Ухвала суду № 39801083, 17.07.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/812/14-ц Головуючий у 1-й інст. Шульга Оксана Миколаївна

Категорія 27 Доповідач Забродський М. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Забродського М.І.

суддів: Заполовського В.Й., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Малахової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2014 року,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року ПАТ «Дельта Банк» (надалі Банк) звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 64586,42 грн. за кредитним договором та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначав, що 15 грудня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №48К/ДК-06.

За його умовами остання отримала кредитні кошти на споживчі цілі у розмірі 40 000 грн. та зобов'язувалася сплачувати 19,5% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 15 грудня 2006 року по 14 грудня 2016 року.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк».

Згідно п.4.1 зазначеного договору в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком.

Таким чином ПАТ «Дельта Банк» набуло права вимоги за кредитним договором №48К/ДК-06 від 15 грудня 2006 року.

Заначений кредитний договір забезпечений порукою відповідно до укладеного договору поруки №48К/ДІІ-06 від 15 грудня 2006 року між ТОВ «Укрпромбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 15 січня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 64586,42 грн.

Проте ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ухиляєються від сплати її.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2014 року позовні вимоги ПАТ«Дельта Банк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ«Дельта Банк» борг за кредитним договором №48К/ДК-06 від 15 грудня 2006 року в сумі 64586 грн.42 коп., а також судові витрати в розмірі 645,86 грн. по 215,28 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ «Дельта Банк» в задоволенні позову.

Посилається на те, що судове рішення є необ'єктивним, необгрунтованим та ухвалене з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Судом першої інстанції не досліджені обставини справи, що мають істотне значення для вирішення спору, не надано юридичну оцінку правовідносинам сторін, що склалися.

Зокрема, суд не врахував, що з позивачем вона не має жодних письмових зобов'язань, договорів чи угод. Про те, що відбулася заміна кредитора у зобов'язанні їй стало відомо з пакету документів наданих до позовної заяви.

25 червня 2010 року ОСОБА_2 провела останній платіж на погашення кредиту в сумі 300 грн. і починаючи з липня 2010 року ТОВ «Укрпромбанк» не приймав від неї платежів у рахунок погашення кредитних зобов'язань за договором.

АТ «Дельта Банк» не повідомляло її про перехід до нього права первісного кредитора, не було відкрито нового рахунку для сплати коштів, що позбавило відповідачку права планомірного погашення кредиту.

Вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки позивач належним чином не повідомив її про заміну кредитора у зобов'язанні, не надав доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, не відкрив позичкового рахунку, а посилання тільки на рекомендовані листи (судова вимога) від 07 жовтня 2013 року та відомість поштових відправлень від 10 жовтня 2013 року, не мають нічого спільного із взятими на себе зобов'язаннями відповідно до договору про передачу активів від 30 червня 2010 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимого цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 15 грудня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 48К/ДК-06. За умовами цього договору вона отримала 40000.00 грн. на строк до 14 грудня 2016 року та зобов'язувалася сплачувати 19,5% річних за користування кредитом.

В цей же день між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були укладені договори поруки. За їх умовами поручителі зобов'язувалися відповідати солідарно перед банком за неналежне виконання умов кредитного договору № 48К/ДК-06.

13 червня 2010 року між Національним банком України, ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку. Згідно цього договору були передані Активи Укрпромбанку, а також відступлення прав вимоги, які входять до складу Активів Укрпромбанку на користь Дельта Банку.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати кредиту перед новим кредитором існує і це підтверджується його розрахунком у розмірі 64586,42 грн. Жодного розрахунку на підтвердження своїх заперечень відповідачка не надала.

Доводи апеляційної скарги проте, що Укрпромбанк не приймав у неї платежі за кредитним договором, а тому вона не знала куди сплачувати їх є безпідставні і не ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до п.4.9 Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань у разі, якщо боржники здійснять виконання своїх обов'язків на користь Укрпробанку, останні зобов'язується перерахувати Дельта Банку кошти одержані від боржника впродовж 10 робочих днів.

Проте після укладення цього договору ОСОБА_2 не довела того, що вона продовжувала, або намагалася своєчасно вносити кредитні кошти Укрпромбанку.

Крім того на її адресу та адресу поручителів 07 жовтня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» направив досудову вимогу про сплату простроченої заборгованості(а.с.21-25). Проте ні вона ні поручителі до банку не з явилися.

При розгляді справи судом першої інстанції дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Висновок суду відповідає встановленим фактичним обставинам справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують і на правильність ухваленого рішення не впливають.

Відтак підстави для його скасування і ухвалення нового відсутні.

Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,311,313,314,315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: