Рішення № 39785097, 09.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8965/14 09.07.14

За позовом Приватного підприємства «Інсталпласт-ХВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехпромлізинг»

про стягнення 139 968,00 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача Ксьондзик П.Г. за довіреністю № 112 від 08.04.2014 р.;

від відповідача: Матвієць О.В. за довіреністю № 16/14 від 31.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Інсталпласт-ХВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехпромлізинг» (далі - відповідач) про стягнення 139 968,00 грн. основного боргу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 20/10 від 20.10.2011 р., ним було поставлено відповідачу товар, який відповідач в строк, визначений Договором повністю не оплатив. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/8965/14 та призначено її до розгляду на 17.06.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2014 р. позов підтримав в повному обсязі, проте вимоги ухвали господарського суду міста Києва не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.2014 р. не з'явився, проте 16.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 09.07.2014 р.

09.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивач на виконання вимог ухвал суду надав документи для долучення до матеріалів справи.

При цьому, 09.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 09.07.2014 р. представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.07.2014 р. проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 09.07.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2011 р. між позивачем (далі - продавець) та відповідачем (далі - покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 20/10, відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця трубу захисну ребристу ПВТ-40 в кількості 48 000 м/п по ціні 10,42 грн. в тому числі ПДВ 20 % (товар), відповідно до Додатку який є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його.

Відповідно до п. 2.1 Договору, його загальна сума складає 499 968,00 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн., в тому числі ПДВ 83 238,00 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата товару, який визначений цим договором, має бути здійснена в українських гривнях шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок продавця наступним чином:

- 100 000,00 грн. оплачується покупцем після підписання договору протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури продавця;

- 260 000, 00 грн. оплачується покупцем після доставки відповідної партії товару на місце доставки та надання сертифікатів якості товару на відповідну партію товару в цілому протягом 7 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури продавця;

- решта 139 968,00 грн. оплачується покупцем після доставки відповідної партії товару на місце доставки та надання сертифікатів якості товару на відповідну партію товару в цілому протягом 90 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури продавця.

Відповідно до п. 5.1 Договору, товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем: за якістю - згідно із сертифікатом якості, за кількістю - відповідно до кількості місць та ваги, зазначених у транспортних документах. Передача товару/партії товару від продавця до покупця оформлюється актом прийому-передачі товару.

Згідно із умовами п. 10.2 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 20/10 від 20.10.2011 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 6 834 від 20.10.2011 р. на суму 499 968,00 грн.

Так, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 499 968,00,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 23 134 від 21.10.2011 р. на суму 249 984,00 грн. та № 23 223 від 25.10.2011 р. на суму 249 984,00 грн.

В свою чергу, відповідачем 01.11.2011 р. частково оплачено поставлений позивачем товар на суму 360 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача.

Проте, оскільки відповідач так і не провів остаточний розрахунок з позивачем на суму 139 968,00 грн., останній вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р., якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому, в п. 1.7. Постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначається, що нормою ст. 530 ЦК України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Водночас, як зазначалось вище, пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару у розмірі 139 968,00 грн. після доставки відповідної партії товару на місце доставки та надання сертифікатів якості товару на відповідну партію товару в цілому протягом 90 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До матеріалів справи долучені підписані сторонами видаткові накладні та довіреність № 742 від 20.10.2011 р. на отримання товару, що в тому числі засвідчує одержання відповідачем товару та відповідно початок перебігу строку з їх оплати. При цьому, за твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, сертифікати якості товару на поставлену продукцію були передані відповідачу позивачем разом з видатковими накладними. Копії відповідних документів долучені до матеріалів справи.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що разом з товаром позивачем не було передано йому вказані документи.

Так, відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В даному випадку, відповідач більше двох років не приймав рішення про повернення спірного товару позивачу та не заявляв вимог про надання відповідних документів, якщо такі надані не були, що відповідно ставить під сумнів доводи відповідача.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлений ним товар, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повної його вартості, відповідний борг має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості поставленого йому товару, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехпромлізинг» (02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 1а/309, код ЄДРПОУ 34615340) на користь Приватного підприємства «Інсталпласт-ХВ» (81500, Львівська область, місто Городок, вулиця Львівська, будинок 163, код ЄДРПОУ 20818151) 139 968 (сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу та 2 799 (дві тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2014 р.

Суддя В.С. Ломака