Рішення № 39792730, 08.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10838/14 08.07.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа-5»

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент"

про стягнення 368 962, 33 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Мацько І.М. (дов. б/н від 13.12.2013 р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Будінженермережа-5» (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент" (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 368 962, 33 грн. грн. за контрактом субпідряду № 56 на виконання робіт по влаштування водопроводу на об'єкті «Будівництво масиву високоповерхової секційної житлової забудови в с. Чайки Києво-Святошинського району м. Києва», з яких 307 771, 40 грн. - основний борг, 61 190,93 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання,а також позивач просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/10838/14, розгляд справи призначено на 08.07.2014.

02.07.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання ухвали суду від 06.06.2014.

07.07.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 08.07.2014 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про свою неявку суд повідомив.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, відповідача було завчасно повідомлено про розгляд справи (16.06.14 року), що свідчить про достатність часу для підготовки відповідачем відзиву щодо заявлених вимог та можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні. Крім того, відповідач мав достатньо часу для підготовки та направлення до суду відзиву у справі, однак правом на надання відзиву не скористався.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2012 між сторонами був укладений контракт субпідряду № 56 на виконання робіт по влаштування водопроводу на об'єкті «Будівництво масиву високоповерхової секційної житлової забудови в с. Чайки Києво-Святошинського району м. Києва, (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався виконати роботи по влаштуванню водопроводу від В-ІК до В1-8 на об'єкті «Будівництво масиву високоповерхової секційної житлової забудови в с. Чайки Києво-Святошинського району м. Києва» згідно із затвердженою проектно- кошторисною документацією, в установлений договором термін, а відповідач - оплатити їх на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість робіт по договору, визначена на підставі розрахунку договірної ціни, становить 661 621, 20 грн., в т.ч. ПДВ - 110 270,20 грн.

Згідно до п. 2.2 договору, строк виконання робіт складає: початок - жовтень 2012 р., закінчення - грудень 2012 р. Під закінченням робіт розуміється отримання відповідних документів експлуатуючих організацій або служб, що дають право експлуатації виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1.1. договору, позивач зобов'язався виконати всі роботи в об'ємі та у строки, передбачені договором та календарним графіком виконання робіт, і здати роботи відповідачу в стані, що відповідає проектній документації.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що виконання позивачем робіт за даним договором оформляються актом здачі-приймання робіт, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється їх печатками, а відповідно до п. 4.2. договору у випадку обґрунтованої відмови відповідача від приймання робіт, сторонами укладається двобічний акт з переліком недоробок та строків їх усунення. За умовами п. 4.3. договору, здача-приймання робіт після закінчення будівництва здійснюється у відповідності з чинним законодавством і оформляється актами здачі Позивача.

Відповідно до п. 5.1. договору, до початку робіт позивач перераховує на розрахунковий рахунок відповідача аванс для організації робіт в сумі 330 000, 00 грн. Оформляє довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ- 3) відповідача, які готує позивач та надає її щомісячно для підписання відповідачу до 26 числа поточного місяця (п. 5.2. договору).

Сторонами в п. 5.3. договору погоджено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 банківських днів після підписання довідки форми КБ-3, виходячи з фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів, при умові надходження коштів від замовника будівництва.

Згідно з п.5.4 договору, відповідач щомісячно відраховує позивачу витрати за послуги генпідряду в розмірі 2,0% від ціни з урахуванням ПДВ. Утримання цих сум проводиться при розрахунку за виконані роботи звітного місяця.

За п. 7.2. договору, якщо відповідач порушив свої зобов'язання, передбачені в п.5.3. даного договору, він сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п.8.1. договору, договір діє з моменту його підписання і до повного виконання зобов'язань.

Як встановлено судом, позивач обумовлені договором роботи виконав. Вартість виконаних позивачем підрядних робіт за вищезазначеним договором, згідно довідок за типовою формою № КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт, які підписані між позивачем і відповідачем за жовтень 2012 року становить 330 769,67 грн., за грудень 2012 року становить 330 661,24 грн.

Загальна сума виконаних підрядних робіт становить 661 430, 91 грн., що підтверджується довідками за формою № КБ - 3 та актами форми № КБ-2в наявними в матеріалах справи.

Відповідач в оплату виконаних робіт перерахував позивачу 340 430, 91 грн., згідно платіжних доручень: №3 від 30.10.2012, № 89 від 22.02.2013, № 366 від 31.07.2013, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач, на виконання своїх зобов'язань, визначених п.5.4. договору, відрахував відповідачу 6 615, 38 грн. з ПДВ згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Ф-00000122 від 31.10.2012, та 6 613, 22 грн. з ПДВ. згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Ф-000001234 від 31.12.2012.

За твердженням позивача, 31.07.2013 відповідач перерахував позивачу платіжним дорученням №336 суму у 5000,00 грн. в рахунок сплати заборгованості.

За розрахунком позивача, станом на 01.06.2014 заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором складає 307 771, 40 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Контракт субпідряду №56 на виконання робіт по влаштування водопроводу на об'єкті «Будівництво масиву високоповерхової секційної житлової забудови в с. Чайки Києво-Святошинського району м. Києва від 22.10.2012 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частина 4 статті 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач виконав свої зобов'язання за договором та виконав роботи обумовлені договором загальною вартістю 661 430, 91 грн., відповідач прийняв виконані роботи без зауважень, доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідач виконані роботи оплатив лише частково на суму 345 430, 91 грн. (340 430, 91 грн. підтверджено матеріалами справи, 5 000, 00 грн. за твердженням позивача). Строк оплати виконаних робіт за договором у відповідності до п. 5.3. договору є таким, що настав.

Позивачем в матеріали справи доказів повної оплати виконаних робіт та/або оплати в іншій частині ніж визначено позивачем не надані.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 320 995, 00 грн. (661430, 91 - 345 430, 91 = 320 995, 00 грн.). Позивачем заборгованість відповідача за договором визначена в розмірі 307 771, 40 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 320 995, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 320 995, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати виконаних робіт, у відповідності до п. 5.3. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 307 772, 40 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню. Суд зазначає, що заборгованість відповідача встановлена судом складає суму більшу, ніж сума, яку просить стягнути позивач, проте оскільки суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, судом задовольняються вимоги щодо стягнення основного боргу за договором в сумі визначеній позивачем.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 61 190, 93 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період прострочення з 12.01.2013 по 31.05.2014 підлягають частковому задоволенню з нижчевикладених підстав.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, при укладанні договору сторонами було погодження нарахування пені відповідачу за порушення зобов'язань по оплаті виконаних робіт, в п. 7.2. договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивач відповідно до умов договору та чинного законодавства має право на стягнення пені з відповідача, проте позивачем невірно визначений період нарахування пені, не враховано положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивачем початок періоду нарахування пені визначений з 12.01.2013, при цьому довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень та грудень 2012 року не містять дати їх підписання, проте за твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем, довідки форми № КБ- 3 та акти приймання виконаних робіт були підписані сторонами 26.12.2012, що також вбачається із претензії позивача від 22.03.2013, копія якої наявна в матеріалах справи. Враховуючи викладене суд при вирішенні справи виходив із того, що довідки по формі № КБ - 3 за договором були підписані сторонами саме 26.12.2012, і відповідно позивачем вірно визначено дату з якої починається прострочення відповідача.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, враховуючи положення п. 7.2. договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення зобов'язань по оплаті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 12.01.2013 по 12.07.2013 (шість місяців), що за розрахунком суду складає 23 110, 81 грн.

Враховуючи зазначене, підсумовуючи все викладене вище позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача підлягають 307 771, 40 грн. основного боргу та 23 110, 81 грн. пені за період з 12.01.2013 по 12.07.2013.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» (02121, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 191130159; в порядку визначеному законом України "Про виконавче провадження") на користь Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа-5» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 39; код ЄДРПОУ 04013407) 307 771 (триста сім тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 40 коп. основного боргу, 23 110 (двадцять три тисячі сто десять) грн. 81 грн. пені та 6 617 (шість тисяч шістсот сімнадцять) грн. 65 коп. втрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.07.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко