Рішення № 39785209, 09.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/7899/14 09.07.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Український страховий дім"доПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"простягнення страхового відшкодування у розмірі 3 684,92 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Кузьменков М.М.- представник за дов.;

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 09.07.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 3 684,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2014 порушено провадження у справі №910/7899/14, розгляд справи призначений на 26.05.2014.

Ухвалою від 26.05.2014 розгляд справи відкладено на 25.06.2014.

19.06.2014 відповідач подав до суду відзив на позов в якому заперечив з підстав відсутності згоди вигодо набувача на перерахування страхового відшкодування згідно заяви страхувальника, тобто відсутні докази на підтвердження законності здійсненої плати страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль і тому відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою від 25.06.2014 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 09.07.2014.

В судовому засіданні 09.07.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

26.06.2012 між ПАТ "Український страховий дім" (далі - позивач, страховик) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, №НТ-12№3602Кв-1201 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Mercedes-Benz GL 320CDI державний номер НОМЕР_3.

Вигодонабувачем за цим договором є ПАТ «КБ «Надра».

19.12.2012 о 16 год. 00 хв. по вул. Г.Сталінграда в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Mercedes-Benz GL 320CDI державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 та КІА КАРЕНС державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

06.02.2012 страхувальник звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку-фактури №сф-0000034 від 15.01.2013 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 4 684,92 грн.

На підтвердження виконання робіт з відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz GL 320CDI державний номер НОМЕР_3, позивач надав суду акт виконаних робіт №ОУ-0000124 від 15.01.2013 ТОВ «Атлантіс» та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000124 від 15.01.2013.

Відповідно до п. 7.3.6 Договору, страховик має право, якщо згідно з умовами цього Договору, страховий платіж сплачується кількома частинами (внесками), утримати при здійсненні виплат страхового відшкодування суму несплачених внесків.

Згідно п.2.9 Договору, сторони погодили сплату страхових платежів у кількості чотирьох.

Отже, враховуючи наведене, згоди вигодонабувача на зарахування суми страхового відшкодування в рахунок несплачених внесків, умовами Договору не передбачено.

Тому, вищенаведеним спростовано заперечення відповідача щодо не погодження зарахування з вигодо набувачем.

На підставі вищевказаного договору від 26.06.2012, заяви страхувальника, рахунку-фактури сф-0000034 від 15.01.2013, страхового акту №НТ-12/3602/Кв/2 від 15.02.2013, позивач прийняв рішення здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 4 684,92 грн. та згідно п. 7.3.5. Договору, зарахувати у сплату страхового платежу, шляхом взаємозаліку, що не суперечить умовам Договору.

Суд звертає увагу на норми ст. 25 Закону України "Про страхування", якими визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми 4 684,92грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля КІА КАРЕНС державний номер НОМЕР_2, як вбачається з постанови Оболонського районного суду міста Києва від 25.01.2013.

Вищезазначеною постановою районного суду ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до відповіданості за ст. 124 кПап України і накладено штраф у розмірі 425,00 гр.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та зясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу КІА КАРЕНС державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АВ/3160481 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АВ/3160481, діючим на дату ДТП (19.12.2012).

Отже, відповідач є особою на яку полісом АВ/3160481 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля КІА КАРЕНС державний номер НОМЕР_2 на час спірної ДТП.

26.02.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою №57/07/5 про сплату страхового відшкодування у розмірі 4 684,92 грн.

Відповідач не заперечив проти отримання претензії позивача.

Однак залишив її без задоволення та відповіді.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту 4 684,92 грн., слід також враховувати розмір франшизи за страховим полісом АВ/3160481, що становить 1000,00 грн., що враховано позивачем при визначенні суми позовних вимог.

За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспорту, отримав право вимоги в сумі 3 684,92 грн., яке особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м. Київ, площа Спортивна, 3, код 3255640) суму страхового відшкодування у розмірі 3 684,92 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 92 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 14.07.2014.

Суддя М.Є. Літвінова