Ухвала суду № 39795050, 07.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Київ К/800/52909/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.08.2013 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 р.

у справі № 801/4705/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод»

до Красноперекопського управління Державної казначейської служби України в АР Крим

та Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про стягнення та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кримський содовий завод» звернулось до суду з позовом до Красноперекопського управління Державної казначейської служби України в АР Крим та Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про стягнення та спонукання до виконання певних дій.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.08.2013 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 р., адміністративний позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 року у розмірі 5 040 425,00 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню за прострочення бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 211 283,57 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн., зобов'язано податкову інспекцію надати звіт про виконання судового рішення протягом шести місяців з моменту набрання чинності рішенням по справі.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідачем також заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками податкової інспекції проведено документальні позапланові виїзні перевірки позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень та жовтень 2012 року, листопад 2012 року, про що були складені відповідні довідки від 20.12.2012 р. №80/40-20/05444546 та від 13.02.2013 р. № 8/40-30/05444546.

Як вбачається із зазначених довідок, перевіркою не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за вересень 2012 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 8 370 604,00 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 6 046 446,00 грн., за жовтень 2012 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 5 040 425,00 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 8 370 604,00 грн., за листопад 2012 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 10 311 605,00 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 5 040 425 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим 19.12.2012 року, засобами електронного зв'язку направлені декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, разом з якою надана заява про повернення сум бюджетного відшкодування.

Судами було встановлено, що працівниками податкового органу у період з 04.02.2013 року по 12.02.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2012 року, результати якої оформлені довідкою від 13.02.2013 р. №8/40-30/05444546. Вказаною перевіркою підтверджено суму бюджетного відшкодування, відображену в декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року у сумі 5 040 425,00 грн.

У зв'язку з тим, що підтверджена сума бюджетного відшкодування не була відшкодована, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПК України.

За змістом п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.2 - 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.4 названої статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не поставлене в залежність від наявності чи відсутності у податкового органу можливості здійснити перевірку господарської діяльності його контрагентів.

Натомість, судами попередніх інстанцій було встановлено, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5 040 425,00 грн. за листопад 2012 року, яка підлягає відшкодуванню, підтверджена висновками, які викладені у довідці від 13.02.2013 р. №8/40-30/05444546.

З огляду на викладене, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 року у сумі 5 040 425,00 грн.

Крім того, оскільки відшкодування зазначеної суми не було здійснено своєчасно, тоді як період прострочення відшкодування бюджетної заборгованості станом на дату розгляду справи становив 170 днів, судові інстанції також обгрунтовано визначились із тим, що пеня за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією за листопад складає 211 283,57 грн.

При цьому, позивач цілком правомірно скористався наданим йому процесуальним законом правом збільшити позовні вимоги у зазначеній частині, зважаючи на те, що збільшився період прострочення бюджетного відшкодування податку.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанції.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби на Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим.

2. Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

3. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.08.2013 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 р. у справі №801/4705/13-а залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.