Рішення № 39788954, 16.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 31/64/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 Справа № 908/1991/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1991/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової компанії «НАК», м. Львів (скорочено ТОВ ТПК «НАК»);

до відповідача: Науково-виробничого приватного підприємства «УТЕК», м. Запоріжжя (скорочено НВПП «УТЕК»);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.06.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 31/64/14, справу до розгляду в засіданні призначено на 25.06.2014 р. Розгляд справи відкладався на 09.07.2014 р. та на 16.07.2014 р.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

ТОВ ТПК «НАК» заявлено позов про стягнення з НВПП «УТЕК» 262389,85 грн., з яких: 238894,27 грн. - основний борг за поставлену продукцію, 16818,84 грн. - інфляційне збільшення суми основного боргу, 6676,74 грн. - 3% річних від суми основного боргу, а також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 5247,81 грн. та витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ ТПК «НАК» починаючи з липня 2012 року відвантажив товар НВПП «УТЕК» на загальну суму 1015111,81 грн., за який останнє розрахувалось частково, сплативши суму у розмірі 776217,54 грн. Зокрема, за спірними накладними відповідачу було поставлено товар на загальну суму 501410,71 грн. Станом на 02.06.2014 року НВПП «УТЕК» за отриманий за спірними накладними товар розрахувалось частково, сплативши 262516,44 грн. Таким чином, сума боргу, з урахуванням здійсненої оплати, становить 238894,27 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 174 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

НВПП «УТЕК», відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надало, представник в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ТПК «НАК» (позивач у справі) починаючи з липня 2012 року відвантажив НВПП «УТЕК» (відповідач у справі) товар на загальну суму 1015111,81 грн., за який останнє розрахувалось частково, сплативши суму у розмірі 776217,54 грн.

Зокрема, позивач за накладними № 4211 від 13.12.2012 р., № 0150 від 18.01.2013 р., № 0241 від 25.01.2013 р., № 0292 від 29.01.2013 р., № 2156 від 29.05.2013 р., № 4459 від 29.10.2013 р., № 4460 від 29.10.2013 р., № 4850 від 21.11.2013 р., № 4926 від 26.11.2013 р., № 4851 від 21.11.2013 р., № 4927 від 26.11.2013 р., № 5288 від 18.12.2013 р., № 5357 від 24.12.2013 р., № 0083 від 15.01.2014 р., на підставі рахунків № 6790 від 13.12.2012 р. на суму 59918,29 грн., № 0285 від 18.01.2013 р. на суму 23485,44 грн., № 0476 від 25.01.2013 р. на суму 8989,7 грн., № 0576 від 29.01.2013 р. на суму 8272,28 грн., № 3574 від 29.05.2013 р. на суму 7950,6 грн., № 6851/1 від 29.10.2013 р. на суму 61105,97 грн., № 7457 від 29.10.2013 р. на суму 3375,6 грн., № 7814 від 07.11.2013 р. на суму 120674,25 грн., № 8219 від 19.11.2013 р. на суму 9674 грн., № 8678 від 09.12.2013 р. на суму 193364,58 грн., № 0246 від 15.01.2014 р. на суму 4600 грн. поставив відповідачу гідравлічну продукцію на загальну суму 501410,71 грн., яку було отримано повноважним представником останнього на підставі довіреностей № 30/12 від 13.12.2012 р., № 29/1 від 18.01.2013 р., № 55/1 від 25.01.2013 р., № 66/1 від 29.01.2013 р., № 39/5 від 28.05.2013 р., № 21/10 від 29.10.2013 р., № 21/10 від 29.10.2013 р., № 19/11 від 19.11.2013 р., № 26/11 від 26.11.2013 р., № 19/11 від 19.11.2013 р., № 26/11 від 26.11.2013 р, № 26/12 від 24.12.2013 р., № 7/1 від 15.01.2014 р.

24.01.2014 р. відповідач здійснив часткову оплату по рахунку № 6790 від 13.12.2012 р. в сумі 51498,67 грн., 29.10.2013 р. - по рахунку № 0576 від 29.01.2013 р. в сумі 6673,68 грн., 21.11.2013 р. та 26.11.2013 р. - по рахунку № 7814 від 07.11.2013 р. в сумі 50000 грн., 13.12.2013 р., 19.12.2013 р., 30.12.2013 р. та 10.01.2014 р. - по рахунку № 8678 від 09.12.2013 р. на суму 75000 грн.

Направлена на адресу НВПП «УТЕК» 25.04.2014 р. претензія № 1, в якій зазначається про необхідність сплати заборгованості за отриманий товар у розмірі 239894,27 грн., залишена без відповіді. 08.05.2014 р. відповідачем здійснено оплату за рахунком № 8678 від 09.12.2013 р. у розмірі 1000 грн.

