Рішення № 39779184, 10.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8945/14 10.07.14Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при помічнику судді Угленко Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ"простягнення заборгованості в розмірі 536 761 гривня 28 копійок

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 536 761 гривня 28 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 10 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» («Покупець») укладено Договір поставки № 01/13-17/1, відповідно до умов якого сторони погодили, що постачальник поставляє та передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує глазур кондитерську для морозива згідно з умовами Договору. Так, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» належним чином виконало поставку товару, що підтверджується підписаними видатковими накладним на загальну суму 520 398 гривень 00 копійок. Однак, станом на момент подачі позовної заяви Відповідач так і не виконав свого обов'язку по сплаті заборгованості. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» 536 761 гривня 28 копійок, з яких: 520 398 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 13 615 гривень 75 копійок - пені та 2 727 гривень 53 копійки - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/8945/14, судове засідання призначено на 12.06.2014 р.

06.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача документи на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі.

11.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Відповідача Клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 12.06.2014 року справу № 910/8945/14 передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2014 року справу № 910/8945/14 прийнято до провадження суддею Любченко М.О., розгляд справи призначено на 03.07.2014 рік.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року виправлено описку у пункті 2 резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 року у справі № 910/8945/14 та викладено її у наступній редакції: "2. Розгляд справи призначити на 10.07.14 об 11:10. Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44, зал судових засідань № 9 (корпус Б)".

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року справу № 910/8945/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2014 року справу № 910/8945/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 10.07.2014 рік.

В судове засідання 10.07.2014 року представники сторін не з'явились, про поважні причини нез'явлення суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 01.07.2014 року та 26.06.2014 року

За таких обставин, незважаючи на те, що представники сторін в судове засідання 10.07.2014 року не з'явились, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

10 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» («Покупець») укладено Договір поставки № 01/13-17/1 (надалі - Договір), відповідно до умов якого сторони погодили, що постачальник поставляє та передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує глазур кондитерську для морозива згідно з умовами Договору.

Асортимент, найменування, кількість, ціна та інші індивідуально визначені відомості про товар визначаються у комерційній пропозиції постачальника та/або Специфікації та/або погодженому сторонами рахунку (пункт 1.2. Договору).

Як вбачається з Видаткових накладних № РН-0000015 від 20 січня 2014 року на загальну суму 207 414 гривень 00 копійок та № РН-00030 від 11 лютого 2014 року на загальну суму 312 984 гривні 00 копійок, Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» було поставлено Відповідачеві товар на загальну суму 520 398 гривень 00 копійок.

Також, поставка Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» товару Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» на загальну суму 520 398 гривень 00 копійок підтверджується підписаним між сторонами Актом взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2014 року по 12.03.2014 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що станом на момент подачі позовної заяви Відповідач так і не виконав свого обов'язку по сплаті заборгованості. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» 536 761 гривня 28 копійок, з яких: 520 398 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 13 615 гривень 75 копійок - пені та 2 727 гривень 53 копійки - 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки № 01/13-17/1 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 01/13-17/1 на загальну суму 520 398 гривень 00 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними № РН-0000015 від 20 січня 2014 року на загальну суму 207 414 гривень 00 копійок та № РН-00030 від 11 лютого 2014 року на загальну суму 312 984 гривні 00 копійок;

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження повної сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» за поставлений товар відповідно до умов Договору поставки № 01/13-17/1.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки № 01/13-17/1, не здійснив повну оплату вартості поставленого товару та наданих послуг, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 520 398 гривень 00 копійок - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» в частині стягнення 2 727 гривень 53 копійки - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (пункт 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» в частині стягнення 13 615 гривень 75 копійок - пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та здійснивши перерахунок позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції», Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» підлягає до стягнення 536 741 гривня 28 копійок, з яких: 520 398 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 13 615 гривень 75 копійок - пені та 2 727 гривень 53 копійки - 3% річних.

Що стосується Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» судових витрат на послуги адвоката в розмірі 6 000 гривень 00 копійок, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2014 року між Адвокатським бюро «Богдан Демідонт та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» укладено Договір про надання правової допомоги № 01/18.03, відповідно до умов якого бюро взяло на себе зобов'язання, шляхом залучення Адвоката, надавати необхідну правову допомогу Клієнту при провадженні у справі Клієнта про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» суми заборгованості за договором поставки № 01/13-17/1 в розмірі 536 761 гривня 28 копійок.

Як вбачається з банківських виписок по рахунку Адвокатського бюро «Богдан Демідонт та партнери», Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» сплачено на рахунок останнього 6 000 гривень 00 копійок за надання правової допомоги.

Отже, за таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції», Суд приходить до висновку, що до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» підлягає 5 999 гривень 77 копійок витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони відповідно до заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115-А, ідентифікаційний код 32396857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» (79057, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ РУДНИЦЬКОГО, будинок 45, квартира 5, ідентифікаційний код 36544661) 536 741 (п'ятсот тридцять шість тисяч сімсот сорок одну) гривню 28 копійок, з яких: 520 398 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 13 615 гривень 75 копійок - пені та 2 727 гривень 53 копійки - 3% річних

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115-А, ідентифікаційний код 32396857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» (79057, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ РУДНИЦЬКОГО, будинок 45, квартира 5, ідентифікаційний код 36544661) 10 734 (десять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 83 копійки судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115-А, ідентифікаційний код 32396857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі традиції» (79057, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ РУДНИЦЬКОГО, будинок 45, квартира 5, ідентифікаційний код 36544661) 5 999 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 77 копійок витрат на послуги адвоката

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11 липня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин