Ухвала суду № 39784305, 15.07.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5960/14-а

Номер провадження 2-а/404/477/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, до інспектора ДПІ взводу ДПС ДПІ із обслуговування м. Кіровограда сержанта міліції Телявського Андрія Леонідовича, про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій інспектора ДПІ взводу ДПС ДПІ із обслуговування м. Кіровограда сержанта міліції Телявського Андрія Леонідовича протиправними, скасування постанови серії ПС1 № 496409 від 29.06.2014 року в справі про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративного стягнення за частиною 1 статті 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, серії АВ2 № 833201 від 29.06.2014 року.

Стаття 106 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги до позовної заяви. За приписом частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено з посиланням на частину 5 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вирішуючи питання колізії норм щодо сплати судового збору в справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення, зокрема частини 5 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення та положень Закону України "Про судовий збір", суд керується тим, що саме Законом України "Про судовий збір", як спеціальним законом, визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви. Частиною 2 цієї ж статті визначено випадки, коли судовий збір не справляється, а статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлює перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Крім того, що Закон України "Про судовий збір" є спеціальним правовим актом, що регулює питання оплати судового збору, то цей закон є ще й таким, що прийнятий у часі пізніше, порівняно із нормою частиною 5 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а значить підлягають застосуванню норми Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру судовий збір справляється в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 73,08 грн.

В пункті 7 прохальної частини адміністративного позову міститься клопотання про відкладення сплати судового збору до вирішення справи по суті. Проте слід зазначити, що поняття «відкладення» сплати судового збору чинним законодавством України не передбачено.

Згідно частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Це питання вправі поставити перед судом сторона шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання. У клопотанні повинні бути наведені обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Однак клопотання, яке міститься в адміністративному позові, не мотивується та не підтверджується доказами складного матеріального становища. Тобто звернення не відповідає положенням вищевказаної норми права, а відтак є необґрунтованим.

Крім того, вважаю за необхідне роз'яснити, що пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Виходячи з аналізу зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України суддя зазначає, що справою адміністративної юрисдикції є, зокрема, публічно - правовий спір щодо оскарження рішень (у формі нормативно - правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення нормативно - правового акту або правового акту індивідуальної дії, проте усталеними в теорії права поняттями, під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту щодо конкретних обставин, та стосується прав і обов'язків конкретного суб'єкта суспільних відносин та якому він адресований.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

У протоколі про адміністративне правопорушення, серії АВ2 № 833201 від 29.06.2014 року, зафіксовано правопорушення порушення пункту 20.4. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною 1 статтею 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладене, протокол про адміністративне правопорушення, серії АВ2 № 833201 від 29.06.2014 року складений інспектором ДПІ взводу ДПС ДПІ із обслуговування м. Кіровограда сержанта міліції ОСОБА_2, у розумінні пункту 1 частини 1 статті 3, частини 2 статті 2, пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України не є нормативно - правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків для позивача, ОСОБА_1, протокол про адміністративне правопорушення є службовим документом, який підтверджує сам факт вчинення правопорушення, а також містить встановлені у ході виявлення правопорушення ті чи інші обставини та факти.

Відтак вимога про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, серії АВ2 № 833201 від 29.06.2014 року інспектора ДПІ взводу ДПС ДПІ із обслуговування м. Кіровограда сержанта міліції Телявського Андрія Леонідовича, не може бути розглянута у порядку адміністративного судочинства.

Також слід звернути увагу позивача, що надані копії постанови серії ПС1 № 496409 від 29.06.2014 року та копії протоколу серії АВ № 833201 від 29.06.2014 року є нечитаємими.

Згідно частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, оскільки в порушення вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачено, до адміністративного позову застосовуються наслідки частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 87-88, 106, 108, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення сплати судового збору, відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1, до інспектора ДПІ взводу ДПС ДПІ із обслуговування м. Кіровограда сержанта міліції Телявського Андрія Леонідовича, про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.

Позивачу надати строк до 05.08.2014 року для усунення недоліків шляхом подання до суду документу про сплату судового збору; надати якісні копії (читаємі) постанови серії ПС1 № 496409 від 29.06.2014 року та протоколу серії АВ № 833201 від 29.06.2014 року, а також викласти позовні вимоги відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства з врахуванням роз'яснень, викладених в мотивувальній частині ухвали.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: Одержувач коштів: УДКС України у м. Кіровограді Кіровоградської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409; банк отримувача - ГУ ДКСУ України у Кіровоградській області; МФО: 823016; р/р 31215206700003; код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги у 5-денний строк з дня постановлення ухвали, якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Л. Д. Кулінка