Рішення № 39781534, 14.07.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 липня 2014 р. Справа № 902/876/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 21000, АДРЕСА_1

до: Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" 22624, Вінницька область, Оратівський район, с.Осична, вул.Леніна, 1

про стягнення 448000 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю;

відповідача : Крицький В.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" про стягнення 448000 грн. заборгованості за надані послуги зі зберігання поголів''я великої рогатої худоби.

Ухвалою суду від 24.06.14 р. порушено провадження у справі №902/876/14 та призначено засідання на 14.07.14 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила суд його задовольнити з підстав, визначених в ньому.

Представник відповідача з наданих усних та письмових пояснень позовні вимоги визнав повністю, при цьому, вказав, що останній погасить борг, коли будуть на то наявні кошти.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії відповідача по визнанню позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 27 березня 2014 року між Приватним сільськогосподарським підприємством "Переселенське" (виконавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Авангард" (відповідач по даній справі) був укладений Договір відповідального зберігання (утримання) поголів'я великої рогатої худоби (довгострокових біологічних активів) №27/03/14 від 27.03.2014 р. (Договір), відповідно до положень якого ПСП "Авангард" передає ПСП "Переселенське" за плату на тимчасове відповідальне платне зберігання поголів'я великої рогатої худоби в кількості 40 голів корів, які приймаються без ідентифікаційних карток "без бірок", які прийняті відповідно до акту приймання передачі який є додатком до цього Договору.

На момент укладення Договору об'єкт належить ПСП "Авангард" на праві власності, не переданий у заставу та не є предметом позовів третіх осіб (п.1.3.).

Згідно п.1.4. договору корови, які здаються на тимчасове відповідальне платне зберігання повинні бути здорові й можуть використані для виробничих потреб.

ПСП "Переселенське" за Договором несе витрати на утримання корів протягом усього періоду зберігання, які відповідач по договору зобов'язаний відшкодувати (п 1.5.).

Сторони передбачили суму договору та порядок розрахунків, згідно умов яких, плата за зберігання (утримання) встановлена в розмірі 200 гривень за кожен день утримання однієї корови (голови ВРХ) з урахуванням ПДВ. При цьому, ПСП "Авангард" зобов'язується сплатити плату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця, у строк не пізніше 3 календарних днів після виставлення рахунку про оплату (п.п.2.1., 2.2. договору).

22 травня 2014 року сторонами підписаний Акт прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2 на загальну суму 448 000 (Чотириста сорок вісім тисяч) гривень 00 копійок та ПСП "Переселенське" виставлено рахунок на оплату, проте у встановлений договором строк зобов''язання відповідачем не виконано, в результаті чого за ним утворився борг у розмірі 448000,00 грн.

01 червня 2014 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач по даній справі, новий кредитор) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Переселенське" (виконавець по договору №27/03/14 від 27.03.14 р., первісний кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно якого ПСП "Переселенське" передало позивачу, а позивач прийняв право вимоги і став кредитором за Договором № 27/03/14 від "27" березня 2014 року, укладеним між ПСП "Переселенське" та відповідачем.

Відповідно до умов вищевказаного договору позивач одержав право (замість ПСП "Переселенське") вимагати від відповідача належного виконання всіх зобов'язань за Договором № 27/03/14 від "27" березня 2014 року. Про нового кредитора відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на договорі про відступлення права вимоги.

Добровільна відмова відповідача від сплати виниклого боргу спонукала позивача звернутись з даним позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів, ПСП "Переселенське (виконавець, первісний кредитор) виконувались свої зобов'язання по наданню послуг зі зберігання (утримання) поголів''я великої рогатої худоби належним чином, про що свідчить підписаний та скріплений печатками сторін акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) за №2 від 22.05.14 р. без жодних претензій та зауважень.

Проте, відповідач не виконав свого обов"язку щодо оплати за надані послуги згідно умов укладеного договору, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 448000,00 грн., про що свідчить відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Цивільним кодексом п.1 ст.512 встановлено, що підставою зміни кредитора у зобов'язанні іншою особою може бути внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 513-514, 516 ЦК України).

При укладанні договору про відступлення права вимоги від 01.06.14 р. між ФОП ОСОБА_1 та ПСП "Переселенське" було повідомлено відповідача про те, що за вказаним договором про відступлення права вимоги від 01.06.14 р. ПСП "Перселенське" (первісний кредитор) відступило ФОП ОСОБА_1 (новому кредитору, позивачу) право вимоги від боржника - ПСП "Авангард" суми боргу в розмірі 448000,00 грн., про що свідчить відмітка з відбитком печатки підприємства боржника на згаданому правочині.

26.05.13 р. первісним кредитором відповідачу було пред''явлено вимогу № 26/05, яка залишилась останнім без уваги.

Станом на день прийняття рішення по справі, доказів розрахунків відповідачем за надані послуги зі зберігання (утримання) поголів''я великої рогатої худоби матеріали справи не містять.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Аналізуючи викладені обставини, враховуючи, що відповідачем борг визнано, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно підпункту 4.5. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.13 р. у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст.82, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" (22624, Вінницька область, Оратівський район, с.Осична, вул.Леніна, 1, код ЄДРПОУ 03733335, п/р №26009199868 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Оратівське відділення), та п/р 26004434432 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Оратівське відділення), МФО 380805) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (21000, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 448 000,00 грн. заборгованості за надані послуги зі зберігання поголів''я великої рогатої худоби.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" (22624, Вінницька область, Оратівський район, с.Осична, вул.Леніна, 1, код ЄДРПОУ 03733335, п/р №26009199868 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Оратівське відділення), та п/р 26004434432 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Оратівське відділення), МФО 380805) в дохід Державного бюджету України 8 960,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 липня 2014 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21000, АДРЕСА_1

3 - відповідачу 22624, Вінницька область, Оратівський район, с.Осична, вул.Леніна, 1