Рішення № 39796416, 08.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10793/14 08.07.14

За позовомНауково-інженерного центру «Матеріалообробка вибухом» Інститут Електрозварювання ім. Е.О. Патона НАНУДо Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма» «Укрметалоконструкція»Простягнення 22 004, 80 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Опаріна А.Л. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 22 004, 80 грн., у тому числі ПДВ - 20 % на суму 3 667, 47 грн. за рахунком-фактурою від 13.05.2013р. № СФ-0000027 та платіжним дорученням від 14.05.2013р. №228.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2013 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу продукції (Рельс-Р-65), що підтверджується виставленим позивачу рахунком-фактурою від 13.05.2013р. № СФ-0000027 на суму 22 004, 80 грн. та платіжним дорученням від 14.05.2013р. №228.

В призначеному платежу вказаного платіжного доручення зазначено: «За Рельс-Р-65 (демонтаж) згідно рахунка-фактури від 13.05.2013р. № СФ-0000027 у тому числі ПДВ 20% - 3667, 47 грн.».

Станом на момент звернення Позивача до суду Відповідач не виконав покладеного на нього зобов'язання поставки товару, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача попередньої оплати в розмірі 22 004, 80 грн., керуючись ст. 693 ЦК України, відповідно до якої встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, фактично, виставленим рахунком-фактурою з боку Відповідача та їх оплатою Позивачем сторони дійшли згоди щодо укладення договору у спрощений спосіб.

Такий договір є також підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріалами справи підтверджується факт оплати Позивачем грошових коштів за поставку продукції, а також відсутність поставки продукції Позивачу Відповідачем.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма» «Укрметалоконструкція» (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 101; Код 35083164) на користь Науково-інженерного центру «Матеріалообробка вибухом» Інститут Електрозварювання ім. Е.О. Патона НАНУ (08631, Київська обл., Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Б. Хмельницького, буд. 5; Код: 05540215) грошові кошти в розмірі 22 004 (двадцять дві тисячі чотири) грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 20% на суму 3 667, 47 грн. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.07.2014р.

Суддя І.І.Борисенко