Рішення № 39779190, 09.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4117/14 09.07.14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», м.Вишгород, ЄДРПОУ 20588716

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром», м.Київ, ЄДРПОУ 31195398

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної фінансової інспекції в Київській області, м.Київ, ЄДРПОУ 21542171

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 7 830 000 грн.

Головуючий суддя Любченко М.О.

суддя Васильченко Т.В.

суддя Марченко О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Олєйніков Є.В. - по дов., Ільїн А.А. - по дов.

від третьої особи: Борисенко О.І. - по дов.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укргідроенерго», м.Вишгород звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром», м.Київ про:

- зобов'язання відповідача скоригувати довідки про вартості виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за період з січня по жовтень 2010р., шляхом виключення з зазначених довідок вартості послуг з охорони об'єктів, яка не передбачена розрахунком договірної ціни до контракту на суму 1 968 700 грн., а також виключивши збільшення додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами та покриттям ризиків на суму 5 861 300 грн.

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» на користь Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» вартості послуг з охорони об'єктів, яка не передбачена розрахунком договірної ціни до контракту на суму 1 968 700 грн., а також збільшення додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами та покриттям ризиків на суму 5 861 300 грн., що разом становить 7 830 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на результати перевірки Державної фінансової інспекції України у Київський області, під час проведення якої встановлено безпідставне завищення відповідачем вартості підрядних робіт, що були оплачені заявником. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про отримання Товариством обмеженою відповідальністю «Енергопром» грошових коштів у сумі 7 830 000 грн. без достатніх правових підстав. Одночасно, за твердженнями заявника, відповідач необґрунтовано ухиляється від виконання вимог про коригування довідок форми КБ-3.

У судове засідання 09.07.2014р. позивач не з'явився, представника не направив, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, під час розгляду спору у вказаному засіданні суду не скористався, проте, був належним чином обізнаний про час та місце розгляду спору з огляду на наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103028813817.

Відповідач у відзивах без номеру та дати, що надійшли до господарського суду 29.04.2014р. та 09.07.2014р., проти задоволення позовних вимог надав заперечення з огляду на підписання позивачем довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат без жодних зауважень та заперечень з приводу включених до них видатків, а також оплату виконаних за генеральним підрядним контрактом №3 від 15.01.2002р. на будівництво Дністровської гідроакумулюючої електростанції робіт в обсязі, який визначено вказаними документами. Одночасно, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Ухвалою від 31.03.2014р. господарського суду міста Києва залучено до участі у справі Державну фінансову інспекцію в Київській області в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Третя особа у письмових поясненнях без номеру та дати, що надійшли до господарського суду 24.04.2014р., позовні вимоги визнала обґрунтованими та зазначила, що відповідачем включено до довідок про вартість будівельних робіт вартість охоронних послуг та ризиків.

Наразі, з огляду на неявку позивача у судове засідання 09.07.2014р. та щодо клопотання б/н від 25.06.2014р. останнього про відкладення розгляду справи, господарський суд зазначає, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Позивачем належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено неможливості заміни представника заявника, як з числа своїх працівників, так і з осіб, не пов'язаних з господарським товариством трудовими відносинами.

Судом, враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Одночасно, судом прийнято до уваги, що свою правову позицію по суті спору позивачем вже було представлено у судових засіданнях 21.03.2014р., 07.04.2014р., 29.04.2014р., 12.05.2014р. та у поясненнях б/н від 29.04.2014р. та б/н від 27.05.2014р.

Таким чином, незважаючи на те, що позивач в судове засідання 09.07.2014р. не з'явився і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. Отже, клопотання позивача про відкладення розгляду спору залишено судом без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та третьої особи, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

З ч.1 ст.151 Цивільного кодексу УРСР (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України (враховуючи, що вказані нормативно-правові акти набули чинності на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч.2 ст.151 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.332 Цивільного кодексу УРСР, ст.837 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2002р. між Відкритим акціонерним товариством «Дніпровська ГАЕС» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопром» (генпідрядник) було укладено генеральний підрядний контракт №3 на будівництво Дністровської гідроакумулюючої електростанції, відповідно до п.2.1 якого замовник і генпідрядник вступили у довгострокові виробничо-господарські відносини з метою будівництва та введення в експлуатацію об'єкту. Генпідрядник зобов'язався на свій ризик власними й залученими силами та засобами збудувати об'єкт у відповідності до ДБН - А.3.1-3-94 і у встановлений пусковим комплексом строк здати об'єкт робочій комісії. Замовник зобов'язався надати генпідряднику будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити фінансування будівництва в межах реального надходження коштів, виділених державою або залучених з інших джерел, прийняти закінчені будівництвом об'єкти.

Наказом №14 від 16.01.2008р. Міністерства палива та енергетики України «Про замовника будівництва Дністровської ГАЕС» функції замовника будівництва Дністровської ГАЄС передані від Відкритого акціонерного товариства «Дніпровська ГАЕС» до Відкритого акціонерного товариства «Укргідроенерго».

Угодою №1/3 від 19.02.2008р., яку укладено між Відкритим акціонерним товариством «Дніпровська ГАЕС» (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопром» (генпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством «Укргідроенерго» (новий замовник), сторони визначили, що впродовж 15 робочих днів з дати підписання даної угоди будуть належним оформлені та передані новому замовнику акти звірки взаємних рахунків станом на день укладання угоди, які підтверджують обсяги виконаних та оплачених робіт, тощо.

Додатковою угодою №51 від 19.03.2010р. новий замовник та генпідрядник визначили, що ціна контракту №3 від 15.01.2002р. складає 3 547 094 400 грн. та є динамічною.

Пунктом 16.2 контракту №3 від 15.01.2002р. сторони погодили, що контракт вступає в силу з дня його підписання та діє протягом всього строку будівництва об'єкта.

За приписами ч.1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 846 Цивільного Кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст.853 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до Наказу №554 від 04.12.2009р. Міністерства регіонального розвитку та будівництва України однією типових форм первинних облікових документів у будівництві є форма №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

Довідка по формі КБ-3 складається для визначення вартості саме виконаних та належним чином прийнятих обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані роботи згідно з укладеним контрактом. Аналогічну позицію наведено у постанові від 15.05.2013р. Вищого господарського суду №19/055-12.

Згідно з п.11.1 контракту №3 від 15.01.2002р. генпідрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами, затвердженою програмою та графіками виконання робіт.

Строки виконання всього комплексу робіт по будівництву об'єкту визначаються з дати підписання сторонами контракту до дати підписання замовником акту прийняття об'єкта в експлуатацію (п.4.1 договору №3 від 15.01.2002р.).

Пунктами 5.4., 5.5 договору сторони погодили, що оплата вже виконаних робіт здійснюється на підставі довідок КБ-3.

За твердженнями позивача, які повністю підтверджені відповідачем, генпідрядником з січня 2010 року по жовтень 2010 року було виконано будівельно-монтажних робіт на загальну суму 95 768 017, 20 грн., про що свідчать представлені до матеріалів справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2010р, лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., жовтень 2010р.

Як встановлено судом, вказані документи підписані представниками обох сторін без зауважень і заперечень та скріплені печатками господарських товариств.

Зі змісту п.1.4 1.4.1 Наказу №74 від 27.08.2000р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політки України «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва. Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначається не за нормами, а розрахунково. До таких витрат належать: загальновиробничі витрати; кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування й використання існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу; додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період; додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +27° C; інші витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, пов'язані із здійсненням будівництва; витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд; підготовка експлуатаційних кадрів; проектні та вишукувальні роботи; кошторисний прибуток; кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій; кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;

кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами.

З п.3.3 контракту №3 від 15.01.2002р. вбачається, що вартість робіт по будівництву розраховується щомісячно генпідрядником в поточних цінах згідно ДБН та проектно-кошторисної документації і надається замовнику для узгодження та прийняття до оплати фактично виконаних робіт.

Пунктом 5.5 спірного правочину визначено, що генпідрядник надає замовнику довідку форми №КБ-3 не пізніше 5 числа наступного за звітним місяця. Замовник на протязі трьох робочих днів перевіряє реальність довідки та підписує її, або надає мотивовану відмову в підписанні.

Ціна предмету контракту може переглядатись сторонами у разі, зокрема, зміни обсягів і складу робіт та врахування інфляційних факторів.

У додатковій угоді №50 від 27.01.2010р. сторони погодили що вартість підрядних робіт є орієнтовною та може коригуватись за письмовим погодженням сторін при розрахунках за фактично виконані об'єми робіт.

Як встановлено вище, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за період з січня по жовтень 2010р. (включно) було підписано генпідрядником і замовником. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів наявності у замовника (позивача) під час погодження згідно з п.3.3 підрядного контракту довідок жодних зауважень чи заперечень з приводу вартості, видів, обсягів виконаних робіт та наданих послуг, що підлягають оплаті.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до п.5.5 укладеного між сторонами правочину замовник мав право перевірити реальність довідки та у разі наявності заперечень відмовитись від її підписання. Тобто, за висновками суду, замовник перед погодженням довідок перевірив обґрунтованість вартості визначених витрат.

Наразі, за твердженнями сторін, всі роботи, що були виконані у період з січня по жовтень 2010р. замовником були оплачені в повному обсязі, що підтверджується представленими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

За висновками суду, факт оплати виконаних робіт в повному обсязі відповідно до довідок форми КБ-3 також свідчить про погодження замовником їх вартості та відсутності зауважень з приводу порядку визначення ціни контракту.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, господарським судом встановлено, що сторонами у період з січня по жовтень 2010р. було виконано свої обов'язки за генеральним підрядним контрактом №3 від 15.01.2002р. на будівництво Дністровської гідроакумулюючої електростанції.

Одночасно, перевіркою Державної фінансової інспекції України, яка оформлена зокрема, довідками №2-Ф та №3-Ф, встановлено, що генпідрядником безпідставно включено до довідок форми КБ-3 за період з січня по липень 2010р. вартість послуг з охорони Дністровської ГАЕС, завищено витрати з податку на землю, за рахунок включення цього податку до калькуляції вартості утримання та збереження об'єктів БРЗ та ЗБК, а також встановлено необґрунтоване завищення відповідачем витрат, пов'язаних з ризиками та інфляційними процесами.

03.04.2012р. Публічне акціонерне товариство «Укргідроенерго» отримало вимогу №10-32-14-14/2827 від 29.03.2012р. Державної фінансової інспекції в Київській області про усунення порушень. У вказаній претензій Держфініспекція вимагала від позивача, зокрема, провести претензійно-позовну роботу, направлену на повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопром» завищеної вартості робіт з будівництва Дністровської ГАЕС на суму 1 968 700 грн., що виникла внаслідок включення в ціну робіт вартості послуг з охорони об'єктів на суму 5 860 300 грн., що не передбачені розрахунком договірної ціни, відкоригувати завищену вартість виконаних генпідрядником проектних робіт в розмірі 303 790 грн., визначених на ведення авторського нагляду.

Не погоджуючись з вимогами Державної фінансової інспекції позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом про визнання незаконною та скасування вимоги №10-32-14-14/2837 від 29.03.2013р. Державної фінансової інспекції в Київській області.

Постановою від 12.06.2012р. Окружного адміністративного суду м.Києва по справі №2а-5573/12/2670, яку залишено в силі ухвалою від 29.08.2012р. Київського апеляційного адміністративного суду, визнано недійсним п.1 вимоги Фінінспекції, який не стосується відносин між замовником та генпідрядником за контрактом №3 від 15.01.2002р. В іншій частині вимогу №10-32-14-14/2837 від 29.03.2013р. Державної фінансової інспекції в Київській області визнано правомірною.

31.10.2013р. позивачем направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» лист №5-2/8955 від 31.10.2013р. з вимогою відкоригувати довідки про вартість робіт та перерахувати на рахунок замовника грошові кошти в розмірі 7 830 000 грн., які зайво отримані генпідрядником.

Проте, вимоги замовника виконано не було , що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго».

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач обґрунтовуючи позов посилається на приписи ст.1212 Цивільного кодексу України, оскільки, на думку заявника, факт завищення вартості будівельних робіт, які оплачені замовником, свідчить про безпідставне отримання підрядником грошових коштів в розмірі 7 830 000 грн., а також про обов'язок останнього скоригувати вартість будівництва об'єкту контракту №3 від 15.01.2002р.

Проте, за висновками суду такі твердження заявника є не обґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставин справи. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ст.ст. 837, 843 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.

У ст.632 Цивільного кодексу України закріплено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як вказувалось вище, сторонами загальну ціну було визначено у п.3.1 підрядного контракту (в редакції додаткової угоди №51 від 18.03.2010р.), довідки про вартість будівельних робіт за січень - жовтень 2010р. були погоджені Публічним акціонерним товариством «Укргідроенерго», підписані представником замовника та скріплені печатками господарських товариств без жодних зауважень.

За висновками суду, посилання позивача на результати перевірки, яку було проведено Державною фінансовою інспекцією у м.Києві, як на підставу позовних вимог, є неправомірними, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами правочину та не можуть ніяким чином їх змінювати. Аналогічну позицію наведено у постанові від 17.06.2014р. Вищого господарського суду України по справі №910/20699/13.

Отже, відсутні підстави для внесення змін у вже погоджені замовником довідки вартості робіт та задоволення в цій частині вимог Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго».

Одночасно, як вказувалось вище, відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В постанові від 22.01.2013р. Верховного Суду України по справі №5006/18/13/2012 вказується на те, положення цієї статі застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вказана норма права також може бути застосована до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Як встановлено судом, у даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору підряду, в якому сторони вільно на власний розсуд визначили об'єм робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства ці умови є обов'язковими для сторін. Зобов'язання за договором сторонами виконані повністю: прийнято виконану роботу та без жодних зауважень підписано та скріплено печатками акти та відомості вартості виконаних робіт. З боку позивача, вказані роботи повністю оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, оскільки між сторонами у справі було укладено договір підряду, а кошти отримано підрядником як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути повернуто відповідно до положень ст.1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, постанова суду адміністративної юрисдикції не є підставою для зміні погодженої сторонами вартості робіт, оскільки, як вказувалось вище, сторони вільні в укладанні договору та визначенні його умов, а отже, визнання в судовому порядку обґрунтованості висновків Держфінінспекції, не впливає на правовідносини між замовником та генпідрядником.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги позицію Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, з огляду на зміст заявлених позовних вимог та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» про: зобов'язання відповідача скоригувати довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за період з січня по жовтень 2010р., шляхом виключення з зазначених довідок вартості послуг з охорони об'єктів, яка не передбачена розрахунком договірної ціни до контракту на суму 1 968 700 грн., а також виключивши з довідок збільшення додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами та покриттям ризиків на суму 5 861 300 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» на користь Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» вартість послуг з охорони об'єктів, яка не передбачена розрахунком договірної ціни до контракту на суму 1 968 700 грн., а також збільшення додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами та покриттям ризиків на суму 5 861 300 грн., що разом становить 7 830 000 грн., є необґрунтованими та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Оскільки, суд дійшов висновку щодо наявності самостійних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», заява відповідача про пропуск строків позовної давності не має юридичного значення для вирішення спору по суті.

Судовий збір за згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в повному обсязі у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», м.Вишгород до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром», м.Київ про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» скоригувати довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за період з січня по жовтень 2010р., шляхом виключення з зазначених довідок вартості послуг з охорони об'єктів, яка не передбачена розрахунком договірної ціни до контракту на суму 1 968 700 грн., а також виключивши з довідок збільшення додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами та покриттям ризиків на суму 5 861 300 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» на користь Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» вартість послуг з охорони об'єктів, яка не передбачена розрахунком договірної ціни до контракту на суму 1 968 700 грн., а також збільшення додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами та покриттям ризиків на суму 5 861 300 грн., що разом становить 7 830 000 грн.

У судовому засіданні 09.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 14.07.2014р.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Васильченко Т.В.

Суддя Марченко О.В.