Постанова № 39783442, 16.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2014 р.Справа № 923/374/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Журавльова О.О.

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження голови суду від 14.07.2014р. №355)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 16.07.2014р.:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 05 червня 2014 року

по справі №923/374/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ АНТИКОР"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"

про стягнення 115500,00 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 16.07.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.06.2014р. по справі №923/374/14 (суддя Литвинова В.В.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ АНТИКОР" до Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод": з відповідача на користь позивача стягнуто 110000,00 грн. боргу, 5500,00 грн. пені та судовий збір у розмірі 2310,00 грн. з посиланням на те, що відповідач в порушення умов договору №715/П-138-13 від 04.03.2013р. та додаткових угод до нього лише частково сплатив 32372,80 грн. за виконані позивачем роботи на суму 142372,80 грн., тому заборгованість складає 110000,00 грн., крім того, судом першої інстанції відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання щодо розстрочки виконання рішення, оскільки з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, місцевий господарський суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся відповідач - Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2014р. по справі №923/374/14 в частині відмови надання розстрочки виконання рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання відповідача про надання розстрочки рішення строком на один рік, мотивуючи це тим, що відповідачем надані документи, які підтверджують його важке фінансове становище та наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення.

07.07.2014р. від Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Представники сторін в судове засідання 16.07.2014р. не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень від 27.06.2014р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Херсонський суднобудівний завод" (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ АНТИКОР" (позивач, виконавець) укладено договір №715/П-138-13 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки виконати роботи по очищенню та фарбуванню поверхонь при будівництві суден на виробничих площах та технологічному обладнанні замовника згідно з діючою технологією в узгоджених об'ємах та в затверджені строки (п. 1.1 договору)

Пунктом 1.2. договору сторони домовились, що об'єм та строки виконання робіт узгоджуються в Додаткових угодах до договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість і об'єм робіт виконаних виконавцем робіт є договірними і визначаються Додатковими угодами до договору.

За положеннями п. 4.3 договору датою закінчення робіт є дата підписання обома сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 6.6 договору у разі затримки кінцевого розрахунку більше ніж на 5 робочих днів, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожний день прострочки платежу, але не більше 5% від неоплаченої суми.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013р. та/або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою №1 від 04.03.2013р. до договору №715/П-138-13 від 04.03.2013р. сторони погодили, що попередня вартість робіт складає 260352,00 грн. (з ПДВ).

Додатковою угодою №2 від 05.03.2013р. до договору №715/П-138-13 від 04.03.2013р. сторони встановили, що попередня вартість робіт складає 173592,00 грн. (з ПДВ).

01.07.2013р. сторони уклали Додаткову угоду №3 до договору, якою визначили вартість робіт - 298584,00 грн. (з ПДВ).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "ЮГ АНТИКОР" виконало роботи за договором на суму 298584,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 01.07.2013р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

01.07.2013р. відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000034 від 01.07.2013р., з якого вбачається, що за мінусом передплати згідно рахунку №СФ-0000004 від 04.03.2013р. та рахунку №СФ-0000013 від 22.04.2013 р. - відповідач повинен сплатити за виконані роботи 142372,80 грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 32372,80 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (арк. спр. 24).

Враховуючи неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань за договором №715/П-138-13 від 04.03.2013р. в частині повної та своєчасної оплати, ТОВ "ЮГ АНТИКОР" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" про стягнення 115500,00 грн., з яких 110000,00 грн. основного боргу та 5500,00 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Приписами ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, аналогічні положення містяться й у ст. 875 ЦК України.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, частина 1 ст. 853 ЦК України встановлює послідовність реалізації обов'язку про прийняття роботи замовником: 1) прийняття роботи; 2) її огляд; 3) в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайне зазначення про це. На практиці огляд передує прийняттю результату робіт, підрядник може приймати участь у огляді й повинен сприяти виконанню цього обов'язку замовником. Оформлення прийняття роботи може здійснюватись актом прийняття результатів роботи. Огляд повинен проводитись ретельно, оскільки на замовника покладаються негативні наслідки неналежного огляду.

За ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, на виконання умов спірного договору підряду позивачем були виконані, а замовником прийняті та частково оплачені роботи, разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ „Херсонський суднобудівний завод" свої зобов'язання за спірним договором підряду, в частині своєчасної оплати робіт підрядника, в повному обсязі виконані не були.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи норми чинного законодавства та приймаючи до уваги характер відносин між сторонами, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт виконання позивачем робіт на суму 298584,00 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, приймаючи до уваги передплату відповідача за договором та часткову оплату за виконані роботи на суму 32372,80 грн. у зв'язку з ненаданням відповідачем належних доказів у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 110000,00 грн., апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "ЮГ АНТИКОР" в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 110000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви ТОВ "ЮГ АНТИКОР", крім основного боргу просило стягнути з ПАТ „Херсонський суднобудівний завод" пеню у розмірі 5500 грн.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.6 договору у разі затримки кінцевого розрахунку більше ніж на 5 робочих днів, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожний день прострочки платежу, але не більше 5% від неоплаченої суми.

Апеляційний господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо клопотання ПАТ „Херсонський суднобудівний завод" про розстрочку виконання рішення апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Така ж правова позиція викладена і у п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17 жовтня 2012 року №9 „ Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як вбачається із заяви ПАТ „Херсонський суднобудівний завод" про розстрочення виконання рішення суду, відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, про що свідчать копії внутрішніх наказів ПАТ „Херсонський суднобудівний завод", копія балансу відповідача на 31.12.2013р. та копія ухвали господарського суду Херсонської області про затвердження мирової угоди.

Між тим, апеляційним господарським судом вказані доводи сприймаються критично, оскільки баланс ПАТ „Херсонський суднобудівний завод" складений самим відповідачем, а надана ухвала та внутрішні накази не підтверджують фінансове становище ПАТ „Херсонський суднобудівний завод" на даний час, при цьому, відповідачем свій фінансовий стан ніякими іншими доказами, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, не підтверджено.

До того ж, наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, такі як тяжке фінансове становище, яке в свою чергу не обґрунтовано, та нерентабельність господарської діяльності, не є тими виключними обставинами, які давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача утворилося внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не було надано доказів щодо відсутності коштів на рахунках підприємства, ані до місцевого господарського суду, ані до апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що заява ПАТ „Херсонський суднобудівний завод" про розстрочення виконання рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2014р. по справі №923/374/14 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

При цьому, колегія суддів зазначає наступне.

Результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи. за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (ст. 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (ст. 121 ГПК).

Вказана правова позиція викладена в п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення».

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2014р. по справі №923/374/14 слід змінити, а апеляційну скаргу ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" - частково задовольнити.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2014р. по справі №923/374/14 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (73000, м.Херсон, Карантинний острів, 1, р/р 260024721 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093, код ЄДРПОУ 14308500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Антикор" (54052, м.Миколаїв, вул.Заводська площа, 1, р/р 26006500052538 в ПАТ "Кредиагриколь Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 32997610) 110000,00 грн. боргу, 5500,00 грн. пені та судовий збір в сумі 2310,00 грн.

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" про розстрочку виконання рішення залишити без задоволення».

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 17.07.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Журавльов О.О.