ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/7273/14 08.07.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сап Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конім Груп"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Угрин С.В. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 08 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
18 квітня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 14-1/04 від 14 квітня 2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конім Груп" (відповідач) заборгованості за ліцензійним договором № SAP 38-ркп/2011 від 23.08.2011 року в сумі 799 388,99 грн. з них основного боргу - 715 129,16 грн. (сімсот п'ятнадцять тисяч сто двадцять дев'ять гривень 16 копійок), пені - 47 570,66 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот сімдесят гривень 66 копійок), 3% річних - 12 636,48 грн. (дванадцять тисяч шістсот тридцять шість гривень 48 копійок) та індексу інфляції - 24 052,69 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятдесят дві гривні 69 копійок).
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 20.05.2014р. через канцелярію подав до суду заяву вих. № 19-9/05 від 19.05.2014р. «Про збільшення позовних вимог у справі № 910/7273/14» в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конім Груп" заборгованості за ліцензійним договором № SAP 38-ркп/2011 від 23.08.2011 року в сумі 989 211,67 грн. з них основного боргу - 872 477,52 грн. (вісімсот сімдесят дві тисячі чотириста сімдесят сім гривень 52 копійки), пені - 55 002,37 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч дві гривні 37 копійок), 3% річних - 13 403,62 грн. (тринадцять тисяч чотириста три гривні 62 копійки) та втрат від інфляції - 48 328,16 грн. (сорок вісім тисяч триста двадцять вісім гривень 16 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за ліцензійним договором № SAP38-рпк/2011 від 23.08.2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості наданих йому позивачем послуг з підтримки програмного забезпечення, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав. В судовому засіданні 08.07.2014р. представник відповідача позовні вимоги визнав. Окрім того, в поданій через канцелярію 27.06.2014р. до суду спільній заяві б/н від 25.06.2014р. «Про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/7273/14» відповідач вказав про визнання заборгованості перед позивачем по справі № 910/7273/14 згідно вказаних в заяві вих. № 19-9/05 від 19.05.2014р. «Про збільшення позовних вимог у справі № 910/7273/14» сум грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/7273/14, розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 року розгляд справи, у зв'язку із нез'явленням представників сторін в судове засідання відкладено до 12.06.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, в судовому засіданні 12.06.2014р. оголошено перерву до 08.07.2014р.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
23 серпня 2011 року між позивачем (надалі - Sap або Довіритель) та відповідачем (далі по тексту - Партнер або Користувач) (разом - сторони) було укладено ліцензійний договір № SAP 38-ркп/2011 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Лійензійний договір), згідно умов п. 1. якого за Договором Sap надає Партнеру дозвіл на використання Програмного забезпечення Sap, а Партнер зобов'язується сплатити винагороду за надання прав використання Програмного забезпечення Sap згідно з Договором.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору за період з 1-4 квартал 2013 року - 1 квартал 2014 року Sap забезпечував надання Партнеру дозволу на використання Програмного забезпечення Довірителя, тобто надавав послуги, однак, Замовник послуги оплатив лише частково, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Ліцензійним договором в розмірі 872 477,52 грн.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень за заявою вих. № 19-9/05 від 19.05.2014р. «Про збільшення позовних вимог у справі № 910/7273/14», підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вже було встановлено судом, 23 серпня 2011 року між сторонами укладено ліцензійний договір № SAP 38-ркп/2011 відповідно до п. 1. якого за Договором Sap надає Партнеру дозвіл на використання Програмного забезпечення Sap, а Партнер зобов'язується сплатити винагороду за надання прав використання Програмного забезпечення Sap згідно з Договором.
18 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Ліцензійного договору (копія угоди в справі) за п. 1.1. якої SAP надає Партнеру послуги Enterprise Support з супроводу (підтримки) Програмного забезпечення SAP, права використання якого отримані Кінцевим користувачем до 01.01.2013 року і обсяг яких зазначений в п. 3 Додаткової угоди, а Партнер оплачує такі послуги в порядку і розмірах, визначених Додатковою угодою, включаючи Додатки до неї. Партнер, в свою чергу, має право надавати Кінцевому користувачеві ПАО «Сумське НПО імені Фрунзе» послуги Enterprise Support з супроводу (підтримки) Програмного забезпечення.
Відповідно до п. 3.4. Договору після отримання винагороди від Партнера за надання прав використання, Sap протягом 5 (п'яти) робочих днів надає Партнеру права використання шляхом двостороннього підписання Акту прийому-передачі.
З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Sap Партнеру дозволу на використання Програмного забезпечення Довірителя за Договором, надання послуг та отримання їх Користувачем між сторонами були складені акти здачі-прийняття робіт №№: 6218003650-2013с від 31 березня 2013 року та 6218003729-2013с від 30 червня 2013 року (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи). Відповідні акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками позивача і відповідача.
Судом також установлено, що в підтвердження надання SAP послуг Партнеру по Договору за липень-грудень 2013 року та за 2014 рік Довіритель в 2013-2014 роках надсилав на адресу Користувача для підписання останнім акти здачі-прийняття робіт №№: 6218003871-2013с від 30 вересня 2013 року, 6218004040-2013с від 31 грудня 2013 року та 6218004332-2014с від 27 березня 2014 року (копії актів в справі). Факт надсилання 01.10.2013р., 18.12.2013р. та 03.04.2014р. SAP вказаних актів відповідно, разом з рахунками на оплату послуг на адресу Партнера підтверджується описами вкладення в цінні листи та фіскальними чеками про оплату відправки (копії документів в справі).
Загальна сума наданих SAP Партнеру послуг з програмного забезпечення згідно вищезазначених актів становить - 1 072 477,52 грн.
Доказів надання Партнером зауважень до якості наданих послуг, обсягу або наявності ненаданих послуг, вимог Користувача до Довірителя щодо належного надання послуг, претензій до якості наданих SAP послуг за липень-грудень 2013 року та за 2014 рік матеріали справи не містять, зворотнього до суду не представлено.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За п. 4.7. Договору рахунок виставляється на початку кожного кварталу і підлягає оплаті Партнером протягом 21 календарного дня з дати отримання такого рахунку Партнером.
З матеріалів слідує, що Партнер частково оплачував надані Довірителем послуги з програмного забезпечення на суму 200 000,00 грн., що підтверджується довідкою банку № 1407820401-1 від 01.04.2014р. та випливає зі змісту заяви вих. № 19-9/05 від 19.05.2014р. (копія довідки міститься в справі). Обставини часткової оплати відповідачем послуг за Договором в розмірі 200 000,00 грн. відповідачем, в свою чергу, також не заперечується.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що факт порушення Партнером зобов'язань за Договором належним чином SAP доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а огляду на те, що доказів оплати послуг за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих уточнень згідно заяви вих. № 19-9/05 від 19.05.2014р. «Про збільшення позовних вимог у справі № 910/7273/14», станом на липень 2014 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги SAP про стягнення з Партнера боргу за Ліцензійним договором в розмірі 872 477,52 грн. з розрахунку: 1 072 477,52 грн. /сума наданих послуг/ - 200 000,00 грн. /частково оплачені послуги/.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 5.5. Договору передбачено, що при несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань у строки, передбачені Договором, Партнеру може нараховуватися пеня, яка підлягає оплаті Партнером, у розмірі двійкою облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, з простроченої суми за кожний день прострочення.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з огляду на факт прострочення відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором, з урахуванням обставин визнання Партнером боргу щодо пені в розмірі 55 002,37 грн., обґрунтованими та доведеними є вимоги позивача про стягнення з Партнера на користь SAP 55 002,37 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у строки, передбачені Договором.
За п. 5.4. Договору всі відносини сторін, неврегульовані Договором, регулюються, в тому числі, законодавством України.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати послуг, з урахуванням обставин визнання Партнером боргу щодо 3% річних та втрат від інфляції, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Партнера, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 5.4. Договору, на користь SAP підлягає 13 403,62 грн. 3% річних та 48 328,16 грн. втрат від інфляції.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням заяви вих. № 19-9/05 від 19.05.2014р. «Про збільшення позовних вимог у справі № 910/7273/14», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 19 784,23 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
27 червня 2014 року через канцелярію до суду від сторін надійшла заява б/н від 25.06.2014р. «Про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/7273/14». У вказаній заяві відповідач просить суд, а позивач не заперечує, про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/7273/14 в строк до 30 вересня 2014 року.
Положеннями частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
В своїй постанові від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» Вищий господарський суд України, з метою правильного і однакового застосування розділу XIV Господарського процесуального кодексу України щодо порядку виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, надав роз'яснення, згідно яких застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Дослідивши викладені відповідачем в заяві обставини для відстрочення рішення суду, з урахуванням обставин визнання Партнером боргу перед SAP за Договором в сумі 989 211,67 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви б/н від 25.06.2014р. «Про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/7273/14».
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конім Груп" (ідентифікаційний код 34646887, адреса: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 25-Г), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" (ідентифікаційний код 31242924, адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 872 477,52 грн. (вісімсот сімдесят дві тисячі чотириста сімдесят сім гривень 52 копійки), пені - 55 002,37 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч дві гривні 37 копійок), 3% річних - 13 403,62 грн. (тринадцять тисяч чотириста три гривні 62 копійки), втрат від інфляції - 48 328,16 грн. (сорок вісім тисяч триста двадцять вісім гривень 16 копійок) та судові витрати - 19 784,23 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 23 копійки). Видати наказ.
Заяву б/н від 25.06.2014р. «Про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/7273/14» - задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/7273/14 в строк до 30 вересня 2014 року.
Копію даного рішення направити позивачу по справі № 910/7273/14.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 14.07.2014р.
Суддя О.В. Котков
Судове рішення № 39785174, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.07.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/7273/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: