині червня ОСОБА_13 почала телефонувати ОСОБА_17 щодо влаштування у м. Києві її та її знайомої. ОСОБА_13 приїхала до м. Харків за дівчатами, купила білети на автобус Харків-Київ і 8 липня 2013 року ОСОБА_13 разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_10 приїхали до м. Києва. Після приїзду до м. Києва потерпілих привезли на орендовану квартиру, де останніми надавалися сексуальні послуги, а саме на АДРЕСА_3.
Не дивлячись на визнання вини ОСОБА_12 та ОСОБА_13 їх винність в інкримінованих кримінальних правопорушеннях підтверджується іншими доказами, які були встановлені та вивчені під час судового слідства, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_18, яка пояснила, що в 2012 році познайомилася з хлопцем на ім'я ОСОБА_29, продовж року бачилися з ним близько 4-5 разів, разом гуляли, також іноді дзвонили один одному. У ході однієї з розмов я розповіла йому про важке матеріальному становищі і про те, що постійно шукає роботу з метою якимось чином заробити гроші. ОСОБА_29 сказав, що у нього є знайома з м. Київ, яка іноді приїжджає в м. Харків та шукає дівчат для подальшого працевлаштування їх в м. Києві. Він запропонував поспілкуватися з його знайомої з метою працевлаштування в м. Києві і сказав, що коли вона в черговий раз приїде до м. Харків він повідомить про це.
28.02.2013 року ОСОБА_29 зателефонував зі свого мобільного телефону і сказав, що приїхала його вищевказана знайома і запропонував ОСОБА_18 під'їхати до них на зустріч у кафе «Стриж» на пр-ті Московському в м. Харкові. ОСОБА_18 приїхала в вказане кафе, в середині знаходився ОСОБА_29 і його знайома, яка представилася, як ОСОБА_30. Через 5-10 хвилин після її приїзду в кафе, до них підійшла ще одна дівчина, яка назвалася ОСОБА_9, як в подальшому з'ясувалося це була ОСОБА_9. ОСОБА_30 стала пояснювати суть пропонованої роботи. У процесі знайомства ОСОБА_9 і ОСОБА_18 повідомили ОСОБА_30 свої повні анкетні дані, вік, склад сім'ї, матеріальне становище, мобільні телефони. Вона надала свій номер мобільного телефону. Про роботу вона повідомила, що набирає дівчат і відправляє їх на роботу в м. Київ. Знімає для дівчат квартиру, де вони постійно проживають і займаються тим, що за гроші надають сексуальні послуги незнайомим особам чоловічої статі.
Зі слів ОСОБА_30, дізналася, що половину заробітку необхідно віддавати дівчині на ім'я ОСОБА_31. ОСОБА_30 розповідала, що місячний заробіток буде становити близько 15 000 гривень. Обговоривши всі умови ОСОБА_18 і ОСОБА_9 погодилися на пропозицію ОСОБА_30.
Цього ж дня ОСОБА_30 зателефонувала ОСОБА_18 і повідомила що вона зустрічається з нею та іншими дівчатами близько 23.00 години на автостанції на пр-ті Гагаріна в м. Харкові, звідки вони на автобусі виїдуть в м. Київ. В зазначений час ОСОБА_18 приїхала на автовокзал де зустріла ОСОБА_30 та ОСОБА_9 і ще одну дівчину на ім'я ОСОБА_15, яка також їхала в м. Київ, щоб надавати чоловікам послуги сексуального характеру. Близько 23 години виїхали в м. Київ автобусом сполученням «Харків-Київ». Квиток на автобус придбала ОСОБА_30.
У м. Київ прибули близько 6.00 години. Всі разом попрямували на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (5-й поверх). ОСОБА_30 повідомила, що це квартира наймана, квартира була двокімнатна. У квартирі перебувало 5 раніше незнайомих їм дівчат.
Через деякий час приїхала ОСОБА_31 і повідомила, що необхідно працювати на іншій квартирі. При знайомстві ОСОБА_31 дала свій номер мобільного телефону, з якого вона в подальшому зв'язувалася, а також на який їй дзвонили клієнти. Після цього ОСОБА_31 повезла на квартиру за адресою АДРЕСА_4 (6-й поверх).
ОСОБА_30 залишилася на попередній квартирі. По-приїзді на квартиру ОСОБА_31 зробила фотознімки та повідомила, що фото викладе на сайт «Топ-моделс», щоб клієнти могли вибирати.
Про виконану роботу, тобто про надані сексуальні послуги та отриманих грошових коштів від клієнтів необхідно було звітувати їй особисто СМС-повідомленнями на її контактний телефон. Для цього вона запропонувала законспірувати імена, помінявши їх на вигадані, а саме: ОСОБА_18 була перейменована на ім'я «ОСОБА_18», ОСОБА_15 в «ОСОБА_15», а ОСОБА_9 в «ОСОБА_9».
01.03.2013 року в денний час ОСОБА_31 подзвонила ОСОБА_18 на телефон і повідомила, що до йде клієнт, який вибере когось із дівчат. Через нетривалий час на квартиру прийшов раніше незнайомий хлопець по імені, наскільки пам'ятає ОСОБА_32, якому вона надала послуги, за що отримала 300 гривень. З вказаної суми ОСОБА_18 забрала собі 150 гривень, а решта 150 гривень віддала ОСОБА_31. Крім того, з заробітку ОСОБА_31 відняла гроші на знімання квартири.
Не погодившись на вказані умови роботи ОСОБА_18, ОСОБА_9 та ОСОБА_15 вранці 04.03.2013 року, зібрали речі та доїхали до автовокзалу, де купили квитки на автобус до м. Харкова і виїхали з м. Києва.
У зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 просить суд задовольнити заявлений цивільний позов під час досудового слідства та стягнути з останніх моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Аналогічні свідчення надали потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_15 які підтримали свої позовні вимоги і просили стягнути з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
- показами потерпілої ОСОБА_17, яка пояснила, що в кінці червня-перших числах липня 2013 року, вона подзвонила своїй знайомій на ім'я ОСОБА_13 та поцікавилася щодо працевлаштування. ОСОБА_13 запропонувати роботу досить високооплачувану, але умови роботи не повідомила.
Під час розмови по телефону ОСОБА_13 попросила знайти ще одну дівчину, яка б була згодна на роботу. 5 липня 2013 року ОСОБА_17 подзвонила раніше знайомій ОСОБА_10, та повідомила про те, що є високооплачувана робота, але при цьому не пояснювала, що за робота. ОСОБА_10 погодилася.
6 липня 2013 року ОСОБА_17 спільно з ОСОБА_10 зустрілися на автовокзалі на пр. Гагаріна з ОСОБА_13. При зустрічі ОСОБА_13 пояснила, що в м. Києві вона знімає двокімнатну квартиру, на якій іншими дівчатами надаються сексуальні послуги і їм так само потрібно буде надавати сексуальні послуги, обумовивши їх вартість.
Однак, з цих грошей половину потрібно буде віддавати або їй, або дівчині на ім'я ОСОБА_31. Крім того, щомісяця потрібно буде оплачувати 150 гривень за рекламу в інтернеті і 50 гривень в день за оренду робочого місця, тобто квартири.
ОСОБА_17 та ОСОБА_10 погодилися на вказані пропозиції.
По приїзду до м. Києва вони разом поїхали в квартиру, за адресою по АДРЕСА_3, яку винаймала ОСОБА_31.
Однак, у цей же день вони були затримані співробітниками міліції. У зв'язку з цим послуг не надавала.
У зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 просить суд задовольнити заявлений цивільний позов під час досудового слідства та стягнути з останніх моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
- показами потерпілої ОСОБА_10, яка дала аналогічні свідчення, а також просить суд задовольнити її позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
- показами ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_24, ОСОБА_16
- показами свідка ОСОБА_25, яка пояснила, що обвинувачена ОСОБА_13 має неповнолітнього сина, який хворіє на цукровий діабет, та у цей час знаходиться на її утриманні,
- протоколами слідчого експерименту за участю: ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_9 від 18.04.2013; ОСОБА_21, ОСОБА_20 ОСОБА_22 від 13.07.2013; ОСОБА_10, ОСОБА_17 від 16.07.2013;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю: ОСОБА_15, ОСОБА_9 від 15.03.2013; ОСОБА_18 від 18.04.13; ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_22 від 13.07.2013;
- протоколом огляду документів від 22.03.2013, а саме, квитки на автобус сполученням "Київ-Харків", виданих ОСОБА_9 та ОСОБА_18;
- протоколом огляду документів від 15.03.2013 року та фото скріншотів сайту «ТОП Модел» ;
- протоколи огляду предметів від 11.07.2013 року та фото таблиці до них, а також копіями грошових купюр.
Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що вину обвинувачених повністю доведено під час судового розгляду та письмовими доказами по справі і кваліфікує їх дії: ОСОБА_12 за ч.2 ст.302 КК України, тобто, створення та утримання місць розпусти, вчинені з метою наживи, за ч.2 ст.303 КК України, тобто, втягнення особи в зайняття проституцією, з використанням уразливого стану цієї особи, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_13 за ч.2 ст.303 КК України, тобто, втягнення особи в зайняття проституцією, з використанням уразливого стану цієї особи, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Таким чином, докази, надані органом досудового слідства, повністю узгоджуються з доказами, встановленими судом під час розгляду даного кримінального провадження, і наданими свідченнями.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_12 є визнання вини та її щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивчаючи відомості про особу обвинуваченої, суд встановив, що ОСОБА_12 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.302 КК України. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2006 року справу закрито на підставі ст.10 КПК України (в ред. 1960 р). та ст. 47 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_13 є визнання вини та її щире каяття та добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивчаючи відомості про особу обвинуваченої ОСОБА_13 судом встановлено, що у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, має малолітнього сина 2008 року народження, який є інвалідом з дитинства, раніше не судима.
Вирішуючи питання про вид покарання, що має бути призначений обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, відомості про особу обвинувачених, наявність обставин, що пом'якшують покарання.
При призначенні покарання судом також враховано, що хоча обвинуваченими були вчинені злочини середньої тяжкості та тяжкий злочин, однак, з урахуванням значущості предмета посягання, характеру діяння, обстановки та способу його вчинення, а також з урахуванням відсутності настання тяжких наслідків, кількості вчинених кримінальних правопорушень, суд доходить до висновку і вважає за можливе призначити обвинуваченим покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки вважає, що їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
З урахуванням обставин справи та особистості обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_13, суд знаходить доцільним застосування ст. 75 КК України до обвинувачених - звільнення від покарання з випробуванням.
Під час досудового слідства потерпілими ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_17 заявлені цивільні позови до обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Згідно роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5000 грн. суд визначає відповідним характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст. 129 КПК України, вважає, що заявлені потерпілими сума відшкодування моральної шкоди відповідає реальному обсягу страждань та незручностей, тож, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, а також у зв'язку з визнанням обвинуваченими цивільних позовів потерпілих, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Судом також досліджена заява представника потерпілих ОСОБА_4, з якої встановлено, що шкода по заявленим цивільним позовам потерпілих зі сторони обвинуваченої ОСОБА_12 відшкодована.
Згідно розписки представника потерпілих ОСОБА_4, встановлено, що потерпілим частково відшкодовано шкоду ОСОБА_27 в рахунок погашення цивільних позовів зі сторони обвинуваченої ОСОБА_13 у сумі 500,00 грн. (по 100 грн. кожній потерпілій).
Таким чином, з врахуванням вищевказаного, суд доходить до висновку про часткове задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_17 у розмірі по 2400,00 грн. кожній.
Внесену суму застави у розмірі 91760,00 грн. суд вважає за необхідне повернути заставодавцю ОСОБА_28.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Під час призначення покарання ОСОБА_13 врахувати термін тримання під вартою в період з 08 липня 2013 року до теперішнього часу та зарахувати його у строк покарання.
Під час призначення покарання ОСОБА_12 врахувати термін тримання під вартою в період з 08 липня 2013 року до 01.08.2013 року та зарахувати його у строк покарання.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_12 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України та призначити їй покарання:
- за ч.2 ст.302 КК України - 4 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.303 КК України - 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_12 в строк відбування покарання термін перебування під вартою в період з 08.07.2013 року до 01.08.2013 року.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_12 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з"являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_12 у вигляді застави - скасувати.
ОСОБА_13 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.303 КК України і призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_13 в строк відбування покарання термін перебування під вартою в період з 08.07.2013 року до теперішнього часу.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_13 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_13 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з"являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Звільнити ОСОБА_13 з під варти в залі суду та скасувати запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_17 по 2400 грн. (дві тисячі чотириста грн.. 00 коп.) кожній.
Цивільні позови ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_17 про стягнення збитків з ОСОБА_12 - залишити без задоволення.
Внесену суму застави у розмірі 91760,00 грн., сплачену на розрахунковий рахунок 37318008000164, МФО 851011, призначення платежу - оплата запобіжний захід(застава) відносно ОСОБА_12, повернути заставодавцю ОСОБА_28 (отримувач - НОМЕР_1, банк отримувач: ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, призначення платежу - поповнення картки НОМЕР_2).
Речові докази по справі:
1) квитки на автобус сполученням Київ -Харків, добровільно видані ОСОБА_18 та ОСОБА_9, фото скріншотів сайту «ТОП Модел» на 11 аркушах, оптичний DVD-диск «ARTEX», оптичний диск за №282 нт, оптичний диск за №256 нт, флеш-карта за №262 нт, флеш-карта №289 нт, флеш-карта №288 нт, флеш-карта №261 нт, флеш-карта формату SDHS №297 нт та флеш-карту SDHS №296, цифровий оптичний DVD-диск «ARTEX», вилучений у ТОВ «Астелінг», оптичний диск №314нт, та №313нт - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
2) паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_3, посвідчення серія НОМЕР_4 видане на ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, грошові кошти у розмірі 1600 грн. були передані під час досудового слідства ОСОБА_27, яка являється рідною сестрою ОСОБА_13, - вважати повернутими власнику ОСОБА_13;
3) мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІНОМЕР_5 з сім-картою «Київстар» НОМЕР_6 , мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_7 з сім-картою «МТС» НОМЕР_8, мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_9 з сім-картою «МТС» НОМЕР_10, блокнот для запису сірого кольору з візерунками, зв'язка з ключами (два ключа та брелок), гаманець бузкового кольору, мобільний телефон «Нокіа» 1200, ІМЕІ НОМЕР_11 з сім картою «Київстар» НОМЕР_12 - повернути ОСОБА_13;
4) мобільний телефон «Нокіа» 6290, з сім картою оператора мобільного зв'язку «Ді Джус» НОМЕР_13, мобільний телефон «hts» НОМЕР_14 з сім-картою «Київстар» НОМЕР_6, ключ від автомобіля з брелком сигналізації - повернути власнику ОСОБА_12;
5) талон серії Кіа НОМЕР_15 на ОСОБА_12, свідоцтво про реєстрацію транспортного серія НОМЕР_16 на автомобіль «Шевроле» моделі «Авео» дер. ном НОМЕР_17, власник ОСОБА_12, водійське посвідчення НОМЕР_18 видане ДАЇ МВС -УМВС м. Києва 25.10.95 на ім'я ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1, грошові кошти у сумі 435 грн. - вважати повернутими ОСОБА_12.
6) цифровий фотоапарат «Нікон» s200», цифровий фотоапарат «OLYMPUS» чорного кольору з картою пам'яті на 16 Гб, що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області - конфіскувати.
Арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.08.2013 року, на майно ОСОБА_12, а саме: транспортний засіб марки «OPEL» моделі «KADETT 1.6D», 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_19, транспортний засіб «HYNDAI» МОДЕЛІ «ACCENT», 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_20, що знаходиться на зберіганні у СУ ГУМВС України в Харківській області, транспортний засіб «Chevrolet» моделі «Aveo», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_17, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_12 - скасувати.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Прокурору та обвинуваченим вручити копію вироку негайно. Учасники кримінального провадження мають право отримати у суді копію вироку.
Головуючий суддя О.О.Васильєва
Судді Л.П. Нікуліна
Д.О. Чудовський
Судове рішення № 39803318, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 16.07.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 646/8261/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: