Ухвала суду № 39795324, 09.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К/800/22237/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013

у справі № 1570/4546/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області

Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетної заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім» (надалі - позивач, ТОВ «СУРП «Газхім») до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач-1, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (надалі - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо нескладання та ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновку на суму 875 317 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню на користь ТОВ «СУРП «Газхім»; про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 875 317 грн. на користь позивача шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем дотримано всі умови для отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в заявленому ним розмірі.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач та відповідач-2 не надали письмових заперечень, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.03.2011 ТОВ «СУРП «Газхім» подало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року, якою задекларувало суму бюджетного відшкодування в розмірі 875 317 грн.

Представниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань взаємовідносин з основним постачальником, суми ПДВ по якому включено до складу податкового кредиту та є складовими від'ємного значення, заявленого до відшкодування в лютому 2011 р. За результатами перевірки складено акт від 25.05.2011 № 52/23-310/36436217, на підставі якого 06.06.2011 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000382350/0, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на 875 317 грн.

За результатами судового оскарження постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 у справі № 2а-1570/4753, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 06.06.2011 № 0000382350/0. Вказані судові рішення набрали законної сили.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

У відповідності до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2011, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

За приписами ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Положеннями п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, після набрання законної сили судовим рішенням Державна казначейська служба України зобов'язана поновити процедуру бюджетного відшкодування.

Судове рішення у справі № 2а-1570/4753, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 06.06.2011 № 0000382350/0 про завищення суми бюджетного відшкодування на 875 317 грн., набрало законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012.

Відповідно до ч.1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Оскільки процедура бюджетного відшкодування позивачу на суму 875 317 грн. була зупинена у зв'язку із початком судового оскарження, то після набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 у справі № 2а-1570/4753, якими скасовано податкове повідомлення-рішення щодо зменшення ТОВ «СУРП «Газхім» бюджетного відшкодування на вищезазначену суму, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний був подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а відповідний орган Державної казначейської служби України, в свою чергу, зобов'язаний був здійснити бюджетне відшкодування на користь позивача в розмірі 875 317 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Станом на час вирішення справи у судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем-1 та відповідачем-2 не проведено необхідних дій щодо повернення з бюджету сплачених позивачем сум податку, чим порушено передбачені законом права ТОВ «СУРП «Газхім» на отримання бюджетного відшкодування. З огляду на викладене, платник податку правомірно скористався своїм правом на судове оскарження бездіяльності державних органів шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми із Державного бюджету України.

Враховуючи, що обґрунтованість заявленої суми податку на додану вартість та неправомірність винесення відповідачем-1 податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 875 317 грн. підтверджено судовими рішеннями в іншій справі, які набрали законної сили, і не потребують додаткового доказування в силу приписів ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позовна вимога про стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 875 317 грн. підлягає задоволенню.

Відтак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає в доводах касаційної скарги підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 у справі № 1570/4546/2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна