Вирок № 39797297, 17.04.2014, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/605/14-к

Провадження № 1-кп/515/804/14

Татарбунарський районний суд Одеської області

В И Р О К

Іменем України

17 квітня 2014 р. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі :

головуючого - судді Семенюк Л.А.,

при секретарі Унгурян Т.В.

за участю прокурора Альохіної К.С.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Білолісся Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 проживаючої по АДРЕСА_2 українки, громадянки України, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої по найму, з вищою освітою, раніше не судимої,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 на підставі наказу №28-л від 18 грудня 2012 року була призначена на посаду головного бухгалтера комунального підприємства «Водопостачальник», розташованого по вул. Степова №3 в м.Татарбунари Одеської області.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої директором КП «Водопостачальник» ОСОБА_2, від 18 грудня 2012 року ОСОБА_1 належить до професійної групи «Керівники» та наділена спеціальними повноваженнями, пов'язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій щодо організації роботи бухгалтерії та підлеглих, у зв'язку з чим, відповідно до ч.3 ст.18 КК України, є службовою особою.

Будучи посадовою особою, і маючи необхідні знання в області бухгалтерського обліку, ОСОБА_1, діючи навмисне з корисливих мотивів, використовувала своє службове становище всупереч інтересам служби, вчинила злочини проти власності у сфері службової діяльності.

Так, відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера комунального підприємства «Водопостачальник», ОСОБА_1 забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методичних норм, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, з урахуванням особливостей діяльності установи й технології обробки облікових даних.

Посадова інструкція головного бухгалтера передбачає, що головний бухгалтер забезпечує повне та достовірне відбиття на рахунках бухгалтерського обліку інформації, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, а також те, що бухгалтер нараховує заробітну плату, здійснює інші розрахунки із працівниками, громадянами і юридичними особами відповідно до діючого законодавства.

У період з лютого 2013 року по травень 2013 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді головного бухгалтера КП «Водопостачальник», будучи посадовою особою, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, спрямованих на особисте збагачення, всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, про те, що згідно штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, службовців, та робітників КП «Водопостачальник» посадовий оклад головного бухгалтера складає 2424,00 грн., з урахуванням єдиного внеску та ПДФО, ОСОБА_1 повинна була отримувати заробітну платню кожного місяця в сумі 2158,27 грн., умисно вчиняла службові підроблення, шляхом внесення до офіційного документу - зарплатної відомості, завідомо неправдивих відомостей щодо суми нарахованої заробітної плати за наступних обставин.

Так, 27 лютого 2013 року о 20:39:03 години, ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці, у службовому кабінеті КП «Водопостачальник», розташованому по вул. Степова №3 м.Татарбунари Одеської області, використовуючи сервіс «Зарплатний Проект» ПриватБанку в документі Зарплатна відомість, який є офіційним документом, складеним та засвідченим в установленому законом порядку, через online сервіс «Приват24», створила та зберегла зарплатну відомість № 130227СТ509650, в якій для кожного співробітника КП "Водопостачальник" були задані суми заробітної плати.

З метою отримання більше коштів, ОСОБА_1 внесла в зарплатну відомість неправдиві відомості про розмір своєї заробітної плати, збільшивши її на 1244,42 грн., після чого, у вказану відомість додала електронний цифровий підпис.

Дані відомості надійшли на обробку в ПриватБанк та в подальшому ПриватБанк перерахував на картковий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 завищену суму заробітної платні.

Далі, маючи єдиний корисливий намір, спрямований на особисте збагачення, 28 лютого 2013 року о 20:09:08 години, ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці, у службовому кабінеті КП «Водопостачальник», розташованому по вул. Степова №3 м.Татарбунари Одеської області, використовуючи сервіс «Зарплатний Проект» ПриватБанку в документі Зарплатна відомість, який є офіційним документом, складеним та засвідченим в установленому законом порядку, через online сервіс «Приват24» створила та зберегла зарплатну відомість № 130228СТ530657, в якій для кожного співробітника КП "Водопостачальник" були задані суми заробітної плати.

З метою отримання коштів, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що вона у вказаному місяці вже отримала свою заробітну плату, внесла в зарплатну відомість неправдиві відомості про розмір своєї заробітної плати, збільшивши її на 773,76 грн., після чого, у вказану відомість додала електронний цифровий підпис.

Дані відомості надійшли на обробку в ПриватБанк та в подальшому ПриватБанк перерахував на картковий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 завищену суму заробітної платні.

Далі, маючи єдиний корисливий намір, спрямований на особисте збагачення, 28 лютого 2013 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці, у службовому кабінеті КП «Водопостачальник», розташованому за вищезазначеною адресою, склала видатковий касовий ордер № 107, який є офіційним документом, складеним та засвідченим в установленому законом порядку. З метою отримання коштів, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що вона у вказаному місяці вже отримала свою заробітну плату, внесла в видатковий касовий ордер неправдиві відомості про розмір своєї заробітної плати, збільшивши її на 1 802 грн. 98 коп. Після чого, вказаний документ особисто підписала та на підставі якого, через касу КП « Водопостачальник » 28.02.2013 року отримала гроші в сумі 1 802 грн. 98 коп.

Таким чином, на протязі лютого 2013 року ОСОБА_1, вносячи завідомо неправдиві відомості в офіційні документи щодо нарахованої заробітної плати, завищила свою заробітну плату на 3 821 грн. 16 коп.

Далі, маючи єдиний корисливий намір, спрямований на особисте збагачення, 27 травня 2013 року о 16:41:15 годині, ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці, у службовому кабінеті КП «Водопостачальник», за вищезазначеною адресою, використовуючи сервіс «Зарплатний Проект» ПриватБанку в документі Зарплатна відомість, який є офіційним документом, складеним та засвідченим в установленому законом порядку, через online сервіс «Приват24», створила та зберегла зарплатну відомість № 130527СТ396137, в якій для кожного співробітника КП "Водопостачальник" були задані суми заробітної плати.

З метою отримання більше коштів, ОСОБА_1 внесла в зарплатну відомість неправдиві відомості про розмір своєї заробітної плати, збільшивши її на 13,73 грн., після чого, у вказану відомість додала електронний цифровий підпис.

Дані відомості надійшли на обробку в ПриватБанк та в подальшому ПриватБанк перерахував на картковий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 завищену суму заробітної платні.

Далі, маючи єдиний корисливий намір, спрямований на особисте збагачення, 29 травня 2013 року о 14:33:28 годині, ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці, у службовому кабінеті КП «Водопостачальник», розташованому за вищезазначеною адресою, використовуючи сервіс «Зарплатний Проект» ПриватБанку в документі Зарплатна відомість, який є офіційним документом, складеним та засвідченим в установленому законом порядку, через online сервіс «Приват24» створила та зберегла зарплатну відомість № 130528СТ407609, в якій для кожного співробітника КП "Водопостачальник" були задані суми заробітної плати.

З метою отримання коштів, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що вона у вказаному місяці вже отримала свою заробітну плату, внесла в зарплатну відомість неправдиві відомості про розмір своєї заробітної плати, збільшивши її на 308,16 грн., після чого, у вказану відомість додала електронний цифровий підпис.

Дані відомості надійшли на обробку в ПриватБанк та в подальшому ПриватБанк перерахував на картковий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 завищену суму заробітної платні.

Далі, маючи єдиний корисливий намір, спрямований на особисте збагачення, 30 травня 2013 року о 13:32:06 години, ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці, у службовому кабінеті КП «Водопостачальник», розташованому за вищезазначеною адресою, використовуючи сервіс «Зарплатний Проект» ПриватБанку, в документі Зарплатна відомість, який є офіційним документом, складеним та засвідченим в установленому законом порядку, через online сервіс «Приват24» створила та зберегла зарплатну відомість № 130530СТ439930, в якій для кожного співробітника КП "Водопостачальник" були задані суми заробітної плати.

З метою отримання коштів, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що вона у вказаному місяці вже отримала свою заробітну плату, внесла в зарплатну відомість неправдиві відомості про розмір своєї заробітної плати, збільшивши її на 3011,56 грн., після чого, у вказану відомість додала електронний цифровий підпис.

Дані відомості надійшли на обробку в ПриватБанк та в подальшому ПриватБанк перерахував на картковий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 завищену суму заробітної платні.

Таким чином, на протязі травня 2013 року ОСОБА_1, вносячи завідомо неправдиві відомості в офіційні документи щодо нарахованої заробітної плати, завищила свою заробітну плату на 3 333,45 грн.

В березні 2013 року та в квітні 2013 року ОСОБА_1, з метою приховування боргу перед КП «Водопостачальник», зменшила розмір своєї заробітної плати, тому отримала менше зарплатні, в результаті чого заборгованість перед КП «Водопостачальник» зменшилася з 3 821 грн. 16 коп. до 3 489 грн. 14 коп.

Таким чином, ОСОБА_1, вносячи з лютого 2013 року по травень 2013 року неправдиві відомості щодо нарахованої заробітної плати в Зарплатну відомість, необґрунтовано завищувала собі заробітну плату, таким чином незаконно заволоділа бюджетними коштами в загальній сумі 6822,60 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах визнала повністю, та пояснила суду, що вона дійсно працювала на посаді головного бухгалтера комунального підприємства «Водопостачальник», розташованого по вул. Степова №3 в м.Татарбунари Одеської області та, відповідно до посадової інструкції, належала до професійної групи «Керівники», будучи наділеною спеціальними повноваженнями, пов'язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій щодо організації роботи бухгалтерії та підлеглих, у зв'язку з чим, відповідно до ч.3 ст.18 КК України, була службовою особою. На підставі табелів обліку робочого часу, вона нараховувала заробітну плату всім працівникам підприємства. Завірені в паперовому вигляді керівником підприємства відомості нарахування заробітної плати, вона в електронному вигляді відправляла через систему клієнт-банк для нарахування зарплати на картки. Вказані електронні відомості затверджувались електронним ключем, який зберігався у неї, як головного бухгалтера. Також у неї знаходились видаткові касові ордера, через які вона теж мала можливість отримати через касу КП "Водопостачальник" гроші на руки, в разі відсутності їх на рахунковому рахунку підприємства.

Наприкінці лютого 2013 року, у зв'язку з важким матеріальним становищем в сім'ї, так як чоловік не мав постійної роботи, вона, знаходячись на своєму робочому місці, внесла неправдиві відомості в електронну зарплатну відомість щодо себе з метою отримання більшої зарплати, при цьому в паперовому вигляді відомість залишилась незмінною, тому це ніхто не помітив. Таким чином вона в лютому та травні місяці 2013 року неодноразово вносила неправдиві відомості в електронну зарплатну відомість та один раз в видатковий касовий ордер, збільшивши всього за всі рази свою заробітну плату на 6822 грн.60 коп. При цьому, з метою приховування боргу, вона частково в березні-квітні зменшила розмір своєї заробітної плати. В подальшому вона планувала не нараховувати собі заробітну плату, таким чином повернути борг, який собі нарахувала у вищезазначені місяці, однак за сімейними обставинами була вимушена звільнитись з підприємства. В скоєному щиро кається та просить її суворо не карати.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_1 повністю визнала свою вину в інкримінованих їй діяннях, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченої та матеріалами кримінального провадження.

Крім визнання вини самою обвинуваченою, її вина підтверджується матеріалами кримінального провадження:

- заявою ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення /а.с.9/;

- табелями обліку використання робочого часу /а.с.19-30/;

- відомостями розподілу заробітної плати /а.с.31-34, 38, 41-48/;

- видатковими касовими ордерами /а.с.35-37,39-40/;

- протоколом огляду речей та документів /а.с. 49-63/;

- постановою про визнання речових доказів /а.с.64/;

- актом від 29.09.2013 щодо виявлення недостачі коштів /а.с.66/;

- копією наказу №29-л від 18 грудня 2012 року /а.с.10/, згідно якого ОСОБА_1 призначена на посаду головного бухгалтера комунального підприємства «Водопостачальник»;

- копією наказу №29-л від 23 травня 2013 року /а.с.11/, згідно якого ОСОБА_1 звільнена з роботи по ст.36 п.1 КЗУпП;

- довідкою № 24 від 21.01.2014 року /а.с.68/із якої вбачається, що заборгованність по зарабітній платі в сумі 6822 грн. 59 коп. станом на 20.01.2014 року ОСОБА_1 не погасила.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд находить їх належними, достовірними, не суперечливими, достатніми та взаємопов'язаними та вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковано за сукупністю злочинів за ч.2 ст.191 КК України за ознакою заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем реєстрації, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом, не встановлено.

За наведених вище обставин, суд приходить до переконання про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_1 основного покарання за ч.1 ст.366 КК України у вигляді штрафу в межах санкції статті зі спеціальною конфіскацією грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення злочинів, шляхом повернення їх власнику КП "Водопостачальник", відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України. Та, оскільки, повернення вказаних грошових коштів не можливе через їх відсутність у обвинуваченої, суд вважає необхідним стягнути їх з останньої на користь власника в рахунок відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, відповідно до ч.10 ст.100 КПК України. При цьому, суд зважає на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у його постанові від 28.11.2011 року, згідно якої за ч.1 ст.366 КК України, застосування додаткового покарання щодо позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до основного у виді штрафу, законом не передбачено, а тому його застосування суперечить вимогам закону.

Разом з тим, за санкцією статті 191 ч.2 КК України суд визнає необхідним призначення обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі, однак вважає, що виправлення та перевиховання останньої можливе в умовах відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст.75 КК України, з покладанням на неї обов'язків, передбачених п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, та застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій в межах санкції статті.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України суд вважає необхідним визначити остаточне покарання обвинуваченій шляхом повного складання призначених покарань.

При цьому, застосовуючи вимоги ч.1 ст.70 КК України, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу, при призначенні за сукупністю злочинів, складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно, а звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, відповідно до ч.1 статті 75 КК України, не допускається.

Долю речових доказів вирішити відповідно до п.7 ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100,369-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.2 ст.191 КК України - у вигляді 2(двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій строком на 2(два) роки;

- за ч.1 ст.366 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот)гривень зі спеціальною конфіскацією грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення злочину, повернувши їх власнику КП "Водопостачальник", відповідно до п.5 ч.9, ч.10 ст.100 КПК України, шляхом стягнення з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 виданий Татарбунарським РВ УМВС 05.09.2013 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь КП "Водопостачальник" (р/р 26001060901124, Банк Южне ГРУ "ЗАТ КБ" ПриватБанк, МФО 328704, код ЄДРПОУ 31378219) 6822 (шість тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 60 коп. у відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.

На підставі ч.1 ст.70, ч.3 ст.72 КК України шляхом повного складання призначених покарань остаточно до відбування ОСОБА_1 призначити 2(два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій строком на 2(два) роки зі спеціальною конфіскацією грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення злочину в сумі 6822,60 гривні та виплатою штрафу в сумі 1700 гривень.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного за ч.1 ст.191 КК України основного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язавши останню не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з 17 квітня 2014 року відповідно до ч.1 ст.165 КВК України.

Контроль за виконанням вироку покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Татарбунарського РП Кілійського МВ КВІ УДПтСУ в Одеській області.

Документи, що є речовими доказами у справі (а.с.64-65) залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржено впродовж 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний районний суд Одеської області.

Суддя Семенюк