ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2014 року (об 11 год. 25 хв.)Справа № 808/3018/14 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області
до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області
про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
У травні 2014 року Управління соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
1. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Соломенної К.В. та в.о. начальника Тимофєєвої О.Г. по винесенню постанови про накладення штрафу № 41937947/6 від 11.03.2014.
2. Скасувати постанову про накладення штрафу № 41937947/6 від 11.03.2014.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.02.2014 позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2014 ВП № 41937947 по виконавчому листу № 2а-0870/11357/11, виданого 20.01.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом. Вказує, що 04.03.2014 позивачем був направлений відповідачу лист за № 01-11/521 з поясненнями, що відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України головним розпорядником коштів місцевого бюджету можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Так, виконати рішення суду по виконавчому листу № 2а-0870/11357/11, виданого 20.01.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом, позивач не має відповідних повноважень. Але, не враховуючи наданих позивачем пояснень, 28.04.2014 Управлінням соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області отримано постанову відповідача про накладення штрафу від 11.03.2014 №41937947/6 у розмірі 680,00 грн. Позивач не погоджується з вказаною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки спірна постанова винесена без з'ясування поважності причин невиконання рішення суду. Зазначає, що Управління соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області є структурним підрозділом Куйбишевської районної державної адміністрації та не є суб'єктом владних повноважень, тому на позивача не може бути накладений штраф за невиконання виконавчого листа № 2а-0870/11357/11 від 21.01.2014. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 16.06.2014 надав суду клопотання (вх. № 23287) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 24.06.2014 надав до суду клопотання (вх. № 24559) про розгляд справи за його відсутності. Крім того, представником відповідача надані заперечення, в яких зазначено, що виконавчий документ № 2а-0870/11357/11 від 20.01.2014, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області відшкодувати ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Куйбишевського РЕМ витрати, пов'язані з наданням пільг за період з 01.03.2010 по 31.12.2011 у розмірі 64 014,25 грн. надійшов на виконання 06.02.2014. Відповідною постановою державного виконавця від 10.02.2014 відкрито виконавче провадження, пунктом 2 якої встановлено строк для самостійного виконання судового рішення, а саме до 17.02.2014. Листом від 04.03.2014 за вих. № 01-11/521 боржник за виконавчим документом повідомив лише які дії (на його думку) зі сторони стягувача суперечать чинному законодавству, будь-яких доводів, що впливають на спосіб та порядок виконання судового рішення чи обставини, що роблять виконання судового рішення не можливим, державному виконавцеві не повідомлено. Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась. Посилається на ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що оскільки рішення суду боржником не виконано, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу від 11.03.2014 у розмірі 680,00 грн. Вважає, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
10.02.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження ВП № 41937947 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-0870/11357/11, виданого 20.01.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області відшкодувати ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Куйбишевського РЕМ витрати, пов'язані з наданням пільг за період з 01.03.2010 по 31.12.2011 у розмірі 64 014,25 грн.
Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2014 ВП №41937947 позивачу встановлено строк для самостійного виконання судового рішення, а саме до 17.02.2014.
Вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження отримана уповноваженою особою позивача 25.02.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. З будь-якими заявами про відкладення виконавчих дій позивач до відповідача не звертався.
Із матеріалів справи вбачається, що Управлінням соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області направлено відповідачу лист від 04.03.2014 за вих. № 01-11/521, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України головним розпорядником коштів місцевого бюджету можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Крім того, посилається на ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до якої виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
В листі позивача також зазначено, що Міністерство соціальної політики України розглянуло лист Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації від 15.06.2012 № 04-159 стосовно виділення додаткових коштів на виконання рішень судів.
Разом з тим Міністерство соціальної політики звернулось з проханням до Міністерства фінансів України розглянути питання щодо врахування видатків на виконання судових рішень з питань соціальних виплат, та листом від 13.08.2012 № 450/0/15-12/04 повідомило, що у разі збільшення необхідних асигнувань за зазначеною бюджетною програмою пропозиції Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації будуть враховані.
На підставі викладеного, позивач повідомив відповідача, що не має змоги добровільно виконати виконавче провадження в термін до 17.02.2014.
11.03.2014 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Соломенною К.В. винесена постанова № 41937947/6 про накладення штрафу, яка затверджена в.о. начальника О.Г. Тимофєєвою.
Відповідно до вказаною постанови за невиконання у встановленому Законом порядку виконавчого листа № 2а-0870/11357/11 від 20.01.2014, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом, на Управління соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області накладено штраф у розмірі 680,00 грн. Вказана постанова отримана уповноваженою особою позивача 28.04.2014, про що свідчить відповідна відмітка на супровідному листі від 11.03.2014.
Крім того, 11.03.2014 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Соломенною К.В. винесена вимога за вих. № 2281-6/11, якою зобов'язано позивача виконати рішення суду по справі № 2а-0870/11357/11 та в строк до 24.03.2014 надати до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області інформацію щодо стану виконання судового рішення та документи, що підтверджують його виконання.
Оскільки позивач вважає дії посадових осіб відповідача та постанову від 11.03.2014 № 41937947/6 про накладення штрафу протиправними, він звернувся до суду з даним позовом.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2012 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Куйбишевського РЕМ до Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області про зобов'язання відшкодувати витрати задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області відшкодувати Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» в особі Куйбишевського РЕМ витрати, пов'язані з наданням пільг за період з 01.03.2010 по 31.12.2011 у розмірі 64 014,25 грн. Вказане рішення набрано законної сили 30.05.2013, тобто є обов'язковим до виконання.
Суд зазначає, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, порушує принципи юридичної визначеності, справедливого судового розгляду, верховенства права.
Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) встановлено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 1 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 статті 2 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч. 2 ст. 2 Закону № 606-XIV).
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Частиною 2 ст. 25 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
За змістом ч. 5 ст. 12 Закону № 606-XIV сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону № 606-XIV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
З заявою про відкладення виконавчих дій позивач до відповідача не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 606-XIV за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. З такою заявою позивач також не звертався.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Судом встановлено, що за невиконання у встановленому Законом порядку виконавчого листа № 2а-0870/11357/11 від 20.01.2014, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом, на Управління соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Щодо твердження позивача про відсутність коштів на виконання рішення суду, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, адже реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань й державний орган влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення.
Отже, посилання позивача на відсутність відповідних бюджетних асигнувань на виконання рішення суду як на поважну причину невиконання рішення суду є необґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
При розгляді справи судом встановлено, що при винесенні постанови про накладення штрафу № 41937947/6 від 11.03.2014 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак
Судове рішення № 39784855, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 24.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/3018/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: