Рішення № 39788882, 17.07.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2014 р. Справа № 903/589/14

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах комунального підприємства теплових мереж "Ковельтепло"

до відповідача: підприємця ОСОБА_1

про стягнення 4 756,32грн. заборгованості

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Ткачук А.А., довір. №2540 від 27.06.2014р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні взяла участь прокурор відділу представництва інтересів громадян та держав в судах прокуратури міста Луцька Коваль І.А.

В судовому засіданні 08.07.2014р. оголошувалась перерва до 15.07.2014р. для надання додаткових доказів в зв'язку із частковим невизнанням відповідачем боргу.

Суть спору: 23.06.2014р. Ковельський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах комунального підприємства теплових мереж "Ковельтепло" про стягнення з підприємця ОСОБА_1 4 756,32 грн., в тому числі: 2 257,19 грн. основного боргу за відпущену теплову енергію в період з листопада 2013р. по квітень 2014р. згідно умов договору №589 від 01.06.2012р., 2 257,19грн. пені, 2 131,93грн. інфляційних втрат та 27,01 грн. - 3% річних, нарахованих на суму заборгованості в зв'язку з простроченням строків оплати.

Присутній в судовому засіданні 08.07.2014р. підприємець ОСОБА_1 неоплату мотивував тим, що йому безпідставно нараховано плату за листопад місяць 2013р, в якому він не отримував послуг по теплопостачанню в зв'язку з відключенням працівниками позивача від централізованої( на житловий будинок) системи теплопостачання. Також пояснив, що він неодноразово звертався до працівників "Ковельтепло" про здійснення перерахунку боргу для проведення ним оплати за фактично отриману теплову енергію, однак такий перерахунок не був здійснений, а подано позов до суду на примусове стягнення коштів.

За ініціативою суду 08.07.2014р. для з'ясування фактичних обставин справи оголошувалась перерва до 15.07.2014р. для підтвердження (чи спростування) заявлених відповідачем заперечень частини боргу, а також проведення між сторонами звірки розрахунків.

Як повідомила в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 під час оголошеної судом перерви для звірки не з'явився, жодних документів, наявність яких у нього стверджував в судовому засіданні 08.07.2014р., не надав.

Не надано відповідачем жодних доказів також суду. ОСОБА_1 після оголошеної перерви в судове засідання не з'явився, представника не направив.

Статтею 75 ГПК України регламентовано, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Висновок суду грунтується на наступному:

01.06.2012р. між комунальним підприємством теплових мереж "Ковельтепло" та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №589 від 01.06.2012р. на відпуск теплової енергії, згідно умов якого відповідач зобов'язався оплатити вартість отриманої теплової енергії в нежитлове приміщення за адресою: м.Ковель, вул. 40 років Перемоги, 11 не пізніше 15-го числа наступного за розрахунковим місяця(п.3.2 договору).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, згідно позовної заяви та розрахунку боргу(а.с.16) заборгованість відповідача за період з листопада по 01.05.2014р. складає 2 257,19грн. При цьому позивачем було враховано здійснену ОСОБА_1 в березні 2014р. проплату в сумі 744 грн.( за січень 2014р.). Вартість послуг підтвержується щомісячними рахунками на оплату, отримання яких ОСОБА_1 не заперечував в судовому засіданні 08.07.2014р.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав, а тому борг підлягає стягненню в заявленій сумі.

Усні пояснення відповідача про те, що в листопаді 2013р. послуги по теплопостачанню позивачем не надавались, суд не може прийняти до уваги із-за непідтвердження такого факту відповідними доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування покладає на сторони по справі.

Відповідно до ст. 43 вказаного кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому нарахування заявлених до стягнення інфляційних втрат в сумі 214,93 грн. за період з січня 2014р. по травень 2014р. та 3% річних в сумі 27,01 грн. за період з січня 2014р. по червень 2014р. відповідає вказаній нормі та підлягає стягненню.

В пункті 4.1 договору сторони визначили, що споживачу у разі несвоєчасної плати за послуги нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги за утримання прибудинкових територій" від 01.07.1999р.

Згідно п.2 ч.1 вказаного Закону розмір нарахованої пені не може перевищувати 100% від загальної суми боргу, а тому нарахована позивачем пеня за період з 16.01.2014р. по 23.06.2014р. в сумі 2 257,19грн. підлягає стягненню, як обгрунтована.

Враховуючи, що вимоги позивача ґрунтуються на умовах договору та нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір по справі в сумі 1 827грн. суд покладає на відповідача, оскільки спір до суду доведено з вини останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526 , 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 4 756,32 грн., в тому числі: 2 257,19 грн. основного боргу за відпущену теплову енергію в період з листопада 2013р. по квітень 2014р. згідно умов договору №589 від 01.06.2012р. 2 257,19грн. пені, 2 131,93грн. інфляційних втрат та 27,01 грн. - 3% річних

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 1827грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

17.07.2014

Суддя В. Л. Слупко