Рішення № 39792736, 07.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2014 р.Справа № 916/2135/14

За позовом: комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

до відповідача: приватної фірми "ТОВАРНА"

про стягнення 67 118,01 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Зубачова Ю.В. за довіреністю № 01/11-725 від 18.12.2013 року;

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватної фірми "ТОВАРНА" 67 118,01 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2014р. позовну заяву (вх.№2162/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/2135/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

23.06.2014р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог (вх.№2-2543/14), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача залишок боргу в сумі 42 118,01 грн., яка судом прийнята до розгляду.

Представник позивача уточненні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представник позивача, суд встановив:

01 листопада 2006р. між комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та приватною фірмою "ТОВАРНА" (Споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії №3414, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що за цим Договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору теплова енергія постачається Споживачу на опалювання та гаряче водопостачання на об'єкт вул. Старицького, 10 в обсягах згідно Додатку 1 до цього Договору.

Із змісту п.п.5.1., 5.2. Договору вбачається, що облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання на об'єкт по вул. Старицького, 10 розрахунковим способом. Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін: схематично вказана в Додатку №2 до Договору і не може бути змінена в односторонньому порядку.

Як вбачається зі змісту п.6.1. Договору, розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за Гкал. діючому на момент укладення Договору.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін (п.п.10.1., 10.4. Договору).

На виконання умов Договору КП "Теплопостачання міста Одеси" відпускало відповідачу теплову енергію, проте останній в порушення своїх зобов'язань за договором вартість теплової енергії сплатив не в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.11.2013р. по 01.05.2014р. включно, в розмірі 67 118,01 грн.

02.06.2014р. відповідачем було сплачено 10 000,00 грн. та 10.06.2014р. було сплачено 15 000,00 грн. боргу, внаслідок чого за останнім обраховується борг перед позивача в розмірі 42 118,01 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №3414 від 01.11.2006р. в частині оплати вартості отриманої теплової енергії і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Судом встановлено наявність наданих позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та вищенаведеного договору, договірні зобов'язання щодо оплати вартості спожитої теплової енергії не виконані належним чином, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з врахуванням часткової оплати в сумі 42 118,01 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сама заборгованості, встановлена судом в розмірі 42 118,01 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", у зв'язку з чим стягненню з приватної фірми "ТОВАРНА" на користь позивача підлягає сума заборгованості за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії №3414 від 01.11.2006р., встановлена судом в розмірі 42 118,01 грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватної фірми "ТОВАРНА" (65036, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старицького, 10 Гуртожиток, код ЄДРЮОФОП 20951393) на користь комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРЮОФОП 34674102) 42 118 (сорок дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 01 коп. - боргу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 14.07.2014р.

Суддя Цісельський О.В.