Ухвала суду № 39787276, 15.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/924/14 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача - Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про розстрочення сплати податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просив визнати дії Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області по розстроченню сплати податкового боргу в період другого півріччя 2012 року неправомірними, а також скасувати рішення Державної податкової служби у Черкаській області про розстрочення сплати податкового боргу в період другого півріччя 2012 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача - Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів зважає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 липня 2012 року Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» звернулося до Ватутінського відділення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області, правонаступником якої є Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області, з листом № 429 про розстрочення податкового боргу на суму 3 114 042 грн. до кінця поточного року. До даного листа позивачем додано графік погашення розстроченого податкового боргу з кінцевим строком погашення податкового боргу в сумі 3 199 530 грн. 80 коп. до 20 грудня 2012 року. Згідно даного листа до кінця 2012 року підприємство очікує надходження коштів як за вже надані послуги в сумі 655 900 грн., так і має підписані договори на 2012 рік на загальну суму 8 000 000 грн., що дасть можливість повернення наданої розстрочки платежів та нарахованих процентів за користування вказаною розстрочкою.

Так, 31 липня 2012 року державна податкова служба у Черкаській області, правонаступником якої є Головне управління Міндоходів у Черкаській області, за наслідками розгляду листа Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» на підставі Закону України «Про державну службу в Україні», статті 100 Податкового кодексу України прийняла рішення про розстрочення податкового боргу № 64/19-015, згідно якого вирішено надати розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість під проценти на загальну суму 2 978 996 грн. 35 коп.; розстрочення надається з 31.07.2012р. по 20.12.2012р.; строки і сума сплати розстроченого податкового боргу становлять: 20.08.2012р. - 595 799 грн. 27 коп., 20.09.2012р. - 595 799 грн. 27 коп., 20.10.2012р. - 595 799 грн. 27 коп., 20.11.2012р. - 595 799 грн. 27 коп., 20.12.2012р. - 595 799 грн. 27 коп.

Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно з п. 100.13 статті 100 Податкового кодексу України порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Так, наказом Державної податкової адміністрації України № 1036 від 24.12.2010р. відповідно до статті 100 Податкового кодексу України затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (далі по тексту - Порядок), що діяв на момент виникнення спірних відносин.

Відповідно до п. 1.4 Розділу І Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними автоматизованої інформаційної системи (далі по тексту - АІС), що ведеться органами державної податкової служби. На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Нарахування процентів розпочинається від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу). Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням). Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 статті 129 розділу II Податкового кодексу України (п. 4.2 Розділу ІV Порядку).

Обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» № 1235 від 27.12.2010р.

Відповідно до п. 3.2 Розділу ІІІ Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу державної податкової служби; відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) в письмовій формі за відсутності підстав, наведених у п. 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом державної податкової служби вищого рівня, орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу державної податкової служби вищого рівня.

Згідно п. 3.5 Розділу ІІІ Порядку не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов'язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу). Строк дії договору починається з дати його підписання.

У день укладання договору про розстрочення (відстрочення) підрозділ погашення податкового боргу вносить до журналу відомості про укладений договір, які переносяться до АІС органів державної податкової служби. Не пізніше дня, наступного за днем внесення до журналу відомостей про укладений договір, копія такого договору передається підрозділу обліку і звітності для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в АІС органів державної податкової служби (п. 3.6 Розділу ІІІ Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, лист Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» № 429 не відповідає формі заяви про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (додаток 1 до Порядку).

Так, до вказаного листа не додано економічне обґрунтування, яке складається: з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що зазначення позивачем в листі № 429 від 31.07.2012р. «до кінця 2012 року підприємство очікує надходження коштів як за вже надані послуги в сумі 655 900 грн., так і має підписані договори на 2012 рік на загальну суму 8 000 000 грн., що дасть можливість повернення наданої розстрочки платежів та нарахованих процентів за користування вказаною розстрочкою», не може свідчити про дотримання вимоги, встановленої п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку, щодо надання економічного обґрунтування. Тим більше, перелік обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, як зазначалось вище, встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 27.12.2010р., і є вичерпним.

Крім того, як було з'ясовано судом першої інстанції, Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області не укладався договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) з позивачем.

Як наслідок, відповідачем за відсутності договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) спочатку вилучено з бази АІС суми розстроченого згідно рішення від 31.07.2012р. податкового боргу з податку на додану вартість, а 21.12.2012р., по закінченню наданого вищезазначеним рішенням строку розстрочення, внесено до бази АІС як суму розстроченого податкового боргу, так і проценти за кожний календарний день користування позивачем розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції - є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

А.М. Горяйнов

Ухвалу складено у повному обсязі 15.07.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.