Рішення № 39789029, 15.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 р. Справа № 914/1669/14

За позовом: Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Буське лісове господарство»,

м. Буськ Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАвто-Плюс», с. Андріївка Буського району Львівської області,

про стягнення 3'196,20 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.

Прокурор: Леонтьєва Н.Т.,

Представники:

від позивача: Коржан О.І.,

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Буське лісове господарство» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАвто-Плюс» про стягнення 3' 196,20 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2014 р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 26.05.2014 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 15.07.2014 р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог (вх. №2632/14 від 26.05.2014 р.), просили стягнути з відповідача 3' 011,15 грн. - основного боргу, 12,25 грн. - інфляційних втрат та 172,80 грн. - 3% річних.

Щодо заяви про зменшення позовних вимог суд зазначає наступне. Відповідно до п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

У судові засідання 26.05.2014 р., 08.07.2014 р. та 15.07.2014 р. представник відповідача не з'явився, хоча був належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

07.11.2011 р. між Державним підприємством «Буське лісове господарство» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТехАвто-Плюс» укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №120/1-А, відповідно до п.1.1 якого за результатами проведення спеціалізованого аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2011 р., який відбувся 04.11.2011 р., продавець (позивач у справі) передає у власність на умовах франко-нижній склад продавця, /лот №133, 134/, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

У п.3.1 договору сторони погодили кількість і асортимент товару: пиловник сосна 3 сорту - 40 куб.м /лот №133, 134/.

Загальна сума договору становить 15' 100,00 грн. без ПДВ (п.4.2 договору).

У розділі 6 договору сторони погодили порядок прийому-передачі товару. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.

Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 діб з дати пред'явлення рахунку до сплати (п.7.1 договору).

25.11.2011 р. між позивачем, від імені та в інтересах якого діяло ПП «Колорит» в особі брокера Пігуляка А.М., та відповідачем, від імені та в інтересах якого діяло ТзОВ «Агро-Захід» в особі брокера Музики Л.І., було укладено біржову угоду. Відповідно до п.1.1 угоди продавець (позивач у справі) зобов'язувався продати покупцю (відповідачу у справі) , а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити наступний товар: пиловник, сосна, сорт 3, D 14-24 см, L 3.0 -6.0 м, 30м.куб.

Відповідно до п.3.1 угоди поставка здійснюється у відповідності з правилами ІНКОТЕРМС: EXW ДП «Буське лісове господарство» (франко-нижній склад).

Вартість товару по даній угоді складає 10'500,00 грн. (п.5.1.договору).

25.11.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено біржову угоду. Відповідно до п.1.1 угоди продавець (позивач у справі) зобов'язується продати покупцю (відповідачу у справі), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: пиловник, сосна, сорт 3, D 26-30 см, L 3.0 -6.0 м, 30м.куб.

Відповідно до п.3.1 угоди поставка здійснюється у відповідності з правилами ІНКОТЕРМС: EXW ДП «Буське лісове господарство» (франко-нижній склад).

Вартість товару по даній угоді складає 12'150,00 грн. (п.5.1.договору).

До матеріалів справи долучено платіжне доручення №537 від 13.12.2011 р. про перерахування ДП «Буське лісове господарство» 1' 132,50 грн. гарантійного внеску.

Позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною №000182 від 07.03.2012 р. на загальну суму 8' 906,85 грн., товарно-транспортною накладною №000182 від 07.03.2012 на суму 9' 154,25 грн., на загальну суму 18' 061,10 грн.

Відповідачем частково оплачено вартість поставленого товару, що підтверджується прибутковим касовим ордером №254 від 07.03.2012 р. на суму 8' 900,00 грн. та прибутковим касовим ордером №267 від 12.03.2012 р. на суму 6' 000,00 грн., на загальну суму 14' 900,00 грн. Неоплаченою залишилось 3' 011,15 грн. вартості поставленого товару.

27.08.2013 р. позивачем надіслано відповідачу претензію №544/03 про погашення заборгованості на суму 3' 011,15 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору купівлі-продажу.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем поставлено товару відповідачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними, підписаними сторонами без жодних застережень, проте факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставлених позивачем товарів підтверджений не був.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, тому вимога про стягнення 172,80 грн. - 3% річних та 12,25 грн. інфляційних втрат є правомірною.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 530, 610, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 29, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАвто-Плюс» ( адреса:80563, Львівська обл., Буський р-н, с. Андріївка, вул. Нова, буд. 823А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32124223) на користь Державного підприємства «Буське лісове господарство» (адреса: 80500, Львівська область, Буський район, м.Буськ, вул.Січових Стрільців,39, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 009925013157) 3' 011,15 грн. основного боргу, 12,25 грн. - інфляційних втрат, 172,80 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАвто-Плюс» ( адреса:80563, Львівська обл., Буський р-н, с. Андріївка, вул. Нова, буд. 823А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32124223) в дохід Державного бюджету України 1' 827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 15.07.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 17.07.2014 р.

Суддя Яворський Б.І.