Ухвала суду № 39781688, 09.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 876/13229/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області до товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

17 липня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області (далі - УПФ України в м. Бориславі) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» (далі - ТДВ) заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 37883,96 грн.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі № 813/5455/13-а вказаний позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ТДВ просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 03 липня 2013 року Львівським окружним адміністративним судом винесена постанова про стягнення з ТДВ на користь УПФ України в м. Бориславі заборгованість в сумі 38280,19 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Стверджує, що фактично це одна і та сама заборгованість нарахована за березень 2013 року.

Відповідач зазначає, що суму боргу у розмірі 38280,19 грн. перерахована УПФ України в м. Бориславі платіжним дорученням № 141 від 12 липня 2013 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги УПФ України в м. Бориславі, суд першої інстанції виходив із того, що судом встановлено та підтверджено розрахунками суми боргу, що дана сума заборгованості виникла за березень 2013 року. Подані до заперечень копії розрахунків суми боргу по відшкодуванню пільгових пенсій станом на 25.04.2013 року в сумі 39437,53 грн., станом на 25.05.2013 року в сумі 38280,19 грн., стосуються заборгованості, що виникла у відповідача за попередні періоди, а в даному випадку позов заявлено про стягнення заборгованості, що виникла станом на 25.06.2013 року. Щодо поданої відповідачем копії платіжного доручення № 141 від 12.07.2013 року, то таке не береться судом до уваги як доказ погашення боргу, оскільки у призначенні платежу такого зазначено, що оплата здійснена на виконання виконавчих листів. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що вказана у позові заборгованість відповідачем не погашена, а сплачені відповідачем суми заборгованості зараховані в поряду черговості у погашення боргу, що виник перед вказаним періодом. Таким чином, суд прийшов до висновку, що понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 37883,96 грн. не відшкодовані, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено у ході судового розгляду, ТзДВ заборгувало УПФ України в м. Бориславі 37883,96 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2013 року. Будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаної заборгованості боржником ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

З матеріалів справи слідує, що ТДВ отримував розрахунки УПФ України в м. Бориславі про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій і зазначені вимоги ним не оскаржувались (а.с. 4-10).

Всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував 37883,96 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2013 року.

Крім того, порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

Відповідно до п.6 вказаної Інструкції, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як передбачено п.6.9 Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Доводи апелянта про сплату боргу в розмірі 38280,19 грн. платіжним дорученням № 141 від 12 липня 2013 року судом апеляційної інстанції до уваги не приймається з тих підстав, що зазначений борг сплачений згідно виконавчих листів № 813/1775/13-а від 01.04.2013 року та № 813/4719/13-а від 03.07.2013 року, а у позовній заяві було зроблено описку щодо місяця проведеного нарахування і помилково замість «квітень» та «травень» зазначено місяцем нарахування «березень».

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі № 813/5455/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук