Постанова № 39787475, 14.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 р. Справа № 804/5440/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача відповідача Плахотньої Н.Ю., ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ до ОСОБА_4, третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах, в сумі 28967,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі - позивач) до ОСОБА_4 (далі - відповідач, ОСОБА_4), третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах, в сумі 28967,91 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 26.062012 року №122 о/с ОСОБА_4 як випускник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ був призначений на посаду оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Бабушкінського районного відділу Дніпрпетровського міського управління.

Проте, на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 04.02.2014 року №24о/с ОСОБА_4 був звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням).

В порушення вимог частини 6 статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII ОСОБА_4 не відшкодував витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У зв`язку із тим, що відповідач добровільно не відшкодовує вказані витрати, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що в порушення п.2.1.6 договору про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті, яким передбачено обов'язок виконавця щорічно інформувати особу про розмір фактичних витрат пов'язаних з її утриманням,відповідач був позбавлений можливості обґрунтовано коригувати вартість свого навчання, в т. ч. і в судовому порядку, а позивач отримав можливість, згодом, вимагати відшкодування нічим не обґрунтованої суми, що згідно ст. 651 ЦК України є підставою для розірвання договору.

Крім того, згідно п. 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України. Служби безпеки України 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 для курсантів які не вислужили, встановленого законодавством строку строкової військової служби до вступу у ВНЗ, до розрахунку береться вартість речового майна та послуг лазне-прального забезпечення, отриманих лише за термін, що перевищує строк строкової військової служби. Отже, на думку відповідача, якщо відповідач був зарахований до ДДУВС 11.08.2008 року, то за період що складає 12 місяців, тобто до 11.08.2009, жодні витрати, в тому числі на речове забезпечення, не відшкодовуються.

Представник третьої особи на стороні позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також надав письмові пояснення, в яких просив стягнути з відповідача суму витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу № 55ос від 07.08.2009 року Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ відповідач був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ДДУВС, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

Між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області та ОСОБА_4 були укладені договори про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 11.08.2008 року №658 про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ на отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та від 01.09.2011 року №1282 про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ на отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст».

24.05.2012 року наказом ДДУВС № 174ос Відповідач, успішно закінчив ДДУВС, отримав диплом фахівця та був направлений до ОВС.

26.06.2012 року наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області №118о/с дек Відповідач, як випускник ДДУВС, призначений на посаду дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління.

04.02.2014 року наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області №295о/с Відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються «Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ», затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 статті 18 Закону України «Про міліцію» передбачено, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається.

Так, відповідно до пункту 64 «ж» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Відповідно до частини 6 статті 18 Закону України «Про міліцію» особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

«Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року №313 (далі - Порядок №313), визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Так, пунктами 2, 3 Порядку №313 встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Пунктами 2.3.6, 3.2 договорів про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 11.08.2008 року №658 та від 01.09.2011 року №1282 передбачено, що у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, встановленими пунктом 3 цих договорів (в тому числі звільнення за негативними мотивами), повинен відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є, зокрема, відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ та звільнення з ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не відпрацював трирічний термін в органах внутрішніх справ після закінчення навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, і був звільнений за власним бажанням, він, згідно Порядку №313 має відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

Суд не може погодитись із твердженням відповідача про порушення ДДУВС п.2.1.6, оскільки умовами Договору не передбачено інформування осіб про розмір фактичних витрат пов'язаних з утриманням під їх особистий підпис.

Разом з тим, щодо розрахунку суми витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, Відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ДДУВС в розмірі 28967,91 грн.

Відповідно до статті 2, 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. За загальним правилом, строк строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюється до 12 місяців.

Видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.

Згідно з п.6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 року № 62, початком проходження служби в ОВС вважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Відповідач зазначає, що згідно п. 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України. Служби безпеки України 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 для курсантів які не вислужили, встановленого законодавством строку строкової військової служби до вступу у ВНЗ, до розрахунку береться вартість речового майна та послуг лазне-прального забезпечення, отриманих лише за термін, що перевищує строк строкової військової служби. Отже, на думку відповідача, якщо відповідач був зарахований до ДДУУВС 11.08.2008 року то за період що складає 12 місяців, тобто до 11.08.2009, витрати на речове майно та послуги лазне-прального забезпечення, не відшкодовуються.

Суд не погоджується з такою думкою відповідача та зазначає, що відповідно до п.5 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 313, що передбачає спеціальні норми щодо регулювання спірних правовідносин, витрати відшкодовуються у повному розмірі:

- особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі - за весь період навчання;

- особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк.

Згідно наведених норм права, враховуючи, що оскільки ОСОБА_4 навчався понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, ним мають бути відшкодовані у повному обсязі за період навчання, що перевищує такий строк, витрати, пов'язані з його утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ. Тобто оскільки відповідач був зарахований до ДДУУВС 11.08.2008 року то за період що складає 12 місяців, а саме до 11.08.2009, витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, за цей період не відшкодовуються.

Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, Відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ДДУВС в розмірі 20097,69 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_4 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в сумі 20097 (двадцять тисяч дев'яносто сім) грн. 69 копійок за період навчання з вересня 2009 року по травень 2012 року. В решті позовних вимог відмовити.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу-відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_4, третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах, в сумі 28967,91 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету (на рахунок р/р 31250202117468 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в сумі 20097 (двадцять тисяч дев'яносто сім ) грн. 69 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (ідентифікаційний код 08571446 ) судові витрати в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в сумі 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 03 копійки.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 липня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко