Постанова № 39789256, 10.07.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1445/14

10 липня 2014 року 12год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Лоскутова К.О., Нагорнюк О.В.,

відповідача: представник Гордійчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сільськогосподарського приватного підприємства "Спас"

до Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про скасування розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених ОСОБА_4 Управлінням Пенсійного фонду України в Гощанському районі за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 , -ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарське приватне підприємство «Спас» (далі - СПП «Спас») звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області (далі - УПФУ в Гощанському районі) про скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених ОСОБА_4 відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано на те, що дії відповідача в частині розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_4 у розмірі 1400,11 грн. з січня 2014 року, які підлягають відшкодуванню за рахунок СПП «Спас», є неправомірними, у зв'язку з недотриманням відповідачем принципу пропорційності нарахування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_4 Зазначив, що, оскільки ОСОБА_4 пропрацювала в СПП «Спас» тільки 11 % від усього загального стажу, то фактичні витрати по виплаті та доставці пенсії ОСОБА_4 в період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, покладені на СПП «Спас», на думку позивача, повинні складати 154,01 грн. щомісяця.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі, з підстав викладених у адміністративному позові. Просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є законним та обґрунтованим, оскільки діюче законодавство не передбачає пропорційності покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за п. "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", враховуючи відсутність як необхідної умови в призначенні пенсії - наявності стажу. З таких підстав розрахунок в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 працювала на СПП «Спас» з 09.06.2008 року по 01.06.2010 року та народила і виховала шістьох дітей до 14-річного віку, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні та підтверджується постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року (а.с.6-7) .

Як свідчить протокол про призначення пенсії №3000 від 21.05.2010 року (а.с.8) 14.05.2010 року ОСОБА_4 призначено пенсію за віком на підставі положення п. "ж" ст.13 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

У зв'язку з цим, УПФУ в Гощанському районі було направлено для позивача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених ОСОБА_4 відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року (а.с.5).

Даним розрахунком відповідачу визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по працівниці ОСОБА_4 в сумі 1400,11 грн., що становить 100 відсотків від відповідних витрат.

Вказані обставини визнані сторонами в судовому засіданні, а тому відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню перед судом.

Будучи незгідним із вказаним розрахунком позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

В силу вимог пп. 1 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 для відповідних платників збору.

В силу вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003, набрав чинності з 01.01.2004. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997.

Так, відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 для підприємств та організацій об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.

Передбачений п.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно, конкретизований в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003.

Так, згідно з п.6.1 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.

Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування, відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1, визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 в період з 09.06.2008 року по 01.06.2010 року працювала в СПП «Спас», а з 14.05.2010 року - отримує пенсію за віком на підставі п."ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколом про призначення пенсії №3000 від 21.05.2010 року (а.с.8). Одночасно, вказана особа виховала шістьох дітей до 14-річного віку.

Таким чином, ОСОБА_4, як матір, що виховала шістьох дітей та працювала у сільськогосподарському виробництві, набула права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п."ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що виходячи із системного аналізу наведених вище норм, для призначення пенсії на підставі п."ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", вік та стаж особи (жінки) не мають жодного правового значення.

В свою чергу, принцип пропорційності визначений у п.6.2 Інструкції №21-1 ґрунтується саме на основі спеціального трудового стажу, який необхідний для призначення пільгової пенсії.

Причому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що для призначення пенсії ОСОБА_4 стаж з попередніх підприємств як і тривалість стажу на останньому підприємстві не мають жодного правового значення, оскільки вирішальним фактором є сам факт роботи у сільськогосподарському виробництві.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилання позивача на порушення відповідачем принципу пропорційності при проведенні розрахунку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених ОСОБА_4

Поряд з тим, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, вимоги позивача безпідставні, необґрунтовані, такі, що спростовуються матеріалами справи і не підлягають до задоволення, а тому в позові слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.