Постанова № 39792819, 17.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 р. Справа № 804/7110/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про стягнення недоодержаної пенсії в зв'язку зі смертю пенсіонера, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21 березня 2014 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 120 702 (сто двадцять тисяч сімсот дві) гривні 44 копійки, яка належала її чоловікові ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.

Позивача та Відповідач у судове засідання уповноважених представників не направили, заперечення проти позову не надали, причини неявки не повідомили; про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.4, 6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які висвітлюють обставини спірних правовідносин; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в М.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області та отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам 1 групи за списком 1 по січень 2014р. включно.

З 01.02.2014 року виплату пенсії припинено у зв'язку зі смертю ОСОБА_2.(дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно рішення суду від 27.04.2010 справа № 2-а-676/09, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд віл 06.10.2011 справа №6-100/10 , в лютому 2012 року було проведено перерахунок пенсії за період з 12.01.2010р. по 22.07.2011р. та на березень 2012 року нарахована сума боргу в розмірі 120702,44 грн., яка залишилася невиплаченою.

Зазначені обставини визнаються відповідачем по справі у листі від 24.04.2014 року №Б-53-1/10/10, копія якого долучена до матеріалів справи. Також відповідно до зазначеного листа сума боргу в розмірі 120702,44 гри. не може бути виплачена, у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного Бюджету України.

Суд зазначає, що статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що відповідачем фактично визнано суму заборгованості, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятого рішення належним чином не довів, відсутності підстав для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не навів, доказів наявності підстав вилучення державою у суб'єкта господарювання його майна не надав, обставин неправомірності придбання майна або того, що воно відповідно до закону не може належати підприємству позивача, не обґрунтував.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 241,41 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про стягнення недоодержаної пенсії в зв'язку зі смертю пенсіонера - задовольнити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області (код за ЄДРПОУ 37837355, 53210, Дніпропетровська область м. Нікополь, пр.Трубників. 11-Б) на користь ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 120 702 (сто двадцять тисяч сімсот дві) гривні 44 копійки, яка належала її чоловікові, ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року, і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 241 (двохсот сорока однієї) грн. 41 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко