Рішення № 39799241, 14.07.2014, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №2/463/1312/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 липня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовнір Г. Б.

при секретарі судових засідань Мединській Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, суд -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2 683,84 грн. та витрат пов'язаних з проведенням оцінки вартості відновлювального ремонту, що становить 350 грн.

Позов мотивує тим, що 06.09.2013 року між ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Грант» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. 25.11.2013 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля під керуванням відповідача, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Оскільки відповідач у встановленому порядку не повідомив про страховий випадок, проте кошти були виплачені потерпілому за заявою останнього, а тому позивач звернувся до суду із регресним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовну заяву підтримав у повному обсязі, не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи у його відсутності суду не подав, не представив заперечення на позов.

Враховуючи, що відповідач двічі повідомлявся у встановленому законом порядку, проте в судове засідання повторно не з'явився, з врахуванням представлених доказів, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності та ухвалити заочне рішення, проти чого представник позивача не заперечив.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Між ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Грант» та ОСОБА_2 06.09.2013 року було укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме автомобіля «АЗЛК 21412», д.р.з. НОМЕР_2, що стверджується полісом №АС/6839497 (а.с.4).

Судом встановлено, що 25.11.2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням відповідача та автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що також стверджується довідкою Відділу ДАІ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області (а.с.7).

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.01.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст. ст. 122-4, 124 КпАП України.

Відповідно до положень пп. 33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Судом також встановлено, що про дорожньо-транспортну пригоду позивача було повідомлено потерпілим ОСОБА_3 25.11.2013 року о 15:15 год., що стверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілого (а.с.8) та заявою про страхове відшкодування (а.с.10).

Як вбачається із платіжного доручення №1127 від 28.02.2014 року (а.с.33) позивачем було виплачено потерпілому ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 2 683,84 грн.

Положеннями пп.ґ п.38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

З врахуванням наведених обставин, того, що відповідачем не спростовано доводи позивача про підставність позову та розмір страхового відшкодування, суд вважає, що позовні вимоги є підставними, оскільки відповідачем, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про настання страхового випадку повідомлено не було.

А тому слід стягнути на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 2 683,84 грн.

Проте суд не погоджується із доводами позивача в частині стягнення вартості витрат пов'язаних з проведенням оцінки вартості відновлювального ремонту, оскільки страховик не має права вимагати відшкодування вартості експертизи у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено вичерпний перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією у разі пошкодження транспортного засобу. До цього переліку не віднесено витрати страхувальника на проведення експертиз.

Таким чином, витрати страхувальника, які не передбачені статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема на проведення оцінки вартості відновлювального ремонту, не входять до суми страхового відшкодування, оскільки такі витрати не є складовою фактичного розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика та не підлягають стягненню.

При цьому, задовольняючи позов частково, у відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь стягувача слід стягнути сплачені та документально підтверджені (а.с.4) судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.29, пп. 33.1.4 ст.33, пп.ґ п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598) суму страхового відшкодування в розмірі 2 683,84 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят три грн. 84 коп.)

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598) судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три грн. 60 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Жовнір Г. Б.