Рішення № 39803005, 11.07.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4210/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1593/2014

Категорія 58

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Меленко О.Є., Девляшевського В.А.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фіцака Павла Володимировича - представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про зняття заборони з нерухомого майна та вилучення відомостей про іпотеку з Державного реєстру іпотек, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь». Позовні вимоги обґрунтувала тим, що відповідно до протоколу № 09-0021/12 від 25.04.2012 року на продаж було запропоновано нерухоме майно, а саме: вбудоване нежитлове приміщення першого поверху, площею 70,50 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1. Зі слів позивача, вона стала переможцем прилюдних торгів, а тому є власником зазначеного майна.

ОСОБА_3 зазначає, що на її звернення до ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо зняття заборони відчуження з Єдиного реєстру заборон та вилучення іпотеки з Державного реєстру іпотек, останнім було запропоновано звертатися до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Івано-Франківській області, так як ним дане майно було передано на прилюдні торги в процесі примусового виконання Наказу №1312 від 13.03.2009 року.

Посилаючись на приписи ст. ст. 44, 45, 50 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.58, 60, 62 Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та ст.74 Закону України «Про нотаріат», просила задовольнити позовні вимоги. Зняти заборону № 6324396 відчуження нежитлового приміщення, площею 70,50 кв. м., яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1, реєстраційний № 11440971, належить ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів 1-498 від 03.05.2012 року, та вилучити відомості про іпотеку № 8376823 нежитлового приміщення, площею 70,50 кв. м. яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1, з Державного реєстру іпотек.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2014 року задоволено позов ОСОБА_3 про зняття заборони з нерухомого майна та вилучення відомостей про іпотеку з Державного реєстру іпотек. Зокрема, знято заборону № 6324396 відчуження нежитлового приміщення, площею 70,50 кв.м., яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1, реєстраційний № 11440971 і належить ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів 1-498 від 03.05.2012 року, та вилучено відомості про іпотеку № 8376823 нежитлового приміщення, площею 70,50 кв.м.. яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1, з Державного реєстру іпотек.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь на користь ОСОБА_3 243,60 грн. судового збору.

Представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» - Фіцак Павло Володимирович оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку, оскільки, вважає, що воно постановлене з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального права, при цьому має місце невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт, посилаючись на положення п.2 ч.9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вказує, що державна реєстрація припинення іпотеки вищезазначеного нежитлового приміщення повинна здійснюватися на підставі заяви державного виконавця, тому, на думку апелянта, відповідачем у справі має бути відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Івано-Франківській області.

Крім того, враховуючи приписи ч.ч.1,3 ст.13 ЦК України, ч.ч.1,2 ст. 14 ЦК України, скаржник зазначає, що, судом не наведено жодних норм чинного законодавства та доказів, які б свідчили про порушення ПАТ «Банк «Київська Русь» права ОСОБА_3 на володіння, користування та розпорядження вказаним нежитловим приміщенням.

Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з наведених у ній мотивів.

Позивач та її представник просили апеляційну скаргу відхилити з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши представника апелянта, позивача та її представника, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду не відповідає.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення, площею 70.50 кв.м., яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1, на підставі Свідоцтва, виданого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської нотаріальної контори ОСОБА_4 03.05.2012 та зареєстрованого в реєстрі за № 1-498, відповідно до витягу №34029699 від 04.05.2012 року (а.с. 5-7).

Згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2013 року та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2013 року відповідач оспорював право власності позивача на спірне нежитлове приміщення, однак у позові відмовлено (а.с. 11-16). Рішення набрали законної сили.

На а.с. 8-9 містяться копії Листів-звернень від 14.10.2013 та 24.12.2013 ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо зняття заборони відчуження з Єдиного реєстру заборон та вилучення іпотеки з Державного реєстру іпотек.

Згідно копії відповіді апелянта від 25.12.2013 № 1809/43 на зазначені Листи-звернення ним запропоновано ОСОБА_3 звернутись до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Івано-Франківській області (а.с.10).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не визнавав результат прилюдних торгів, на яких було реалізовано спірне майно, а тому право позивача підлягає захисту. Такий висновок суду не відповідає матеріалам справи і закону. Право власності позивача на нежитлове приміщення, площею 70.50 кв.м., яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 підтверджено наведеними належними правовстановлюючими документами і не оспорюється в даний час відповідачем, який до цього майна відношення вже не має.

Приписами абзацу 2 частини 9 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 (зі змінами від 04.07.2012) визначено, що у разі придбання за результатом прилюдних торгів нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.

У положеннях п. 69 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року зазначено, що для проведення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна іпотекою у разі придбання (передачі) за результатами прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державний виконавець подає органові державної реєстрації прав примірник акта про реалізацію предмета іпотеки. Тобто зняти існуючу заборону на відчуження нерухомого майна та вилучити відомості про іпотеку з Державного реєстру іпотек можливо лише реєстраційною службою Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, за заявою державного виконавця на підставі поданого державним виконавцем примірника акта про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Таким чином, законом встановлено спеціальний порядок зняття заборони відчуження та державної реєстрації припинення іпотеки, і саме його слід застосовувати до даних правовідносин.

Спосіб захисту свого права, обраний позивачем позбавляє апеляційний суд можливості вирішити позовні вимоги по суті відповідно до ст. 303 ЦПК України, оскільки орган державної виконавчої служби, як належний за законом відповідач, до участі у справі не притягнуто.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 щодо зняття заборони з нерухомого майна та вилучення відомостей про іпотеку з Державного реєстру іпотек.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Фіцака Павла Володимировича - представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» - задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2014 року скасувати. Постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Київська Русь» про зняття заборони з нерухомого майна та вилучення відомостей про іпотеку з Державного реєстру іпотек. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн 60 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.Є. Меленко

В.А. Девляшевський