Ухвала суду № 39787529, 16.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 липня 2014 року № 813/5003/14

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова до Дочірнього підприємства «Львівдіалік» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дочірнього підприємства «Львівдіалік», в якій просить стягнути із відповідача заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за січень-червень 2014 року у розмірі 8 771,34 грн.

Згідно вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту четвертого частини першої та частини другої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

У контексті наведених норм встановлено, що УПФУ в Личаківському районі м.Львова не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, а саме: доказів того, що відповідач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова; картки особового рахунку щодо недоїмки ДП «Львівдіалік» зі сплати різниці між науковою пенсією та пенсією, призначеною відповідно до інших законодавчих актів України; розпоряджень про призначення ОСОБА_1 пенсії наукового працівника; довідки про нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1; актуальної довідки (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить відомості про відповідача, зокрема, щодо його місця знаходження, або ж письмових пояснень із зазначенням причин неможливості надання відповідних документів.

Згідно п.5.27 ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Однак, у даному випадку копії тих документів, які долучені позивачем до позовної заяви належним чином не завірені, що унеможливлює їх використання у якості доказів в розумінні Глави 6 Розділу 1 КАС України.

В силу положень частини третьої статті 106 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в інформаційному листі від 16.11.2011 року №2091/11/13-11, розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який, згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем не надано належного доказу надіслання копії позовної заяви, разом із додатками до неї відповідачу, при цьому, до позовної заяви приєднано лише копію розрахункового документу - копію фіскального чеку від 11.07.2014 року №4930 та копію реєстру відправлених листів №118 від 11.07.2014 року. В той же час, до позовної заяви не долучено опису вкладення поштового відправлення, яке повинно було надсилатись ДП «Львівдіалік». Таким чином, у суду відсутня можливість перевірити правильність адреси, на яку позивачем надіслано поштове відправлення, вміст поштового відправлення для відповідача, а також чи це саме відповідачу було надіслано, як зазначає позивач, копію позовної заяви із додатками. Загалом, слід зазначити, що саме розрахунковий документ лише підтверджує надання послуг відділенням поштового зв'язку щодо здійснення відправлення рекомендованим листом.

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищезазначені обставини унеможливлюють вирішити питання про відкриття провадження у справі у порядку ч.1 ст.107 КАС України, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги глави 4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1383/14650.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова до Дочірнього підприємства «Львівдіалік» про стягнення заборгованості.

Позивачу усунути у строк включно до 31 липня 2014 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у строк до 31 липня 2014 року включно, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.