Вирок № 39783556, 09.07.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17119/14-к

1-кп/755/611/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Кравченко Н.П.,

з участю прокурора Ткачук Г.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Рівненської області, Червоноармійського району, с. Крупеці, громадянки України, українки, вдови, не працюючої, з середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 ч. 1 ст. 222 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 12 листопада 2012 року, у денний час доби, перебуваючи в приміщенні відділення АТ «Банк Ренесанс капітал», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-Б, з метою отримання споживчого кредиту, маючи при собі завідомо підроблений документ, а саме - довідку про доходи, видану ПП «Полін» на своє ім'я, згідно якої остання працювала з 17 жовтня 2010 року завідувачем складу на ПП «Полін», та за останніх 6 місяців (з травня 2012 року по жовтень 2012 року) заробітна плата складала 27 900 грн., що не відповідає дійсності, оскільки згідно інформації, наданої Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, ОСОБА_1 не отримувала заробітної плати в ПП «Полін», що свідчить про те, що вона не працювала на ПП «Полін». Крім того, згідно висновку експерта № 682 від 21.05.2014 року, в наданій на дослідження довідці про доходи № 34/11 від 05.11.2012 року, виданої ПП «Полін» на ім'я ОСОБА_1 відтиск круглої печатки ПП «Полін», не відповідає відтискам круглої печатки ПП «Полін», після чого, ОСОБА_1 надала службовим особам зазначеної банківської установи завідомо підроблений офіційний документ, використавши завідомо підроблений документ.

Крім того, 12 листопада 2012 року, у денний час доби ОСОБА_1, з метою отримання грошових коштів, реалізуючи свої злочинні наміри звернулась до відділення АТ «Банк Ренесанс капітал», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8-Б, з проханням надати кредит у грошовій сумі 19999,40 гривень. Не маючи наміру виконувати всі взяті на себе договірні зобов'язання та ввівши в оману працівників AT «Банк Ренесанс капітал», ОСОБА_1, з метою позитивного впливу на оцінку кредитної спроможності позичальника та прийняття позитивного кредитного рішення, надала завідомо неправдиву інформацію банку щодо місця роботи, а саме те, що вона з 17 жовтня 2010 року працює завідувачем складу на ПП «Полін» та за останніх 6 місяців (з травня 2012 року по жовтень 2012 року) заробітна плата складала 27900 грн. Після чого, на підставі наданих даних ОСОБА_1, співробітником банку АТ «Банк Ренесанс капітал» було заповнено Анкету-заявку на отримання кредиту, яку в подальшому підписала ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила використання завідомо підробленого документа, тобто, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_1, своїми умисними діями вчинила надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту у разі відсутності ознак злочину проти власності, тобто, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 222 КК України.

26 червня 2014 року між прокурором Лубіним О.О. та підозрюваною ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої остання беззастережно визнала свою винуватість в інкримінованих їй діяннях за ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 222 КК України.

Сторони узгодили покарання за: ч. 4 ст. 358 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі; ч. 1 ст. 222 КК України у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. Тобто, у такому випадку посилатися на статтю 69 КК не потрібно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення не працювала, а тому вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 222 КК України, не пов'язано з посадою або видом діяльності, а покарання необхідно призначити без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. Відповідно до статті 76 КК України, покласти на обвинувачену наступні обов'язки: у період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_1 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди та вона дала згоду на призначення їй вказаного вище покарання.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

У статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.

Згідно з вимогами ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, яка просила затвердити угоду про визнання винуватості, думку ОСОБА_1, яка підтримала думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченої, що вона розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема те, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її обвинувачують, а вона має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне постановити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_1, яким затвердити угоду про визнання нею винуватості, визнати її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, за викладених у вироку обставин, призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України та санкції ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття ОСОБА_1 у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 368, 373-374, 376, 468-475 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Лубіним О.О. та підозрюваною ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 12013110040012732.

ОСОБА_1 визнати винною за ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України та призначити їй покарання:

за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі;

за ч. 1 ст. 222 КК України - у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 17 000 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання покарання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової технічної експертизи документів № 682 від 21.05.2014 року в розмірі 393 грн. 12 коп.

Речові докази, а саме: довідка про доходи № 34/11 від 05.11.2012 року, видана ПП «Полін» (ЄДРПОУ 21460993) від 05.11.2012 року на ім'я ОСОБА_1 на 1 арк.; анкета-заявка ОСОБА_1 на отримання кредиту від 12.11.2012 року на 1 арк. - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Суддя: