Рішення № 39784491, 17.07.2014, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3954/14-ц

Провадження № 2/520/3984/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі :

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус" про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2014 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування спричиненої йому матеріальної шкоди в розмірі 25 586 гривень, моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень, а разом 35 586 гривень, та судові витрати у повному обсязі.

Свої вимоги мотивувала тим, що 20.10.2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2, водія автомобіля марки Ніссан «Блюберд» д/н НОМЕР_3 та ОСОБА_1, водія автомобіля марки Міцубіші «Кольт» д/н НОМЕР_2.

Позивач стверджує, що в результаті ДТП йому було спричинено матеріальний збиток у розмірі 25 586 гривень та нанесена моральна шкода, розмір якої він оцінює в сумі 10 000 гривень.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили постановити рішення, відповідно до якого стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи ПАТ «СК «Статус» у судове засідання не з'явились, про час дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, клопотань та заяв про відкладання розгляду справи суду не надали.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши докази та матеріали справи, суд доходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що постановою судді Ширяївського районного суду Одеської області від 18 листопада 2013 року у справі № 518/2096/13-п ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124, та 130 Кодексу про адміністративні правопорушення України та накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу у сумі 2550 гривень (а.с. 7).

Суд вважає, що своїми діями відповідач порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху України».

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановленим судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «Мітсубісі» Кольт д/н НОМЕР_2, що належить позивачу на праві приватної власності, завдано технічних пошкоджень, як вбачається з довідки ДАЇ м. Одеси ( а.с.6).

Так, згідно вищевказаної довідки внаслідок ДТП автомобіль марки «Мітсубісі» Кольт д/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: деформовані капот, переднє праве крило, передній бампер, передні праві двері, розбита передня права фара.

З вищезазначеного вбачається, що ДТП, внаслідок якого завдано механічних пошкоджень автомобілю позивача, сталося з вини відповідача, ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ПрАТ «СК «Статус».

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Статтею 1188 названого Кодексу встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до пункту 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також, в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та положень діючого в Україні законодавства, позивач має право вимагати від відповідача, з вини якого сталося ДТП, відшкодування шкоди, завдану його автомобілю, у повному обсязі.

Загальна сума матеріальних збитків, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача, становить 25 586 гривень, що підтверджується Актом здачі-прийому виконаних робіт та Актом закупівлі автозапчастин від 24 березня 2014 року укладеними з ФОП ОСОБА_3.

Суд приймає зазначені документи у якості належного та допустимого доказу по справі, так як відповідач у судове засідання не з'явився, вищевказану суму не спростував, та більш того, з метою визначення вартості матеріальної (майнової) шкоди, завданої внаслідок ДТП, з клопотанням про призначення по справі будь-яких експертиз, в тому числі судово-товарознавчої, до суду не звертався.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Також при винесенні рішення суд враховує лист ПрАТ «СК «Статус» від 27.02.2014 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 не виконав вимоги полісу та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо повідомлення страховика про ДТП.

Крім матеріальних збитків, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 своїми неправомірними діями спричинив йому моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 10 000 гривень.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до роз'яснень, вказаних в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної ), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав.

Відповідно до п. 4 даної Постанови, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди має бути зазначена, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У зв'язку з наведеним, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми завданої йому моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень, оскільки позивачем не доведено, в чому саме полягає ця шкода.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 255, 86 гривень.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.15,16,22,23,1166,1167, 1187,1188 ЦК України,ст.3,10,15,88, 212,213,214,215, 223, ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус" про відшкодування збитків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

грошові кошти у відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди у розмірі 25 586 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 255, 86 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Куриленко О. М.