Ухвала суду № 39799507, 20.06.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/7395/14-ц

Провадження № 2/520/4945/14

УХВАЛА

20.06.2014 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ :

19.06.2014 року позивач звернулася до суду з названим позовом та просила ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір іпотеки, укладений 06 листопада 2007 року між ОСОБА_2, Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» та ОСОБА_3; вилучити з реєстру обтяжень іпотекою - Державного реєстру іпотек запис про обтяження нежитлового приміщення нежитлових приміщень майна іпотекою та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про обтяження даного майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Суддя, дослідивши позовну заяву, матеріали цивільної справи, вважає, що позов відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, тому необхідно прийняти позов та відкрити провадження по справі призначивши до судового засідання.

Одночасно з подачею позову, позивач надав клопотання про забезпечення позову, а саме просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на нежилу будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у розмірі ? частки і ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у розмірі ? частки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Таким заходом забезпечення позову, як арешт, суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Таким чином, накладання арешту - забезпечення позовних вимог позивача по справі не носять дискримінаційного характеру по відношенню до відповідача по справі.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 152 ч. 3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет даного позову, беручи до уваги існування спору між сторонами, суддя прийшов до висновку, що клопотання про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню та необхідно накласти арешт на ? частину спірної нежитлової будівлі, враховуючи, що саме ? частина належала чоловікові позивача ОСОБА_2 та є спільною сумісною власністю подружжя.

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання майбутнього рішення суду.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відкрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки.

Призначити судове засідання на 18.07.2014 року о 10 год. 00 хв.

Направити відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати в строк до 18.07.2014 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Клопотання позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки заходи забезпечення позову.

Накласти арешт на ? частину нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у розмірі ? частки і ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у розмірі ? частки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.