Таким чином, сума заборгованості за отриманий відповідачем товар, станом на 02.06.2014 р., становить 238894,27 грн.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з відповідача 262389,85 грн., з яких: 238894,27 грн. - основний борг за поставлену продукцію, 16818,84 грн. - інфляційне збільшення суми основного боргу, 6676,74 грн. - 3% річних від суми основного боргу, а також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 5247,81 грн. та витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10000 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Стаття 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що правочин може вчиняться усно або у письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Стаття 207 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу (форми), дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис тощо.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про факт укладення між сторонами договорів поставки товару в усній формі. Зміст вказаних договорів (предмет та ціна) зафіксовано рахунками № 6790 від 13.12.2012 р. на суму 59918,29 грн., № 0285 від 18.01.2013 р. на суму 23485,44 грн., № 0476 від 25.01.2013 р. на суму 8989,7 грн., № 0576 від 29.01.2013 р. на суму 8272,28 грн., № 3574 від 29.05.2013 р. на суму 7950,6 грн., № 6851/1 від 29.10.2013 р. на суму 61105,97 грн., № 7457 від 29.10.2013 р. на суму 3375,6 грн., № 7814 від 07.11.2013 р. на суму 120674,25 грн., № 8219 від 19.11.2013 р. на суму 9674 грн., № 8678 від 09.12.2013 р. на суму 193364,58 грн., № 0246 від 15.01.2014 р. на суму 4600 грн. за гідравлічну продукцію.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України 9далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується накладними № 4211 від 13.12.2012 р., № 0150 від 18.01.2013 р., № 0241 від 25.01.2013 р., № 0292 від 29.01.2013 р., № 2156 від 29.05.2013 р., № 4459 від 29.10.2013 р., № 4460 від 29.10.2013 р., № 4850 від 21.11.2013 р., № 4926 від 26.11.2013 р., № 4851 від 21.11.2013 р., № 4927 від 26.11.2013 р., № 5288 від 18.12.2013 р., № 5357 від 24.12.2013 р., № 0083 від 15.01.2014 р. та довіреностями на повноважних представників відповідача № 30/12 від 13.12.2012 р., № 29/1 від 18.01.2013 р., № 55/1 від 25.01.2013 р., № 66/1 від 29.01.2013 р., № 39/5 від 28.05.2013 р., № 21/10 від 29.10.2013 р., № 21/10 від 29.10.2013 р., № 19/11 від 19.11.2013 р., № 26/11 від 26.11.2013 р., № 19/11 від 19.11.2013 р., № 26/11 від 26.11.2013 р, № 26/12 від 24.12.2013 р., № 7/1 від 15.01.2014 р.

Здійснення часткової оплати за поставлений товар 24.01.2014 р. по рахунку № 6790 від 13.12.2012 р. в сумі 51498,67 грн., 29.10.2013 р. - по рахунку № 0576 від 29.01.2013 р. в сумі 6673,68 грн., 21.11.2013 р. та 26.11.2013 р. - по рахунку № 7814 від 07.11.2013 р. в сумі 50000 грн., 13.12.2013 р., 19.12.2013 р., 30.12.2013 р., 10.01.2014 р. та 08.05.2014 р. - по рахунку № 8678 від 09.12.2013 р. на суму 76000 грн. підтверджується банківськими виписками (а. с. 67-78, 118-125) і листами НВПП «УТЕК» № 21/17 від 23.12.2013 року та ТПК «НАК» № 0077 від 23.01.2014 року (а. с. 106-107). Зарахування коштів у розмірі 1193,2 грн., сплачених за рахунком № 0280, до оплати за рахунком № 6790 від 13.12.2012 р., а також зарахування коштів у розмірі 6673,68 грн. (2006,9 грн.+4666,78 грн.), сплачених за рахунками № 6851 та № 7080, до оплати за рахунком № 0576 від 29.01.2013 р. вбачається з наданого позивачем проекту акту звіряння розрахунків станом на 25.06.2014 року, який було надіслано відповідачу (а. с. 126-127).

Відповідно до частини 1 стаття 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Заборгованість станом на 02.06.2014 р. становить 238894,27 грн. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення заборгованості в розмірі 238894,27 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 16818,84 грн. - інфляційних, 6676,74 грн. - 3% річних від суми основного боргу, а також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 5247,81 грн. та витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10000 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є невірним, стягненню за спірними накладними станом на 02.06.2014 року підлягають річні в загальній сумі 6676,61 грн.

Перевіривши наданий відповідачем розрахунок інфляційних втрат за спірними накладними станом на квітень 2014 року, суд дійшов висновку, що він є невірним, однак виходячи з того, що суд не може виходити за межі позовних вимог, інфляційні втрати підлягають стягненню в межах заявленої суми, а саме - 16818,84 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката.

Суд відзначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат сторони, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід виходити з того, що надання правової допомоги повинно бути пов'язано із веденням відповідної справи в господарському суді. Зазначена позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України». При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Позивачем у складі судових витрат заявлено до стягнення 10000 грн. за договором № А 04-14 від 02.04.2014 р. про надання юридичних послуг, Додатком № 2 до якого (що є його невід'ємною частиною) передбачено здійснення виконання юридичного обслуговування Клієнта (ТОВ ТПК «НАК») з правових питань, що виникають у зв'язку із захистом інтересів Клієнта у господарських взаємовідносинах із НВПП «УТЕК», що випливають із порушення останнім своїх грошових зобов'язань щодо оплат поставок товарів Клієнта. Послуги адвоката ОСОБА_1 за надання юридичних послуг становлять 10000 грн. (відповідно до розрахунку вартості надання юридичних послуг адвокатом за Дорученням № 2 до Договору № А-04-14 від 02.04.2014 року).

ОСОБА_1 займається адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва № 1280 від 24.01.2008 року, витрати підтверджено платіжним дорученням № 12183 від 18.06.2014 р. про сплату 10000 грн. та актом здачі-приймання виконаних робіт від 27.06.2014 р. до договору № А04-14 про надання юридичних послуг від 02.04.2014 р., що свідчить про наявність документального підтвердження таких витрат, а тому вимога про стягнення витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, підлягає задоволенню у розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Науково-виробничого приватного підприємства «УТЕК» (69068, м. Запоріжжя, вулиця Кругова, будинок 88, код ЄДР 30695511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової компанії «НАК» (79024, м. Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 176, корпус 5, код ЄДР 31073990) суму основної заборгованості у розмірі 238894 (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 27 коп., 6676 (шість тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 61 коп. - 3 % річних, 16818 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 84 коп. - інфляційних втрат, оплату за послуги адвоката в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 5247 (п'ять тисяч двісті сорок сім) грн. 81 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 17.07.2014 р.

Суддя В.М. Хуторной