Ухвала суду № 39786111, 15.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9229/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О.,Троян Н.М.

при секретарі: Савін І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Національної академії наук України та прокуратури Шевченківського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року та ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Національної академії наук України до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Державної реєстраційної служби України, за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва, третя особа: приватне підприємство «ГК «Феофанія» про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень,-

В С Т А Н О В И В:

Національна академія наук України звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема про визнання незаконними і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ПП «ГК «Феофанія» щодо об»єкту права державної власності, який входить до майнового комплексу НАН України - нежитловий будинок - готель «Феофанія» та ресторан готелю «Феофанія», що розташовані у м. Києві, вул. Метрологічна 14-б, загальною площею 6620,7 кв.м, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1300445 від 01.04.2013 (17:23:54) (№ запису про право власності 516746); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1303615 (19:52:21) (№ запису про іпотеку 518220); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1303727 від 01.04.2013 (20:08:02) (номер запису про обтяження 518279); зобов'язання відповідачів внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідні записи про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, Національна Академія Наук України подала клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою та ухвалою суду першої інстанції, Національна академія Наук України та прокуратура Шевченківського району м. Києва подали апеляційні скарги в яких просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду та задовольнити позовні вимоги. Апелянт НАН України також просить скасувати ухвалу суду від 11 лютого 2014року та задовольнити клопотання про забезпечення позову до прийняття рішення по суті.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено у справі наступні обставини.

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2004 року визнано право власності за Приватним підприємством «ГК Феофанія» на готель «Феофанія», який розташований у м. Києві, вулиця Метрологічна, 14-Б та ресторан Готелю «Феофанія», який розташований за тією ж адресою.

Зазначене право власності було зареєстровано за ПП «ГК Феофанія» у встановленому законом порядку.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року вищезазначене рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2004 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ПП «ГК «Феофанія» про визнання права власності відмовлено.

Зареєстроване за підприємством право власності на вищезазначені об»єкти нерухомості в установленому законом порядку скасовано не було.

01 квітня 2913 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 звернулось ПАТ «Комерційний банк «Центр» та ПП «ГК Феофанія» з проханням про посвідчення договору іпотеки нежилого будинку - Готелю «Феофанія» та ресторану готелю «Феофанія», загальною площею 6 620,7 кв.м., розташованого по вул. Метрологічній 14-Б у м. Києві, що відповідно до реєстраційних документів належить ПП «ГК «Феофанія» в забезпечення виконання зобов'язань Повного товариства «Ломбард УМКВ і компанія» перед ПАТ «КБ «Центр» за Договором про відновлювальну кредитну лінію №010413/08-КЮ від 01 квітня 2013 року.

01.04.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 здійснено запис про право власності та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 1300445 від 01.04.2013 року (17:23:54).

Вказаним рішенням зазначений нежитловий будинок та ресторан було зареєстровано на праві власності за ПП «ГК Феофанія», код ЄДРПОУ 22962780.

01.04.2013 року приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 01.04.2013 року, здійснено запис про іпотеку, номер запису 518220 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

17.04.2013 року Національна академія наук України звернулась до Реєстраційної служби Головного управління юстиції із заявою та відповідними документами про скасування державної реєстрації права власності ПП «ГК «Феофанія» на нежилий будинок - Готель «Феофанія», розташованого у м. Києві вул. Метрологічна 14-Б.

За результатами розгляду даної заяви відповідачем на адресу позивача направлено лист від 17.05.2013 року у якому відмовлено у внесенні запису про скасування державної реєстрації права власності та рішення від 14.05.2013 року № 2245583 про відмову у скасуванні з посиланням на пп. 2.14.2 п.2.14 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого МЮ України від 12.12.2011 року № 3502/5.

28.05.2013 року позивач звернувся до реєстраційної служби із листом №16/263-21 в якому просив скасувати запис про державну реєстрацію права власності за ПП «ГК «Феофанія», розташованого по вул. Метрологічній 14-Б у м. Києві на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.11.2011 року та відповідно до вищезазначеного Порядку.

29.05.2013 року Реєстраційний орган надав відповідь на заяву позивача повідомивши, що відповідно до ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМ України від 26.10.2011 року №1141 внесення записів до Державного реєстру здійснюється у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

За змістом частини 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 2 ст. 9 Закону державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав, тощо.

Відповідно до ст. 19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловомуфонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Крім того, стаття 9 Закону визначає, що нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Частиною 1 ст. 15 Закону визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 22.06.2011 року № 703 цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус) (ч.2 ст.1 Порядку).

Як встановлено судом першої інстанції, за наслідками розгляду заяви та долучених до неї документів, поданих сторонами договору іпотеки, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 встановлено, що право власності за ПП «ГК Феофанія» на ресторан «Готелю «Феофанія», розташованих у м. Києві, вул. Метрологічна,14-Б підтверджено рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2004 року про визнання права власності на даний об»єкт нерухомості..

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що до заяви, поданої позивачем ПП «ГК Феофанія» до реєстратора, подано всі документи, перелік яких визначено у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України.

Отже, приватний нотаріус здійснив дії щодо реєстрації заяви ПП «ГК Феофанія» від 01.04.2013 року вих. №14/04 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитловий будинок Готель «Феофанія» та ресторан готелю «Феофанія» площею 6 620,7 кв.м у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Згідно з п.12 Порядку під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Крім того, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМ України від 16.10.2011 року № 1141 визначено, що що під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно, право власності та суб»єкта його права, інші речові права та суб»єкта цих прав, іпотеку та суб»єкта цього права, обтяження прав на нерухоме майно та суб»єкта цих прав.

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об»єкта нерухомого майна.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей про нерухоме майно, прав власності та суб»єкта цього права, іпотеку та суб»єкта цього права, обтяження прав на нерухоме майно та суб»єкта цих прав, за результатми якого сформовано відомість у вигляді Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, в яких відсутні відомості про нерухоме майно, право власності на суб»єкта цього права, іпотеку та суб»єкту цього права, обтяження прав на нерухолиме майно та суб»єкта цих прав.

Також відповідно до вимог п.11 Порядку, приватним нотаріусом був здійснений пошук заяв у базі даних про реєстарцію заяв та запитів за адресою об»єкта нерухомого майна, в результаті якого встанволено відсутність інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в т.ч. наявності рішення суду про заборогну здійснення реєстраційних дій щодо об»єкта нерухомого майна, окрім зареєстрованої заяви про державну реєстрацію права власності ПП «ГК Феофанія» на об»єкт нерухомого майна: нежитловий будинок Готель «Феофанія» та ресторан Готелю «Феофанія» площею 6 620,7 кв.м, розташованих по вул. Метрологічній 14-Б у м. Києві.

Після здійснення пошуку у Державному реєстрі відомостей приватним нотаріусом розглянуто заяву та прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, тобто здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлдовий будинок Готель «Феофанія» та ресторан Готелю «Феофанія» площею 6 620,7 кв.м, розташованих по вул. Метрологічній 14-Б у м. Києві за Приватним підприємством « ГК «Феофанія» та відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об»єкт нерухомого майна.

01.04.2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 посвідчено договір іпотеки нежитлового будинку Готель «Феофанія» та ресторану Готелю «Феофанія» площею 6 620,7 кв.м, розташованих по вул. Метрологічній 14-Б у м. Києві, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Центр» та приватним підприємством «ГК «Феофанія».

Як зазначено у ч.3 ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в т.ч. ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов'язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.

Предметом іпотеки по вищезазначеному іпотечному договору є нежитловий будинок готель «Феофанія» та ресторан готелю «Феофанія» загальною площею 6 620,7 кв.м., розташованих у м. Києві, вул. Метрологічна 14 Б, який належав іпотекодавцю.

На момент внесення оскаржуваних записів до державного реєстру предмет іпотеки не знаходився в податковій заставі, не переданий в оренду, не був відчуженим та не був у спорі та/або під арештом.

Щодо існування ухвали Апеляційного суду м. Києва від 15.11.2011 року у справі № 22-7480/2011 року, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не прийнято її до уваги як доказ неправомірності дій приватного нотаріуса та реєстраційного органу, оскільки відповідачі не уповноважені здійснювати перевірку наявності в судах України цивільних чи інших справ стосовно нерухомого майна та витребування інформації щодо судових рішень стосовно такого майна.

Крім того, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції приватний нотаріус ОСОБА_3 пояснив, що третьою особою йому було надано оригінальну копію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2004 року, яким визнано право власності ПП «ГК «Феофанія» нежитлового будинку - готелю «Феофанія» та ресторану готелю «Феофанія», реєстраційне посвідчення Київського міського БТІ про реєстрацію за ПП «ГК «Феофанія» нежитлового будинку - готелю «Феофанія» та ресторану готелю «Феофанія», а також ухвалу цього ж суду від 16 серпня 2004 року про роз»яснення рішення суду.

Будь-яких сумнівів у достовірності даних документів він не мав, оскільки вони були належним чином оформлені, прошиті та посвідчені в установленому законом порядку.

Судом апеляційної інстанції витребувано від приватного нотаріуса документи, які надавались йому ПП «ГК «Феофанія» для здійснення реєстрації прав та їх обтяжень та досліджено в суді. Із наданих документів вбачається, що останні були підшиті, підписані суддею та секретарем, мають відмітку про те, що оригінал рішення знаходиться у Святошинському районному суді м. Києва та, що рішення набрало законної сили та на документах проставлена печатка суду.

Щодо доводів представника апелянта Національної Академії Наук України про те, що приватний нотаріус ОСОБА_3 зобов»язаний був перевірити у Державному реєстрі судових рішень, чи існує рішення Святошинського районного суду м. Києва на час вчинення ним реєстраційних дій, то судова колегія не може прийняти їх до уваги, оскільки чинне законодавство України не зобов»язує особу, яка здійснює функції реєстратора, проводити перевірку наявності судових рішень в Державному реєстрі.

Крім того, колегія суддів враховує, що рішення Святошинського районного суду м. Києва ухвалено у 2004 році, коли Державного реєстру судових рішень не було утворено.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії щодо готелю «Феофанія» та ресторану готелю «Феофанія» площею 6 620,7 кв.м, розташованих у м. Києві, вул. Метрологічна 14-Б приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 проведено у відповідності до вимог чинного законодавства України, в межах наданих законодавством компетенції, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до п.2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом МЮ України від 12.12.2011 року № 3502/5 для внесення змін до записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого проведено державну реєстрацію прав або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Згідно з п.2.10 Порядку №3502 за результатами розгляду заяви та документів, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, тощо.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

Таким чином, відповідач Державна реєстраційна служба України в даному випадку не наділена повноваженнями здійснювати скасування рішень та записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно нежитлового приміщення готелю «Феофанія» та ресторану готелю «Феофанія» проводив приватний нотаріус ОСОБА_3 Заінтересована особа, тобто позивач у справі, відповідно до Порядку має право звернутись до нотаріуса, який проводив державну реєстрацію прав, із заявою та відповідними документами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що судом першої інстанції у даному спорі розглядались питання, які пов»язані із зверненням позивача Національної академії наук України до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із заявою про скасування запису про державну реєстрацію права власності за ПП «ГК «Феофанія» на нежитлові приміщення Готелю «Феофанія» та ресторану Готелю «Феофанія».

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення , перехід і припинення підлягають державні реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом, зокрема Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 22.06.2011 року №703.

Після отримання пакету документів, перелік яких чітко визначений вищезазначеним Законом та Порядком, приватний нотаріус вчинив дії, які є предметом оскарження у даному спорі.

Право власності за позивачем на нежитлове приміщення Готель «Феофанія» та ресторан готелю «Феофанія» на момент вчинення оскаржуваних дій було зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації права власності на об»єкти нерухомого майна 21 вересня 2004 року, записано в реєстрову книгу №100п-200 за реєстровим номером 6525-П про що видано реєстраційне посвідчення та не було оспорено ні позивачем, ні іншими особами в установленому законом порядку з подальшою реєстрацією права власності на дане майно в компетентному органі іншим власником цього майна.

Наявність рішення Апеляційного суду м. Києва в 2011 році про відмову ПП «ГК «Феофанія» у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на готель «Феофанія» та ресторан Готелю «Феофанія» не може бути підставою для скасування зареєстрованого за позивачем права власності, так як відсутнє саме рішення про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.27 Порядку).

На момент звернення позивача Національної академії наук України до приватного нотаріуса рішення суду щодо визнання права власності за позивачем на спірне нежитлове приміщення не було. Право власності на дане майно, зареєстроване за ПП «ГП Феофанія», також не було скасовано в установленому законом порядку.

Щодо вимог, викладених в апеляційній скарзі, про скасування ухвали суду від 11 лютого 2014 року про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову, колегія суддів вважає їх також безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 118 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливлювали захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, як не надано доказів того, що невжиття таких заходів ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів повністю погоджується із такими доводами суду першої інстанції та вважає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова та ухвала суду є законними і обґрунтованими, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтами доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,199,200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову та на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову та ухвалу суду - без змін.

За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова та ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,199,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Національної академії наук України та прокуратури Шевченківського району м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року та ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11лютого 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 16 липня 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.