Ухвала суду № 39801670, 15.07.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/156/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/789/748/14 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Ткач З. Є., Бершадська Г. В.,

при секретарі - Фащевська М.М.

з участю сторін - представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" - Дишкант М.Р., відповідача ОСОБА_4, представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6- ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 травня 2014 року за позовом комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міької ради до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 травня 2014 року позов комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» (46001, м.Тернопіль вул.І.Франка,16, р/р 260391363863 в Тернопільському обласному управлінні АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код 14034534) заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 6 071,33 грн. (шість тисяч сімдесят одну гривню 33 копійки), сплачений судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити в позові в частині стягнення солідарно з неї на користь КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" 6071,33 грн. та сплачений судовий збір, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування вимог посилається на те, що не укладала з позивачем договору купівлі-продажу теплової енергії, оскільки не проживала у спірній квартирі та не отримувала послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив, рішення суду вважає законним.

Відповідач ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечив.

Представник відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9 заперечила апеляційну скаргу.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що діями відповідачів були порушені права позивача, оскільки останні не сплачували за надані їм послуги.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, що між сторонами існував спір щодо квартири АДРЕСА_1, зокрема у період з 01 грудня 2010 року по 01 грудня 2012 року.

Встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 січня 2005 року, залишеного без зміни ухвалою судової колегії апеляційного суду від 2 червня 2005 року, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_1 визнано такими, що втратили право на користування квартирою за АДРЕСА_1.

13 грудня 2006 року Тернопільським бюро технічної інвентаризації видане Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 стали її власниками в рівних частках.

Згідно договору дарування від 19.12.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу за №4648, ОСОБА_13 подарувала ОСОБА_12 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

9 червня 2006 року ОСОБА_12 та ОСОБА_14 продали вищезазначену квартиру ОСОБА_4, що стверджується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 9 червня 2006 року за № 1868.

Рішення Тернопільського суду від 24 січня 2005 року та ухвалу судової колегії від 2 червня 2005 року у касаційному порядку скасовано Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Луцької області від 13 листопада 2007 року, а справу про визнання ОСОБА_10, ОСОБА_1., ОСОБА_8 такими, що втратили право на житло направлено на новий розгляд.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.10.2008 року у задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_1 такими, що втратили право на житло квартири АДРЕСА_1, відмовлено. Визнано недійсним договір дарування від 19.12.2005 року, згідно якого ОСОБА_13 подарувала ОСОБА_12 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_4 9 червня 2006 року, застосовано наслідки недійсності правочину, повернуто квартиру в комунальну власність Тернопільскої міської ради та вселено в неї ОСОБА_10, ОСОБА_8., ОСОБА_1

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 05.02.2009 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01.10.2008 року залишено без змін.

ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9 користувалися у спірний період квартирою, однак втратили право на користування та проживання у квартирі АДРЕСА_1, згідно рішення апеляційного суду Тернопільської області від 07.02.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_10 також належало право на користування квартирою АДРЕСА_1, що стверджується довідкою ДП «Авторитет плюс» від 07.12.2012 р. № 1-755, Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.10.2008 року їхні житлові права на спірну квартиру були поновлені.

КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» здійснює забезпечення тепловою енергією та гарячою водою житла та відкрито особовий рахунок НОМЕР_4 для проведення нарахування та оплати послуг за опалення і гаряче водопостачання.

Згідно виписки з особового рахунку про заборгованість за опалення і гаряче водопостачання, видане КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» від 12.12.2012 р., відповідачі не проводили оплату за спожиту теплову енергію та гарячу воду, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 6 071,33 грн., яку останні не сплатили.

Згідно ст.68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української PCP.

У статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що нею не укладався з позивачем договір про надання послуг, крім того вона там не проживала, в зв'язку із чим відсутній обов'язок здійснювати плату за вказані послуги, оскільки неукладення вказаного договору в жодному разі не звільняє відповідача від обов'язку сплати комунальних платежів за надані послуги. Одностороння відмова від такої оплати не ґрунтується на вимогах закону і заборгованість по даних видах платежів не допускається і підлягає стягненню. Апелянту належало право на користування квартирою АДРЕСА_1, що стверджується довідкою ДП «Авторитет плюс» від 07.12.2012 р. № 1-755. Житлові права ОСОБА_1 в спірній квартирі рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.10.2008 року були поновлені.

Відповідачі є споживачами комунальних послуг відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», в якому під терміном «договір» розуміється усна чи письмова угода між споживачем та виконавцем послуг.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21.07.2005 року № 630 послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі отримали послуги з забезпечення тепловою енергією та гарячою водою, а тому повинні були оплачувати комунальні платежі, а не підписання сторонами окремого договору не може бути підставою для відмови в позові.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що постановлене рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, зібраним доказам, а тому підстав для скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст 307, 308, 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук