Ухвала суду № 39791359, 09.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 876/5137/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року по справі №819/788/14-a за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції Романюка Романа Володимировича щодо винесення постанови від 01.04.2014 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн. та скасувати постанову; зобов'язати відповідача утриматись від проведення виконавчих дій при примусовому виконанні виконавчого листа №2-7/11 від 30.05.2012 року до розгляду в суді справи №1917/876/2012.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу - закрито.

Позивач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції не були враховані вимоги ч.1 ст.181 КАС України, якими передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Крім того, ухвала суду про закриття провадження у справі суперечить ухвалі суду від 17.04.2014 року про відкриття провадження в адміністративній справі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Суд перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Судом встановлено, що 01.06.2012 року старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції Романюк Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №32857377 з виконання виконавчого листа № 2-7/11, виданого 30.05.2012 року Шумським районним судом Тернопільської області про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні комбайном марки СК-5М, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1986 року випуску, заводський номер НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, шляхом повернення комбайна в господарство ОСОБА_3 в технічно справному стані.

09.10.2012 року ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення провадженням зупинено до вирішення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.357 КК України.

01.04.2014 року постановою старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції Романюк Р.В. за невиконання рішення суду без поважних причин в наданий для добровільного виконання строк накладено на боржника ОСОБА_1 штраф в розмірі 340,00 грн..

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 25.04.2014 року в справі №609/467/14-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції Романюка Р.В.: визнано дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції Романюка Р.В. щодо складання та направлення повідомлення № 1017 від 18.03.2014 року на ім'я ОСОБА_1 щодо усунення перешкод в користуванні комбайном марки СК-5М, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1986 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 шляхом повернення комбайна в господарство ОСОБА_3 в технічно справному стані в строк до 29.03.2014 року неправомірними, зобов'язано відділ Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції утриматись від проведення виконавчих дій при примусовому виконанні виконавчого листа № 207/11 від 30.05.2012 року до розгляду Шумським районним судом справи № 1917/876/2013 р. від 25.06.2012 року за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Шумського районного суду від 29.12.2011 року.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України суд першої інстанції своєю ухвалою 30 квітня 2014 року закрив провадження в справі.

Колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Постановою Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" зазначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Оскільки позивачем оскаржуються дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу та її скасування, колегія суддів приходить до висновку, що дана справа підсудна адміністративному суду. Тому висновки суду першої інстанції щодо непідсудності справи адміністративним судам та закриття провадження у справі є помилковими.

Крім того, ухвала суду про закриття провадження у справі суперечить ухвалі суду від 17.04.2014 року про відкриття провадження в адміністративній справі.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 22, ст. 160, 195, 197, 199, п. 3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року - скасувати, а справу №819/788/14-a направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич