Постанова № 39796081, 15.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Справа № 910/13888/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. (доповідач) - головуючий, судді Васищак І.М., Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Рексал Груп", м. Київ (далі - ПП "Рексал Груп"),

на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014

зі справи № 910/13888/13

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", м. Київ, в інтересах приватного підприємства "Світова музика", м. Київ (далі - ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", ПП "Світова музика")

до ПП "Рексал Груп"

про виплату компенсації в зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права в сумі 68 820 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" - Молчанова П.В.,

ПП "Світова музика" - Іськової Ю.П.,

ПП "Рексал Груп" - Молчанова А.Г.,

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПП "Рексал Груп" 68 820 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2014 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 (колегія суддів у складі: суддя Гарник Л.Л. - головуючий, судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь ПП "Світова музика", шляхом зарахування коштів на відповідний рахунок ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 12 180 грн. компенсації.

ПП "Рексал Груп", не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, просить Вищий господарський суд України дані рішення скасувати в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити внаслідок порушення господарськими судами положень статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та Закону України "Про авторське право і суміжні права". У касаційній скарзі зазначено, що попередні судові інстанції залишили поза увагою, що за укладеним 01.01.2011 ПП "Світова музика" та товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзик Паблишинг" (далі - ТОВ "Олл Мьюзик Паблишинг") Договором № 1706/09, на який позивач у справі посилається як на первинне джерело набуття майнових авторських прав, ПП "Світова музика" має право звертатися за захистом порушених майнових авторських прав, які передаються за цим правочином, лише за письмової згоди ТОВ "Олл Мьюзик Паблишинг" (пункт 2.6), відтак відповідних прав, зокрема, звертатися з позовом у даній справі не набула й ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" за укладеним з ПП "Світова музика" дослідженим у справі субліцензійним договором. Крім того, правочини, на які посилається позивач, не доводять, що майновими авторськими правами на твори, яких стосується спір у справі, володіє ТОВ "Олл Мьюзик Паблишинг". Скаржник заперечує і те, що складений позивачем акт є належним доказом фіксації порушених авторських прав.

У відзиві на касаційну скаргу КП "Київжитлоспецексплуатація" просить залишити скаргу без задоволення з наведених у відзиві мотивів.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено такі фактичні дані:

- 08.04.2013 представниками ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у приміщенні кафе "Бель-Вю", яке знаходиться по вул. Саксаганського, 7 у м. Києві, і належить ПП "Рексал Груп" було зафіксовано публічне виконання творів твори "It's my life" (автори Bon Jovi, Sambora&Sandberg), "Mission impossible theme" (автор Lalo Schifrin), "Girl" (автори McCartney/Lennon), про що складено акта перевірки № 08/04/13;

- ПП "Рексал Груп" не має дозволів суб'єктів авторського права на використання зазначених творів;

- у зв'язку з таким незаконним використанням творів позивач просить стягнути компенсацію у сумі 68 820 грн., тобто компенсацію в обсязі 10 мінімальних заробітних плат за порушення авторських прав кожного з авторів;

- ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" обґрунтовує право звернення до суду з даним позовом наявністю певних правочинів, на підставі яких позивачеві було передано права надавати дозвіл на використання названих творів та забороняти їх використання;

- 01.01.2011 ПП "Світова музика" (ліцензіат) отримало за укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзик Паблишинг" (ліцензіар) Договором № 1706/09 (далі - Договір № 1706/09) "виключні права на управління майновими авторськими правами на твори, внесені до каталогу, який є невід'ємною частиною Договору, і право використання якого на території країн СНД належить ліцензіару, а саме, - право використовувати, дозволяти або забороняти використання творів" шляхом: публічного мовлення, виконання; публічного показу, прокату, продажу чи іншого відчуження за допомогою засобів зв'язку у тому числі мобільного та в мережі Інтернет; відтворення, продаж та інше відчуження творів у механічному записі на будь-яких носіях; використання у складі програм телевізійного мовлення;

- за змістом пункту 1.4 Договору № 1706/09 ПП "Світова музика" має право укладати субліцензійні договори про використання відчужених за Договором прав за винагороду;

- згідно з пунктом 7.1 Договору № 1706/09 його строк установлено до 31.12.2011;

- додатком від 01.01.2012 № 2 до Договору № 1706/09 строк дії цього правочину продовжено до 31.12.2013;

- у додатку № 1-С до Договору № 1706/09 (каталог) зазначено перелік творів, права на які передаються в управління, а саме: твори "It's my life" (автори Bon Jovi, Sambora&Sandberg), "Mission impossible theme" (автор Lalo Schifrin), "Girl" (автори McCartney/Lennon);

- у подальшому 01.01.2013 ПП "Світова музика" за укладеним з ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (позивач у даній справі) договором № 01/01-13 (далі - Договір № 01/01-13) передала останній у колективне управління невиключне право дозволяти та забороняти від імені ПП "Світова музика" використання творів, перелік яких зазначений у каталозі, що є додатком до Договору № 01/01-13, у тому числі творів, що належать Олл Мьюзик Паблишинг, а також - збирати винагороду за використання цих творів;

- у пункті 1.2 Договору № 01/01-13 уточнено, що передані ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" права стосуються лише використання відповідних творів іншими особами шляхом публічного виконання;

- згідно з пунктом 2.2.7 Договору № 01/01-13 ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", у разі виявлення порушень майнових прав ПП "Світова музика" має право без погодження з останнім здійснювати захист цих прав у встановленому чинним законодавством порядку, зокрема, фіксувати порушення відповідних прав та здійснювати представництво інтересів ПП "Світова музика" у суді; при цьому ПП "Світова музика" наділяє ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" правами стягувача;

- у пункті 2.1.1 Договору № 01/01-13 зазначено, що з 01.01.2013 ПП "Світова музика" ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" набуває статус члена ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" і користується усіма правами, що передбачені статутом організації, в тому числі щодо участі в управлінні цією організацією;

- строк Договору № 01/01-13 встановлено до 31.05.2014;

- ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" згідно з свідоцтвом від 24.01.2011 № 18/2011 є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

За змістом пункту "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови виплату компенсацій.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що: "Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації;

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Судом враховано, що: відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені вище договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною 2 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав, позивачем мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

З урахуванням зазначеного попередні судові інстанції встановили, що позивач звернувся до суду з даним позовом як організація колективного управління авторськими правами, у межах компетенції, встановленої Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову про стягнення компенсації в мінімальному розмірі, оскільки обсяг заявленої позивачем суми належним чином не обґрунтовано.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Що ж до заявленого ПП "Світова музика" клопотання "про відмову від позову" та припинення провадження у справі, то відповідно до статті 22, 78 ГПК України така відмова можлива лише до прийняття рішення у справі судом першої інстанції.

Підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 1119,11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 зі справи № 910/13888/13 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Рексал Груп" - без задоволення.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Васищак

Суддя В. Харченко