Ухвала суду № 39795331, 09.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К/9991/58164/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстрой»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2012

у справі № 2а/1270/3071/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстрой»

до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімстрой» (надалі - позивач, ТОВ «Хімстрой») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Стахановська ОДПІ Луганської області ДПС), у якому просило суд: визнати протиправними дії Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС щодо організації та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хімстрой» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010 по 30.09.2011; визнати протиправним та скасувати наказ від 06.03.2012 за № 310 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хімстрой» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010 по 30.09.2011»; визнати протиправними дії Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС щодо визначення та визнання нікчемними правочинів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2012, ТОВ «Хімстрой» відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Письмових заперечень відповідача на касаційну скаргу позивача до Вищого адміністративного суду України не надходило.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.12.2011 на адресу Стаханівської ОДПІ у Луганській області надійшла постанова старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА України в Луганській області від 30.11.2011 про проведення позапланової виїзної перевірки в рамках порушеної кримінальної справи №10/11/8012 відносно посадових осіб ПП «Ардея-Тех».

06.03.2012 на підставі зазначеної постанови слідчого, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Стахановською ОДПІ було винесено наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хімстрой» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.

На підставі, вказаного наказу представниками Стаханівської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Хімстрой», за результатами якої 19.03.2012 складено акт №12/22-34632474 (надалі акт).

Під час перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, що виразилося у безтоварності операцій на загальну суму 404 881,53 грн.;

- п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до завищення доходів, що враховувалися при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств всього на суму 410 752,00 грн.;

- п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховувалися при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств всього на суму 337 401,00 грн.;

- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 82 150,00 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість всього на суму 67 480,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуваний наказ та дії з проведення перевірки вчиненні в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач вважає протиправними дії відповідача в частині видачі наказу від 06.03.2012 за №310 та організації і проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отриманої постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 цього ж Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 цього ж Кодексу посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Виходячи з аналізу викладених норм вбачається, що у випадку недотримання порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки у платника податків виникає право на недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, яким, як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався. Крім того, належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача в частині видачі наказу від 06.03.2012 за №310 та організації і проведення документальної позапланової виїзної перевірки, під час розгляду даної справи, не надано.

А відтак, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не задоволено позовні вимоги ТОВ «Хімстрой» в цій частині.

Що стосується позовних вимог ТОВ «Хімстрой» в частині визнання протиправними дій Стаханівської ОДПІ Луганської області ДПС щодо визнання актом нікчемними правочинів, укладених між ТОВ «Хімстрой» та постачальником послуг - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на загальну суму 404 881,53 грн., а також з покупцями - ДП «Укршахтгідрозахист» та з ТОВ «Стрінг», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно змісту акта, під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, Цивільного кодексу України, а саме укладення правочинів, які початково не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Як встановлено судами, під час проведення перевірки відповідачем використано: акт перевірки від 11.11.2011 № 803/23-35554567, деталізовану інформацію по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, статут ТОВ «Хімстрой» та інші реєстраційні документи, податкову звітність ТОВ «Хімстрой», дані інформаційних систем Стаханівської ОДПІ «Облік», пошукову-довідкову систему «ТАХ», «Бест Звіт» та документи, надані платником податків за відносинами з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Стринг», перелік яких зазначено в акті перевірки, що також не суперечить вимогам чинного податкового законодавства.

Зі змісту ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та визначення понять «позивач» та «адміністративний позов», наведених у ст. 3 даного Кодексу, випливає, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують права, свободи та законні інтереси позивача в публічно-правових відносинах за участю позивача. При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Тобто, судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Лише в такому разі позовні вимоги можуть бути задоволені.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що акт перевірки та викладені в ньому факти і висновки (щодо визнання правочину таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені цим правочином та не підтверджує об'єкт оподаткування податком на додану вартість під час придбання та продажу товарів (послуг); щодо визнання договору нікчемним) не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Представники контролюючого органу не позбавлені права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки про зафіксовані обставини і в подальшому, в разі виникнення спору щодо рішень, які приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію про наявність певних, допущених платником податків порушень. При цьому, оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, а також самих висновків перевірки, надається уповноваженим законом органам при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні доктрини Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, висновки акта перевірки, так само як і дії податкового органу щодо визнання нікчемним правочину в такому акті, не створюють об'єктивних перешкод у реалізації позивачем його законних інтересів або прав, тому підстав для скасування висновків такого акта перевірки та визнання дій податкового органу протиправними колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає.

З огляду на вищевказане позивачем не було надано доказів на підтвердження обґрунтованості своїх вимог, а також обставин, з якими він пов'язує доводи щодо порушення його прав та інтересів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Таким чином, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права. Зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстрой» залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2012 у справі № 2а/1270/3071/2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна