Ухвала суду № 39795025, 07.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2014 р. м. Київ К/9991/26913/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р.

у справі №2-а-7405/10/1570

за позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Одеський коньячний завод» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду України від 02.12.2010 р. адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.08.2009 р. №0000961620/0 в частині визначення штрафної (фінансової) санкції з акцизного збору у сумі 21 463,18 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р. рішення суду скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р., результати якої оформлено актом від 10.08.2009 р. №487/16-2/00412056/56/10.

У ході проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. «а» ст. 3 Декрету КМ України «Про акцизний збір», пп. 2.1 п. 2 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 р. №111, ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», що призвело до заниження податкового зобов'язання з акцизного збору на суму 9 708,44 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2009 р. №0000961620/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з акцизного збору на загальну суму 36 025,84 грн., у т.ч. 9 708,44 грн. за основним платежем та 26 317,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним у даному випадку є податкове повідомлення-рішення від 20.08.2009 р. №0000961620/0 у частині визначеної суми штрафних (фінансових) санкцій.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За правилами пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "б" п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Крім того, наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110 затверджено Інструкцію про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, на яку також посилався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до пп. 6.3.1 п. 6.1 ст. 6 вказаної Інструкції, для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:

1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;

3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

У той же час, аналізуючи наведені нормативні положення у їх сукупності, суд попередньої інстанції помилково не врахував обмеження розміру суми штрафних санкцій з урахуванням суми донарахованого податку у розмірі 9 708,44 грн. Відтак, розмір штрафних (фінансових) санкцій, визначених спірним рішенням значно перевищує розмір встановлений пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та має становити 4 854,22 грн.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р. у справі №2-а-7405/10/1570 скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду України від 02.12.2010 р. у справі №2-а-7405/10/1570 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.