Постанова № 39781624, 10.07.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа № 914/955/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Костів Т.С.

Скрипчук О.С.

при секретарі Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» вих. №170 від 06.06.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2014 року

у справі №914/955/14 (суддя Іванчук С.В.)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго», м. Золочів Львівської області

про стягнення 72470,06 грн.

За участю представників:

від позивача: Онищенко І.П. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився (належним чином повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2014р. в складі колегії суддів: головуючий суддя Дубник О.П., судді - Матущак О.І., Скрипчук О.С., прийнято до провадження апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2014р. та призначено таку до розгляду на 10.07.2014р.

Відповідно до розпорядження в. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2014р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Матущака О.І. в склад колегії по розгляді даної справи введено суддю Костів Т.С.

Від апелянта на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.05.2014р. у цій справі (суддя Іванчук С.В.) позов задоволено. Стягнено з Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 41899,20 грн. пені, 4701,86 грн. інфляційних втрат, 25869 грн. 3% річних за несвоєчасні розрахунки та 1827 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем по справі належним чином виконані умови договору № 22/11-ТЕ-1133-н від 23.12.2010р. про закупівлю природного газу за державні кошти та поставлено відповідачу протягом січня - квітня 2011р. природний газ для вироблення теплової енергії. В свою чергу, відповідач, зобов'язаня по оплаті поставленого газу виконав з порушенням строків проведення розрахунків. На підставі ст. ст. 526, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України місцевий господарський суд, визнавши підставними та обґрунтованими, задоволив позовні вимоги позивача.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що невчасна сплата основного боргу в розмірі 489 236, 97 грн. перед ДК «Газ України» виникла з незалежних від МКП «Золочівтеплоенерго» обставин, що унеможливлює стягнення з позивача штрафних санкцій. Зі слів апелянта, на підприємстві має місце різниця в тарифах між фактичним тарифом на теплову енергію і собівартістю послуги з централізованого постачання. В Законі України «Про державний бюджет України» (на відповідний рік) передбачається субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на покриття цієї різниці в тарифах, і, оскільки, вказана різниця погашена державою не вчасно, то у відповідача не було змоги здійснити оплату поставленого йому газу у строки передбачені договором.

Апелянта просить скасувати оскаржуване рішення в повному обсязі та відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» доводи апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін з посиланням на норми ст. 614, ч. 1 ст. 625 ЦК України, п. 37 ст. 1 Бюджетного кодексу України, ст. 34 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік», стверджуючи, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи заявлене апелянтом клопотання № 192 від 01.07.2014р. про розгляд справи без його участі, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

23 грудня 2010 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» і Міським комунальним підприємством «Золочівтеплоенерго» укладено договір №22/11-ТЕ-1133-н про закупівлю природного газу за державні кошти, відповідно до п. 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві природний газ з урахуванням вартості його транспортування, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі. Згідно п. 3.1. загальна вартість договору становить 3273000, 0 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 3927600, 0 грн.

Розрахунки за поставлений газ проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1.1. Договору покупець (МКП «Золочівтеплоенерго») зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ, що кореспондується з правом постачальника (ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України») своєчасно та в повному обсязі отримувати таку плату (п. 6.4.1. Договору).

Пунктом 7.3.1. Договору визначено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1., він зобов'язується (крім суми заборгованості) оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Строк дії договору визначено до 31.12.2011р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановленим договором або законом.

Факт поставки газу позивачем та отримання його відповідачем підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2011р. - у січні на суму 292693, 92 грн., від 28.02.2011р. - у лютому на суму 249491, 63 грн., від 31.03.2011р. - у березні на суму 194010, 35 грн., від 30.04.2011р. - на суму 66193, 15 грн. (загальна сума за переліченими актами складає 802389, 05 грн.) та не заперечується сторонами по справі.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений газ виконував несвоєчасно, що підтверджується наявною у справі випискою з рахунку по проведених операціях з оплати поставки природного газу МКП «Золочівтеплоенерго» на користь ПАТ НАК «Нафтогаз України», що не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Виходячи із зазначеної вище норми зменшення розміру неустойки є правом суду, а не його обов'язком і необхідною умовою вчинення таких дій є винятковість у боржника тих обставин, що зумовили порушення зобов'язання.

Відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, які мають істотне значення, є визначальними для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки, наявність заборгованості третіх осіб перед відповідачем не є тими обставинами, які можливо було б врахувати для зменшення розміру пені. Також слід відзначити, що відповідач у відзиві на позовну заяву фактично просив не зменшити розмір штрафних санкцій, а заявив вимогу про звільнення його від відповідальності в цілому, відмовивши позивачу у позові, що суперечить наведеним вище нормам матеріального права.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що посилання МКП «Золочівтеплоенерго» на норму ст. 233 ГК України в апеляційній скарзі не береться до уваги, оскільки вимоги про зменшення розміру штрафних санкцій у суді першої інстанції ним не заявлялось.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2014р. у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що, ухвалою суду від 20.06.2014р. Міському комунальному підприємству «Золочівтеплоенерго» відстрочено сплату судового збору до 10.07.2014р., вимог ухвали скаржник не виконав.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить положення, згідно якого враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону судовий збір, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат

Згідно пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Зазначеного Закону розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Станом на 1 січня 2014р. мінімальна заробітна плата відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" 27.03.2014 р. N 1165-VII року становить - 1 218 грн.

У зв'язку із викладеним, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, суд зробив висновок про те, що з Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» в доход Державного бюджету України слід стягнути 914, 50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2014р. у справі №914/955/14 без змін.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» (80700, Львівська область, м. Золочів, вул.Шашкевича, 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20808336) в доход Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 914, 50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.07.2014 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Костів Т.С.

Скрипчук О.С.