Постанова № 39785244, 10.07.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 803/1162/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Тарана О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Константа-Захід» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Константа-Захід» (далі - ПП «Константа-Захід», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2014 року № 0005482201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (ПДВ) ПП «Константа-Захід» за лютий 2014 року, про що складено акт від 17.04.2014 року № 1910/22.3/38741156. Перевіркою встановлено, що до податкового кредиту лютого 2014 року включено податкову накладну № 2 від 26.02.2014 року по контрагенту ПП «Захід Еко Продукт» ПДВ в сумі 29699,75 грн. з обсягу придбання 148498,75 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). На порушення пункту 201.10 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України) суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 29700,00 грн. На вказаний акт перевірки платником були подані заперечення, у зв'язку з чим відповідачем було прийнято рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань, що становлять предмет заперечень.

Луцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Константа-Захід» з питань, що становлять предмет заперечень, про що складено акт від 27.05.2014 року № 2444/22.1/38741156. Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 41667,00 грн., в т. ч. за лютий 2014 року на суму 41667,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 03.06.2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005482201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 52083,75 грн., в т. ч.: за основним платежем - 41667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10416,75 грн.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на таке.

ПП «Константа-Захід» до податкового кредиту лютого 2014 року було віднесено отриману від контрагента ПП «Захід Еко Продукт» податкову накладну № 3 від 26.02.2014 року на суму 250004,04 грн., в т. ч. ПДВ 41667,34 грн., яку було зареєстровано в ЄДРПН 03.03.2014 року під № 9010839409. Податкова накладна № 2 від 26.02.2014 року, вказана відповідачем як така, що містила суму 29699,75 грн., та не була зареєстрована в ЄДРПН, була вказана ПП «Константа-Захід» в реєстрі податкових накладних до декларації з ПДВ за лютий 2014 року помилково в результаті технічної помилки. Така помилка була виправлена позивачем самостійно методом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, разом з відповідними додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, який був зареєстрований в Луцькій ОДПІ 07.05.2014 року, і вказана помилка була виправлена до початку позапланової виїзної документальної перевірки. Отже, фактичні обставини свідчать про те, що станом на початок виїзної позапланової перевірки ПП «Константа-Захід» скористалося правом та віднесло суму у розмірі 41667,34 грн. до податкового кредиту лютого 2014 року, тому відсутній факт заниження позивачем ПДВ.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03.06.2014 року № 0005482201.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову (а. с. 96-97) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивач з порушенням встановленого порядку у податковій звітності включив до складу податкового кредиту лютого 2014 року суму ПДВ 41667,34 грн. згідно з податковою накладною № 3 від 26.02.2014 року, яка зареєстрована в ЄДРПН 03.03.2014 року, внаслідок чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 41667,00 грн., в т. ч. за лютий 2014 року на суму 41667,00 грн., відтак, у зв'язку із виявленим порушенням податкового законодавства відповідач правомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 03.07.2014 року, адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю. В судове засідання, призначене на 14:30 10.07.2014 року, представник відповідача не прибула, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду (а. с. 95), при цьому, подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь представника (а. с. 122). Проте, враховуючи, що до вказаного клопотання не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували поважність неприбуття представника відповідача в судове засідання, тому відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) справу вирішено на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПП «Константа-Захід» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 647720 (а. с. 55-56), перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ, зареєстроване платником ПДВ, що підтверджується витягом № 1403084500005 з реєстру платників ПДВ від 25.01.2014 року (а. с. 58).

Луцькою ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ПП «Константа-Захід» за лютий 2014 року, про що складено акт від 17.04.2014 року № 1910/22.3/38741156 (а. с. 6-8). Перевіркою встановлено, що до податкового кредиту лютого 2014 року включено податкову накладну № 2 від 26.02.2014 року по контрагенту ПП «Захід Еко Продукт» ПДВ в сумі 29699,75 грн. з обсягу придбання 148498,75 грн., яка не зареєстрована в ЄРПН. На порушення пункту 201.10 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 ПК України суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 29700,00 грн. На вказаний акт перевірки платником були подані заперечення від 06.05.2014 року № 1/1 (а. с. 9-10), у зв'язку з чим відповідачем було прийнято рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань, що становлять предмет заперечень.

Луцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Константа-Захід» з питань, що становлять предмет заперечень, про що складено акт від 27.05.2014 року № 2444/22.1/38741156 (а. с. 11-19). Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 41667,00 грн., в т. ч. за лютий 2014 року на суму 41667,00 грн.

ПП «Константа-Захід» подало заперечення від 04.06.2014 року № 1 на вказаний акт перевірки (а. с. 20-21), на яке листом від 06.06.2014 року № 7934/10/03-18-22-01 Луцька ОДПІ повідомила, що висновки акту перевірки від 27.05.2014 року № 2444/22.1/38741156 є відповіддю на вказані заперечення, які не підлягають розгляду (а. с. 22).

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 03.06.2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005482201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 52083,75 грн., в т. ч.: за основним платежем - 41667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10416,75 грн. (а. с. 23).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із пунктами 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Як встановлено судом на підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ПП «Константа-Захід» за лютий 2014 року від 17.04.2014 року № 1910/22.3/38741156 (а. с. 6-8), до податкового кредиту лютого 2014 року позивачем було включено податкову накладну № 2 від 26.02.2014 року по контрагенту ПП «Захід Еко Продукт» ПДВ в сумі 29699,75 грн. з обсягу придбання 148498,75 грн., яка не зареєстрована в ЄРПН, що не заперечується позивачем.

Разом з тим, судом встановлено, що ПП «Захід Еко Продукт» фактично виписало в адресу ПП «Константа-Захід» податкову накладну від 26.02.2014 року № 3 на суму поставки товару (сало свинне заморожене) 250004,04 грн. (в т. ч. ПДВ в сумі 41667,34 грн.) (а. с. 24), яка була зареєстрована в ЄРПН 03.03.2014 року, що підтверджується квитанцією № 1 від 03.03.2014 року (а. с. 25).

Відповідно до пунктів 50.1, 50.2 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Судом встановлено, що оскільки ПП «Константа-Захід» до податкового кредиту лютого 2014 року в податковій декларації з ПДВ та в реєстрі податкових накладних до декларації з ПДВ за лютий 2014 року помилково включило податкову накладну № 2 від 26.02.2014 року на суму ПДВ 29699,75 грн., якої не існує та яка не зареєстрована в ЄРПН, тому вказана помилка була виправлена позивачем самостійно методом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок разом з відповідними додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (де до складу податкового кредиту віднесено отриману від контрагента ПП «Захід Еко Продукт» податкову накладну № 3 від 26.02.2014 року на суму 250004,04 грн., в т. ч. ПДВ 41667,34 грн.), який був зареєстрований в Луцькій ОДПІ 07.05.2014 року (а. с. 26-36), і вказана помилка була виправлена до початку позапланової виїзної документальної перевірки, яка була розпочата 12.05.2014 року (а. с. 12), і така звітність була прийнята відповідачем.

З огляду на викладені фактичні обставини суд не бере до уваги висновки акту позапланової виїзної перевірки ПП «Константа-Захід» з питань, що становлять предмет заперечень від 27.05.2014 року № 2444/22.1/38741156 про те, що станом на дату складання акту платник не скористався правом віднесення суми ПДВ 41667,34 грн. до податкового кредиту лютого 2014 року, оскільки позивач вніс зміни до податкової звітності з ПДВ за лютий 2014 року з дотриманням вимог статті 50 ПК України.

При вирішенні даної справи суд також враховує, що господарські операції між ПП «Константа-Захід» та ПП «Захід Еко Продукт», за результатами яких контрагент позивача виписав у його адресу податкову накладну від 26.02.2014 року № 3 на суму поставки товару (сало свинне заморожене) 250004,04 грн. (в т. ч. ПДВ в сумі 41667,34 грн.) (а. с. 24), носили реальний характер, в акті перевірки від 27.05.2014 року № 2444/22.1/38741156 відсутні будь-які відомості про фіктивний характер таких операцій, які, крім того, підтверджуються належним чином складеними первинними документами: договором поставки № 19/02 від 19.02.2014 року, видатковою та податковою накладними, товарно-транспортною накладною (а. с. 63). При цьому, реальний характер таких операцій, використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності (а відтак, і наявність права на формування податкового кредиту за цими операціями) підтверджується також первинними документами, які свідчать про реалізацію позивачем придбаного товару фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2: договором поставки № 09/04/2014 від 09.04.2014 року, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортною накладною, актом приймання-передачі матеріальних цінностей, договором здачі в операційну оренду основних засобів (а. с. 64-82).

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що податкову накладну від 26.02.2014 року № 3, яка була зареєстрована в ЄРПН 03.03.2014 року, позивач мав право включити до складу податкового кредиту березня 2014 року, оскільки вказана податкова накладна була виписана у лютому 2014 року, своєчасно зареєстрована в ЄРПН, а чинне законодавство України не пов'язує право на формування податкового кредиту певного податкового періоду з датою реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03.06.2014 року № 0005482201.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1827,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 159 від 16.06.2014 року (а. с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 03 червня 2014 року № 0005482201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Константа-Захід» судовий збір в розмірі 1827 гривень 00 копійок (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 15 липня 2014 року