Ухвала суду № 39790401, 10.07.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17736/14-ц

Провадження №4-с/761/162/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Криворучко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Байрамова Талята Рефатовича, начальника Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоція Богдана Ігоровича, -

в с т а н о в и в :

В червні 2014р. ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із даною скаргою, в якій просила суд: визнати незаконними дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Байрамова Т.Р. (далі по тексту - державний виконавець) по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 березня 2014р. та скасувати постанову від 26 березня 2014р.; визнати незаконними дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б.І. (далі по тексту - начальник ВДВС) стосовно направлення копії постанови через два місяці після винесення постанови; зобов'язати державного виконавця винести постанову про відмову у прийнятті до провадження виконавчого листа.

Свої вимоги заявниця обґрунтовувала тим, що вона 14 червня 2014р. отримала постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №42678772 від 26 березня 2014р. за листом начальника ВДВС, на поштовому штемпелі листа вказана дата 27 травня 2014р. Оскільки рішення по даному виконавчому листу набрало законної сили 22 листопада 2012р., пред'явлення виконавчого документа до виконання є до 23 листопада 2013р., а тому подана заява про примусове виконання від 25 березня 2014р. є такою, що подана поза межами строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, оспорювана постанова була направлена з порушенням п. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки, на думку заявниці, постанова про відкриття виконавчого провадження від 26 березня 2014р. є незаконною, вона пілягає скасуванню, а тому остання звернулась до суду із вказаною скаргою.

Заявниця в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду скарги повідомлялась в установленому законом порядку, поважності причин неявки суду повідомлено не було.

Державний виконавець Байрамов Т.Р. та начальник ВДВС Гоцій Б.І. до судового засідання подали на адресу суду заяви, в яких просили проводити розгляд даної справи за їх відсутності, при цьому також надали копії матеріалів виконавчого провадження №42678772.

Враховуючи швидкоплинність процесу із розгляду даної категорії справ, а також положення ст.386 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд даної скарги за відсутності нез'явившихся осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 1) ч. 2 цієї статті передбачено, що відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 12 вересня 2013р. Шевченківським районним судом м. Києва по справі №2610/7612/2012 (провадження №2/2610/5322/2012) за позовом ПрАТ «Жилкомунсервіс» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги було видано виконавчий лист за яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 користь ПрАТ «Жилкомунсервіс» (код ЄДРПОУ 24725452, р/р 26001001043133 в ПАТ КБ «Хрещатик»м. Київ, Виноградарське відділення, МФО 300670) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 3183,2 грн., судовий збір у розмірі 214,6 грн., а всього - 3397,8 грн.; а також 496,88 грн. втрати від інфляції та три відсотки річних - 200,89 грн., а всього 697,77 грн. Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання до 22 листопада 2013р.

Згідно наданих суду копій матеріалів виконавчого провадження № 42678772, дане виконавче провадження було відкрите постановою державного виконавця від 26 березня 2014р. на підставі заяви стягувача від 25 березня 2014р. При цьому, дана заява була подана в порядку повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки постановою державного виконавця від 26 грудня 2013р. було повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п.1) ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у зв'язку із пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Відповідно до положень частин 2,3 цієї ж статті після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно ж з ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

На виконання зазначених вище положень Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26 грудня 2013р. та виконавчому листі по справі №2610/7612/2012 (провадження №2/2610/5322/2012) було зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 26 жовтня 2014р.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 вересня 2014р. правомірно, так як підстав для відмови у відкритті передбачених Законом України «Про виконавче провадження» не було.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В матеріалах виконавчого провадження №42678772, наданих державним виконавцем, міститься супровідний лист від 26 березня 2014р. про направлення боржнику та стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 березня 2014р., винесену на підставі виконавчого листа №2610/7612/2012 від 12 вересня 2013р. Шевченківським районним судом м. Києва. При цьому, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження твердження заявниці, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 26 березня 2014р. була направлена їй лише 27 травня 2014р., так як в матеріалах справи відсутні будь-які докази цього.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 35 закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає неправомірності рішень, дій або бездіяльності державного виконавця Байрамова Т.Р. чи начальника ВДВС Гоція Б.І., якими порушені права чи свободи заявниці, а тому приходить до висновку про необґрунтованість даної скарги та необхідності залишення її без задоволення.

Керуючись ст. 11, 17, 18, 23, 29, 30, 47 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 209, 210, 293, 383-388 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Байрамова Талята Рефатовича, начальника Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоція Богдана Ігоровича - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: