Постанова № 39798519, 10.07.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8765/14-а

Провадження №: 2-а/752/601/14

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Новака А.В. при секретарі Чабанюк Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

05.06.2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона є суддею Апеляційного суду м. Києва у відставці. Має стаж роботи на посаді судді більше 35 років і їй з 01.06.1996 року було встановлено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

До 01.01.2007 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивачу виплачувалося в Апеляційному суді м. Києва, а з 01.01.2007 року остання отримує його в УПФУ Голосіївського району м. Києва. Розмір грошового утримання суддів періодично підвищувався, тому перерахунок вище вказаного утримання було зроблено з 01.02.2007 року УПФУ в Голосіївському районі м. Києва та 01.01.2008 року на виконання постанови суду.

Листом № 9050/14 від 30.05.2014 року УПФУ в Голосіївському районі м. Києва відмовило їй у такому перерахунку, підстава для відмови обґрунтована тим, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено здійснення перерахунків щомісячного довічного утримання суддям судів загальної юрисдикції.

Позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку та здійснені виплати її щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2013 року згідно довідки Апеляційного суду міста Києва від 07.04.2014 року за № 43/04 про складові суддівської винагороди працюючого судді Апеляційного суду м. Києва станом на 01.12.2013року.

Крім того, просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва зробити перерахунок та виплату її щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01 грудня 2013 року, згідно довідки Апеляційного суду м. Києва від 07.04.2014 року № 43/04, виходячи з 90 % грошового утримання працюючого судді і доплати за вислугу років у розмірі 80 % посадового окладу судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд адміністративної позовної заяви без її присутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надавши письмові заперечення проти заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є суддею Апеляційного суду м. Києва у відставці (а.с.9).

З 01.01.2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

18.04.2014 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо перерахунку виплачуваного їй щомісячного довічного утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Листом №9050/14 від 30.05.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва було повідомлено ОСОБА_1 про відмову у здійсненні перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання, посилаючись на те, що відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тільки у разі зміни грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України здійснюється перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання, а здійснення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання суддям судів загальної юрисдикції, зокрема, місцевих судів цим же Законом не передбачено (а.с.5).

За правилами ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, а її ж частиною третьою в редакції чинній до 03.06.2013 року, визначалось, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. Частиною 5 цієї ж статті визначено, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Однак, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) №3-рп/2013 від 03.06.2013 року визнано такими, що не відповідають конституції України (є неконституційними): частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010року №2453-VІ у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668- VІ; статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668- VІ в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453- VІ; абзац другий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VІ, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частини другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.

Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453- ІV у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року №3668-VІ, та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VІ, визнані неконституційними, відповідно втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України зазначеного Рішення.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

З 01.01.2012 року змінилася система оплати праці суддів у зв'язку зі зміною складу грошового утримання (суддівської винагороди), яка передбачена ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Наразі дії відповідача з відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді суперечать вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а відтак заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, оскільки діючим законодавством чітко визначено, що розмір довічного утримання, який призначено та виплачується судді у відставці, розраховується з розміру грошового утримання працюючого судді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися розмір довічного грошового утримання судді у відставці,

При розгляді справи суд керується ст. 126 Конституції України, яка гарантує незалежність і недоторканість суддів, обов'язок держави забезпечувати фінансування діяльності суддів (ч. 1 ст. 130 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон) у разі зміни грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання з дня виникнення права на перерахунок. У ч. 1 ст. 138 Закону вказано право судді у відставці на щомісячне довічне грошове утримання.

Суд вважає, що виходячи із принципу єдності статусу суддів, що випливає зі змісту вказаних норм Закону, зокрема із його змісту в цілому, суддя у відставці має право на перерахунок свого щомісячного грошового утримання у разі підвищення такого утримання для діючих суддів відповідної посади.

Щодо дати здійснення перерахунку пенсії з 01.12.2013 року суд вважає зазначити наступне.

Згідно з порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, органами ПФУ затвердженого 25.01.2008 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року, днем звернення за призначенням щомісячного довічного утримання вважається день приймання органом, що призначає щомісячне довічне утримання, письмової заяви та документів (зокрема довідка про заробітну плату, розрахунок стажу судді), які надають відповідне право.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що відповідач у разі наявності у позивача права на перерахунок грошового утримання судді у відставці повинен здійснювати даний перерахунок із врахуванням наданих заявником при зверненні до УПФ документів, зокрема довідок про грошове утримання відповідного діючого судді за період з 01.12.2013р.

Відповідно до довідки Апеляційного суду міста Києва від 07.04.2014р. виданої ОСОБА_1 про складові суддівської винагороди працюючого судді Апеляційного суду міста Києва станом на 01.12.2013р. відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стажу роботи ОСОБА_1 складає двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень двадцять копійок.

Управлінням пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку саме з 01.12.2013 року, що є порушенням права позивача на перерахунок грошового утримання з 01.12.2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. У разі не відповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу (ч.4 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пленумом Верховного Суду України в п. 5 постанови № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Суд бере до уваги, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013, умови виплати пенсій і щомісячного довічного утримання суддів у відставці, відповідно до якого фактично не повинні діяти певні нормативно-правові акти, щодо обмеження розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці (до розміру 10 прожиткових мінімумів), на яке посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, визначеного законом.

Враховуючи наведене, суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та вважає позовні вимоги, пред'явлені до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва починаючи з 01.12.2013 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України у Голосіївському районі м. Києва, щодо проведення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, викладену у листі № № 9050/14 від 30.05.2014 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (м. Київ, вул. Горького, 70, ЄДРПОУ 22869454) зробити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1 відповідно до довідки Апеляційного суду міста Києва № 43/04 від 07.04.2014 року про заробітну плату працюючого судді Апеляційного суду м. Києва, виходячи з розрахунків 90 % грошового утримання судді і доплати за вислугу років у розмірі 80 % заробітної плати судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з врахуванням фактично виплачених сум, з 01 грудня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 73(сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. Новак