Ухвала суду № 39780239, 14.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 р. Справа № 876/3656/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.03.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області про відновлення порушеного права та призначення пільгової пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.01.2014 року звернулася до суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області щодо відмови у призначення пенсії за вислугою років як працівнику прокуратури, зобов'язання прийняти рішення про нарахування та виплату їй пенсії за вислугою років з 19.08.2013 року, допустити негайне виконання рішення суду.

Постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.03.2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В якій посилається на порушення судом норм матеріального права просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що законодавством чітко визначено, що до 21-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується половина строку навчання у вищих навчальних закладах та відсутнє уточнення яку освіту необхідно здобути після його закінчення, також не зараховано періоду роботи на посаді державного службовця в управлінні юстиції Закарпатської області - на посаді консультанта Іршавського районного суду та помічника прокурора під час перебування у відпустці по догляду за дитиною.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 навчалася в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого на заочному факультеті в період з 01 вересня 1990 року, рішенням екзаменаційної комісії від 01.02.1996 року позивачу видано диплом спеціаліста за спеціальністю «правознавство», присвоєно кваліфікацію «юрист», що стверджується копією диплома серії НОМЕР_1, виданого 02.02.1996 року, реєстраційний № 2859, повідомленням № Г-547/706 від 15.08.2013 року Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Посилання позивача про зарахування половини строку навчання до спеціального стажу, а саме 2 роки 5 місяців 18 днів за період з 01.09.1990 року по 04.08.1995 року (початку державної служби) у Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 такий запис відсутній, оскільки згідно з довідкою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 15 серпня 2013 року № Г-547/706 позивач навчалася на заочному факультеті.

В період з 01.09.1986 року по 03.07.1989 року позивачка навчалася в Чернігівському юридичному технікумі та отримала диплом серії НОМЕР_3 по спеціальності «бюджетний», присвоєно кваліфікацію «бухгалтера фінансиста», щодо рівня акредитації якого відсутні відомості та наявний диплом за іншою кваліфікацією, яка повинна враховуватись для призначення спеціальної пенсії працівника прокуратури.

Суд апеляційної інстанції при аналізі поданих сторонами доводів та з підстав розгляду поданої апеляційної скарги враховує наступні положення законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-XII «Про освіту» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном.

Підпунктом 6.3 пункту 6 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за № 173), передбачено, що вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.

Відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за № 1789-XII прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років.

До вислуги років, яка дає право на пенсію, згідно з цією статтею зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 зазначеного Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (частина 6 статті 50-1 Закону № 1789-XII).

Для того, щоб установити, чи зараховується до вислуги років позивача половина строку навчання на заочному факультеті в даних навчальних закладах, необхідно з'ясувати зміст таких понять, як «трудовий стаж», «спеціальний стаж» та «вислуга років».

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Однак частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «стаж страховий», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.

Так, згідно зі статтею 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Крім того, відповідно до частини третьої цієї ж статті до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад, у зв'язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася у період роботи; часом догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку тощо.

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Так, стаття 51 Закону № 1788-XII передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й прокурорсько-слідчі працівники на підставі Закону № 1789-XII.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом першої інстанції позивач ОСОБА_1 протягом періоду навчання на заочному факультеті в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого працювала з 04.03.1992 року по 03.08.1995 року в Іршавському абразивному заводі, який є не спеціальний, а як загальний трудовий стаж зараховується для призначення пенсії.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 листопада 2013 року № 21-289а13, навчання на заочному факультеті у вищому навчальному закладі не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Включення цього періоду до вислуги років суперечить юридичній природі (сутності) цього виду спеціального стажу, оскільки, крім вищезазначеного, закон пов'язує встановлення особливих правил призначення пенсії за вислугу років саме з неможливістю продовжувати роботу чи службу на певних посадах або в певних умовах праці у зв'язку з втратою професійної працездатності особи або її придатності до настання пенсійного віку.

Стосовно вимог позивача про зарахування до 21 річного стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років працівникам прокуратури 15 років 1 місяць 15 днів - роботу в прокуратурі та 2 роки 11 місяців 11 днів на посаді державного службовця в управлінні юстиції Закарпатської області - консультантом Іршавського районного суду, то такі вимоги є підставними та підтверджені належними доказами, однак в даному адміністративному позові не можуть бути задоволені.

Оскільки, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 з 15.07.1998 року позивач прийнята на роботу в порядку переводу на посаду помічника прокурора Іршавського району, 16.03.2011 року - призначена на посаду старшого помічника прокурора Іршавського району в зв'язку із скороченням посади помічника прокурора вказаного району, 11.06.2012 року - призначена на посаду старшого прокурора прокуратури Іршавського району, звільнивши її з попередньої посади, 15.04.2013 року - призначена на посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури області, 29.05.2013 року - призначена на посаду старшого прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури області, на займаній посаді працює на момент звернення до суду. Згідно довідки № 18-87 від 04.09.2013 року, виданої прокуратурою Закарпатської області стаж роботи ОСОБА_1, що дає право на пенсію складає 15 років 1 місяць 15 днів.

В протоколі № 32 про відмову в призначенні пенсії Комісії по призначенню пенсій УПФ України в Іршавському районі зазначено, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, відсутнє нарахування заробітної плати з липня 2002 року по березень 2005 року - необхідно додати довідку про період частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до трьох років, відсутнє нарахування заробітної плати у березні 2007 року неповний місяць, з квітня 2007 року по травень 2008 року - необхідно додати довідку про період відпустки по догляду за дитиною до 6 років, що суперечить встановленим нормам законодавства. Адже, відповідно до наказу № 498 від 03.09.2002 року прокуратури Закарпатської області позивачу надано відпустку по догляду за дитиною строком на 1 рік з 28.08.2002 року по 28.08.2003 року, згідно наказу № 447 від 29.08.2003 року надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку строком на 2 роки з 26.08.2003 року по 26.08.2005 року, згідно наказу № 81 від 15.02.2007 року позивачу надано відпустку по догляду за дитиною без збереження заробітної плати строком на 1 рік з 07.03.2007 року по 07.03.2008 року, згідно наказу № 62 від 20.02.2008 року позивачу продовжено відпустку без збереження заробітної плати по 26.06.2008 року.

Згідно частини 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Зазначена норма також не містить будь-яких обмежень у зарахуванні стажу роботи на період вказаної відпустки. Період відпустки зараховується до загального стажу роботи, а також до спеціального стажу роботи, який дає право особі на пенсію за вислугу років. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв'язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов'язків.

Стосовно вимог позивача про зарахування до стажу за вислугою років періоду роботи на посаді консультанта Іршавського районного суду з 04.08.1995 року по 31.01.1996 року без вищої юридичної освіти, суд враховує наступне.

Вимогами статей 1 та 2 Закону України «Про державну службу» визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Пунктом 2.6 Довідника типових професійних характеристик посад державних службовців, затвердженого Головного управління державної служби України 01.09.1999 року № 65 передбачено, що державний службовець повинен мати, як правило, повну вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст, магістр за спеціальностями галузі «Державне управління» або іншими, професійно орієнтованими для державної служби, з додатковим підвищенням кваліфікації за професійними програмами вказаної галузі, а на посадах спеціалістів VII категорії державних службовців припустимо використання фахівців з базовим рівнем вищої освіти (бакалавр). Тобто, державні службовці, які займають посади спеціаліст, спеціаліст II категорії, можуть мати базову вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст, бакалавр).

Суд апеляційної інстанції погоджується, що час зайняття посади консультанта Іршавського районного суду позивач мала базову вищу освіту, а тому такий період роботи підлягає до включення до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Стосовно вимог позивача про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі зарахувати до 21 річного стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років працівникам прокуратури стаж роботи 2 роки 11 місяців 11 днів на посаді державного службовця в управлінні юстиції Закарпатської області консультантом Іршавського районного суду та 15 років 1 місяць 15 днів - роботу в прокуратурі, разом даний стаж становить 18 років 26 днів, є таким що не входить до даного адміністративного позову щодо оскаржуваного рішення відповідача, оскільки є недостатнім для призначення спеціальної пенсії за вислугою років з 19.08.2013 року.

З врахуванням всіх обставин справи та доводів сторін, колегія суддів встановила, що у зв'язку з відсутністю у позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії 21-річного стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, вимоги про зарахування до даного стажу роботи половину строку навчання в навчальних закладах - задоволенню не підлягають, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області про відновлення порушеного права та призначення пільгової пенсії.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.03.2014 року у справі №301/82/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді Л.Я. Гудим

Т.І. Шинкар