Постанова № 39790688, 18.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року /12:00/

Справа № 808/3141/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет»

про стягнення податкової заборгованості у сумі 42 354, 47 грн.

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 42 354, 47 грн. Позов обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» заборгувало до бюджету 42 354, 47 грн., а тому порушило податкове законодавство України.

Представник позивача у судове засідання не з’явився. Надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає та просить задовольнити в повному обсязі, так як сума боргу не сплачена.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Направив до суду заяву про розгляд справи без його участі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судове засідання 18.06.2014 сторони не з’явилися, а тому відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» має перед бюджетом податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 42 354, 47 грн., який виник на підставі наступних обставин.

На виконання вимог діючого законодавства та в результаті подання до податкової декларації з податку по орендній платі з юридичних осіб від 19.02.2014 за № 14000015814, за якою відповідач повинен був сплачувати щомісячний платіж у розмірі 14 653, 45 грн., але за підприємством рахується борг з 19.02.2014 по 02.03.2014 з 19.02.2014 по 30.03.2014, з 19.02.2014 по 30.04.2014 на загальну суму 43 960, 35 грн., у зв’язку зі сплатою, заборгованість була зменшена на 2 921,44 грн., а тому сума заборгованості на відповідну дату нарахування склала 41 038, 91 грн. Крім того, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу було нараховано пеню на загальну суму 1315, 56 грн.

Отже, податковий борг відповідача станом на час розгляду справи з орендної плати з юридичних осіб не сплачено та становить 42 354, 47 грн.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пп. 20.1.18. п.20.1 ст.20 цього Кодексу, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 288.7 ст. 287 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст. 285 Податкового кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання по орендній платі за землю, проте узгоджене зобов’язання у розмірі 42 354, 47 грн. не було сплачено в установлені законодавством строки.

У зазначений строк податкові зобов’язання не сплачені, а тому у відповідності до п.п. 59.1 ст. 59 цього Кодексу визнається сумою податкового боргу платника податків.

Так, пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до 95.2 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З метою погашення податкового боргу податковою на підставі ст. 59 Податкового кодексу України було надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 88-15 від 06.12.2013 на суму 29 268, 20 грн., яка 19.12.2013 отримана уповноваженою особою відповідача.

Відповідно до пп. 59.5 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які повністю підтверджуються наявними в справі доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тиким чином, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 25222180) кошти податкового боргу з податку орендної плати з юридичних осіб у сумі 42 354 (сорок дві тисячі триста п’ятдесят чотири грн.) 47 коп. на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 81315, код платежу 13050200 на р/р 33216812700006.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко