Рішення № 39796448, 10.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10785/14 10.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК»До Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛБОГ-2009»Простягнення 13 296, 01 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Бондаренко І.І. - за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 9 616, 01 грн., пені в розмірі 1 180, 00 грн., штрафу у розмірі 1 920, 00 грн., 3% річних в розмірі 260, 00 грн., інфляційних витрат в розмірі 320, 00 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні від 26.06.2014р. надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, а також надав заяву про уточнення позовних вимог, яка по своїй суті є заявою про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 9 316, 01 грн., пеню у розмірі 1 152, 00 грн., штраф у розмірі 1 863, 00 грн., 3% річних у розмірі 254, 00 грн., інфляційні витрати у розмірі 340, 00 грн. та судовий збір.

Судом заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 12 925, 01 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 05.06.2014 р. про порушення провадження у справі та ухвалу про відкладення справи від 26.06.2014р. не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛБОГ-2009»: 0414, м. Київ, вул. Вишгородська, буд.46-В, кв.122

Водночас, зазначені ухвали суду направлені на зазначену адресу відповідача.

Дані ухвали суду від 05.06.2014р. та від 26.06.2014р. були повернуті суду поштою з зазначенням: «організація вибула».

Тому повернення ухвал господарського суду від 05.06.2014р. та 26.06.2014р. з зазначенням: «організація вибула» з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛБОГ-2009» (Відповідачем) було укладено договір постачання № БК-1027.

Згідно умовам вищевказаного договору Позивач зобов'язався передати у встановлені терміни товар у власність Відповідача відповідно до поданих Відповідачем заявок, а Відповідач зобов'язався прийняти та сплатити його.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки.

На виконання зазначеного договору постачання Позивач передав у власність Відповідача товар на суму 25 802, 09 грн., але несплаченим залишився товар на суму 9 316, 01 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- Видаткова накладна № 11Я/5934198 від 30.04.2013 р. на суму 844, 80 грн.;

- Видаткова накладна № 11 Я/5985336 від 08.05.2013 р. на суму 797, 04 грн.;

- Видаткова накладна № 11Я/6038063 від 14.05.3023 р. на суму 1 132, 26 грн.;

- Видаткова накладна № 11Я/6076777 від 20.05.2013 р. на суму 995,82 грн.;

- Видаткова накладна № 11Я/6082672 від 22.05.2013 р. на суму 530,50 грн.;

- Видаткова накладна № 11Я/6105628 від 27.05.2013 р. на суму 1 497, 00 грн.;

- Видаткова накладна № 1ІЯ/6267815 від 18.06.2013 р. на суму 1 459, 88 грн.;

- Видаткова накладна № 11Я/6304903 від 25.06.20 І 3 р. на суму 706, 32 грн.;

- Видаткова накладна № 11Я/6351506 від 02.07.2013 р. на суму 747, 72 грн.;

- Видаткова накладна № 11Я/6429902 від 16.07.2013 р. на суму 604, 67 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 9 316, 01 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою, Договір № БК-1027 від 12.10.2012 року, укладений між Позивачем та Відповідачем є Договором поставки .

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За видатковими накладними : № 11Я/5934198 від 30.04.2013 р., № 11 Я/5985336 від 08.05.2013 р., № 11Я/6038063 від 14.05.3023 р., № 11Я/6076777 від 20.05.2013 р., № 11Я/6082672 від 22.05.2013 р., № 11Я/6105628 від 27.05.2013 р., № 1ІЯ/6267815 від 18.06.2013 р., № 11Я/6304903 від 25.06.20І3 р., № 11Я/6351506 від 02.07.2013 р., № 11Я/6429902 від 16.07.2013 р. позивач поставив відповідачу товар, визначений договором, на загальну суму 9 616,01 грн.

Відповідно до п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі уповноваженою особою відповідача за централізовано - кільцевою довіреністю (додаток №1 до договору), належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем частково сплачено суму боргу.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором поставки від 12.10.2012р. за № БК-1027 у сумі 9 316,01 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статті 230-232 Господарського кодексу України передбачають застосування господарських санкцій у вигляді, зокрема, пені та/або штрафу у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.3. Договору постачання передбачено, що у випадку недотримання Відповідачем термінів оплати згідно п. 4.1. укладеного Договору, Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого Товару за кожний день прострочення. Крім цього, якщо прострочення оплати товару перевищує 30 календарних днів, додатково Відповідач оплачує Позивачу штраф у розмірі 20% від несплаченої суми.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, передбачений п. 4.1 Договору поставки від 12.10.2012р. за № БК-1027, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені та штраф за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1152,00 грн. та 1 863,00грн.штрафу, відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 254, 00 грн. 3% річних та 340, 00 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛБОГ-2009» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 46-В, кв. 122; Код: 36566442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» суму основного боргу в розмірі 9 316 (дев'ять тисяч триста шістнадцять) грн. 01 коп., пеню в розмірі 1 152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн. 00 коп., штраф в розмірі 1 863 (одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.07.2014р.

Суддя І.І.Борисенко