Вирок № 39778605, 06.06.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/8560/13-к

Провадження № 1-кп/333/43/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Кулик В.Б.,

при секретарі Довгаль А.Г.,

за участю прокурора Скляренко Л.М.,

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_1,

діючого на підставі ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,

ОСОБА_2,

діючого на підставі доручення та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,

обвинувачених ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12013080040002232 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, працюючого водієм-експедитором в ТОВ «Інтерпродторг», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 14.05.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень;

- у скоєнні кримінального правопорушень, передбаченого ч.1 ст.125 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Ольчан Оймянонського району, Якутія, громадянина України, українця, маючого середню освіту, одруженого, працюючого водієм-експедитором у ТОВ «Інтерпродторг», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого:

- у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2013 року, приблизно о 13.30 год., ОСОБА_3 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись біля магазину «Тамара», розташованого по вул. Чапаєва буд. 282 у м. Запоріжжя, в ході конфлікту, який раптово виник, між ним і потерпілим ОСОБА_6, наніс останньому кілька ударів кулаками обох рук, в область обличчя, чим спричинив ОСОБА_6 синець з припухлістю м'яких тканин навколо лівого ока, синець в області чола праворуч, садно на правій тім'яній області, припухлість м'яких тканин лівої щоки, рани на губах праворуч, які згідно висновку експерта №1405 від 12.06.2013 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. А також, 09.06.2013 року, приблизно о 13.30 год., ОСОБА_4, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, знаходячись біля магазину «Тамара», який розташований по вул. Чапаєва буд.282 у м. Запоріжжя, грубо порушив громадський порядок, а саме: виражався нецензурною лайкою в сторону потерпілого ОСОБА_6, після чого наніс йому кілька ударів кулаками обох рук, в область обличчя.

Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому синець з припухлістю м'яких тканин навколо лівого ока, синець в області чола праворуч, садно на правій тім'яній області, припухлість м'яких тканин лівої щоки, рани на губах праворуч, які згідно висновку експерта №1405 від 12.06.2013 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину за ч.1 ст.125 КК України за фактом спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 визнав повністю, надав суду показання, що на початку червня 2013 року у нього з ОСОБА_6 виникла суперечка з приводу того, що вони не могли роз'їхатись на дорозі. Потім біля магазину «Тамара» вони знов побачились та почали розмовляти. Почалась сварка, внаслідок чого ОСОБА_3 вдарив в обличчя приблизно 2-3 рази потерпілого ОСОБА_6 Після ударів потерпілий впав на землю, а ОСОБА_7 та ОСОБА_4 почали його підіймати та вести до автомобіля ОСОБА_6, намагались посадити його на заднє пасажирське сидіння. При бійці він не забирав мобільний телефон у потерпілого. Після бійки біля магазину він та ОСОБА_4 повернулись на пляж, де побули 30 - 40 хвилин до дзвінка співробітників міліції, які попросили його повернутись до магазину «Тамара» на вул. Чапаєва. По прибуттю на місце його затримали співробітники міліції та взяли під варту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенню визнав повністю. Суду показав, що на початку літа у 2013 році він разом із ОСОБА_3, на проїжджій частині де сталась попередня сварка, він перебував у іншому автомобілі «Сітроєн», який стояв навпроти автомобіля ОСОБА_3 «лоб до лоба», по суті проїзджу дорогу перекривав саме його автомобіль. ОСОБА_6, якого він раніше ніколи не зустрічав та не спілкувався з ним, рухаючись на зустріч не міг проїхати та посигналив, щоб машина від'їхала, що і сталось. Коли ОСОБА_6 проїжджав повз автомобіля ОСОБА_3 щось йому сказав, але ОСОБА_3 розмовляв по телефону та у відповідь лише махнув на них рукою. Автомобіль потерпілого поїхав далі. Після цього вони хвилин через 5 також поїхали до магазину «Тамара» на вул. Чапаєва де і зупинились. Біля магазину їх побачив ОСОБА_6 і почався конфлікт, чи був у ОСОБА_6 телефон він не бачив. Сварка була між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 стояв поруч, розмовляв із ОСОБА_8, який до них підійшов. Бачив як ОСОБА_3 декілька разів, а саме 2-3 рази вдарив по обличчю рукою потерпілого і той впав на асфальт втрутившись у бійку він наніс останньому кілька ударів по обличчі потерпілому. Після цього він та ОСОБА_7 підійшли до потерпілого і підняли його, повели до його автомобіля, намагались посадити на заднє сидіння автомобіля при цьому крові у потерпілого не бачив, але на лобі у потерпілого була гематома. ОСОБА_7 сів за кермо та вони поїхали. Побувши після цього біля магазину ще хвилин 5-10 вони повернулись на пляж, де через деякий час, приблизно через пів-години на мобільний телефон ОСОБА_3 подзвонили співробітники міліції та попросили прибути до магазину де сталась бійка. Коли вони з ОСОБА_3 прибули до магазину одразу поїхали до Комунарського райвідділу разом із співробітниками міліції. Вважає, що його затримали оскільки ОСОБА_6 повідомив співробітникам міліції, що в нього зникли мобільний телефон, ключі від дому, гроші та ще щось, під час слідства ОСОБА_6 неодноразово змінював суму, яка у нього зникла.

Крім повного визнання вини обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4 за фактом умисного нанесення потерпілому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень поєднаного із хуліганськими діями, їх вина повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- висновком експерта №1405 від 12.06.2013 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_6 зафіксовано: синець з припухлістю м'яких тканин навколо лівого ока, синець в області чола праворуч, садно на правій тім'яній області, припухлість м'яких тканин лівої щоки, рани на губах праворуч, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження;

- протокол огляду місця події від 09.06.2013 року, в ході якого була оглянута ділянка місцевості, розташована поряд із магазином «Тамара» в м. Запоріжжя по вул. Чапаєва, 282 в ході чого було зроблено змив речовини бурого кольору;

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який у судовому засіданні показав, що 09.06.2013 року приблизно об 13 годині разом із своїми друзями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повертався з пляжу до дому. Вони виїжджали з пляжної зони «Волна» де досить вузька дорога і побачили попереду них стояв мікроавтобус, який фактично перегородив проїзд. Потерпілий посигналив, щоб його пропустили, оскільки бачив, що в салоні мікроавтобуса присутній водій ОСОБА_3, який сидів за кермом, після чого вони проїхали повз. Приїхавши на вул. Чапаєва в м. Запоріжжя потерпілий зупинився біля магазину «Тамара». Коли всі вийшли з автомобіля ОСОБА_10 одразу пішов додому, а потерпілий разом із ОСОБА_9 направилися до самого магазину купити пива. Купивши пива вони залишились біля магазину, де його і пили, взагалі було випито десь по два бокали пива. Біля магазину вони побачили ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким потерпілий зробив зауваження стосовно невіро зупиненого на дорозі мікроавтобуса. Замість відповіді ОСОБА_3 почав підходити до потерпілого і вдарив його у обличчя. Після удару потерпілий присів та закрив обличчя руками. ОСОБА_9 підійшов до потерпілого та ОСОБА_3 почав їх заспокоювати та розбороняти. Додому потерпілий їхав на задньому пасажирському сидінні, хто саме його туди пересадив він не пам'ятає, але за кермом був ОСОБА_9. Приїхавши до дому виявилось, потерпілий викликав міліцію. Коли приїхали співробітники міліції потерпілий та ОСОБА_9 пішли до ОСОБА_10, щоб той подзвонив ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_10 добре знає його брата. Потім разом із співробітниками міліції вони направились до магазину, де сталась бійка. При цьому ключі від оселі були знайдені на полу автомобіля між рулем та водійським кріслом, гроші не знайшли. Крім того, у потерпілого були підозри на струс мозку і він звернувся до п'ятої міської лікарні, але діагноз не підтвердився, за висновком експерта потерпілий зазнав легкі тілесні ушкодження спричинені його побиттям.

- показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що в червні 2013 року він разом із своїми друзями портерпілим та ОСОБА_10 після відпочинку на пляжі «Волна» повертались на автомобілі ОСОБА_6 додому. Проїзна частина на цій ділянці дороги є вузькою та вони побачили зупинений мікроавтобус ОСОБА_3. ОСОБА_6 посигналив, щоб йому надали можливість проїхати. Потім біля магазину «Тамара», де вони пили пива, скільки саме він не пам'ятає, але не більше двох бокалів, вони зустрілись із ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_6 зробив зауваження ОСОБА_3 стосовно невірно припаркованого автомобіля, що заважав проїхати, але ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 та вдарив його декілька разів. Де на той момент був ОСОБА_4 він не бачив. ОСОБА_7 намагався розборонити хлопців. ОСОБА_6 впав на асфальт та закрив руками обличчя, потім намагався ухилитись від ударів та втекти. На заднє пасажирське сидіння саджав потерпілого ОСОБА_7 разом з кимось, але він не пам'ятає з ким. ОСОБА_7 був за кермом, відвіз потерпілого додому. Той викликав міліцію, але не за свого телефону, оскільки як пояснив потерпілий його телефон забрали, хто саме ОСОБА_7 не бачив. Також з автомобіля ОСОБА_6 зникли ключі від дому та гроші, які були в дверцятах автомобіля, але ключи згодом знайшли на полу між кермом та сидінням водія, гроші не знайшли.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_11, з яких вбачається, що 09.06.2013 року він домовився зустрітись зі своїм другом ОСОБА_12 біля магазину «Тамара», який знаходиться по вул. Чапаєва в м. Запоріжжя та разом з ним піти на пляж. Коли він підійшов до магазину, то звернув увагу, що біля нього стояли хлопці, серед них були ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_3 свідок знає з дитинства, а з ОСОБА_4 знайомий приблизно рік. Потерпілий стояв спиною до вікна магазина, обличчям до обличчя до нього стояв ОСОБА_3, поруч ОСОБА_4 також був присутній ОСОБА_7. Свідок направлявся до хлопців з метою привітатись, коли підходив ближче почув, що вони розмовляють на високих тонах, але нецензурної лайки він не чув, щоб хлопці були на підпитку він не помітив, у розмову не втручався, тому звернувся до ОСОБА_4, спитав про те як у нього справи, чим планують займатись, чи планують піти на пляж. Після розмови з ОСОБА_13 пішов у зал магазину, що відбувалось на вулиці не бачив, оскільки розмовляв по телефону із другом, з яким домовлявся про зустріч, але озирнувшись трохи пізніше побачив, що ОСОБА_13 вдарив кулаком потерпілого, потім ще раз, той впав на землю та закрив обличчя руками. До потерпілого підійшли ОСОБА_4 і ОСОБА_7 щоб його підняти та відвели до автомобіля. Посадили на заднє пасажирське сидіння та ОСОБА_7 кудись повіз потерпілого. Зробивши покупки у магазині свідок вийшов на вулицю та пішов на пляж. Згодом, свідок питав з якої причини стався конфлікт, йому відповіли, що хлопці не роз'їхались на дорозі.

- показаннями свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні показала, що 09.06.2013 року приблизно об 12 год 20 хв. Він підійшов до магазину «Тамара» по вул. Чапаєва в м. Запоріжжя, де домовився зустрітись зі своїм другом ОСОБА_11 та разом піти на пляж. Коли він підійшов до магазину побачив поруч з ним декілька автомобілів також на подвір'ї магазину стояли хлопці, які розмовляли між собою. Одно з цих хлопців він впізнав, це був ОСОБА_3, оскільки знайомий з ним багато часу, років 10. Поруч з ОСОБА_14 стояли ОСОБА_4, якого він знає не так добре, але знайомий, а також був ще один не близький знайомий ОСОБА_7. Потерпілого свідок знав візуально, але ніколи з ним не спілкувався. Підійшовши ближче він з ними привітався, але хлопці не звернули на нього уваги, оскільки сварились між собою. Зрозумівши, що між хлопцями стався конфлікт він пішов до самого магазину зробити покупки. Стоячі у черзі він дивився у вікно та бачив хлопців, оскільки ті стояли на вулиці біля вікна. Через декілька хвилин він повернувся до вікна та побачив, що потерпілий сидить на землі та затуляє обличчя руками. ОСОБА_3 стояв близько поруч, тому він зрозумів що той його ударив, але самого удару свідок не бачив. В цей час до магазину увійшов ОСОБА_11, який також став у чергу. Зробивши покупки він не став у магазині чекати на ОСОБА_11 та вийшов на вулицю, щоб покурити. В цей час побачив як ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підняли потерпілого з землі та підвели до автомобіля та намагались посадити його на заднє пасажирське сидіння, але він упирався, щоб хтось із хлопців забирав у потерпілого телефон або ще щось він не бачив. Коли потерпілого все-таки посадили до машини, ОСОБА_7 сів за кермо та вони поїхали. Дочекавшись на свого друга вони разом пішли на пляж.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_10, з яких вбачається, що на початку літа у червні 2013 року він із друзями відпочивали на пляжі. Під час відпочинку на пляжі алкогольні напої не розпивав, чи пили їх друзі не пам'ятає. Після відпочинку разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_10 приїхав до магазину «Тамара», що розташований по вул. Чапаєва в м. Запоріжжя. Там біля магазину були хлопці, яких вони зустріли по дорозі ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Мікроавтобус ОСОБА_3 вони не могли об'їхати по дорозі з пляжу. ОСОБА_3 сидів у автомобілі та розмовляв по мобільному телефону, ОСОБА_6 йому посигналив та той від'їхав надавши дорогу для проїзду. Проїжджаючи повз автомобіль ОСОБА_3 ОСОБА_6 щось йому сказав та виникла не велика суперечка, йому вдалось її одразу владнати. Коли автомобіль ОСОБА_6 приїхав до магазину свідок ОСОБА_10 прибув там не більше десяти хвилин та пішов додому. Прийшовши додому він ліг відпочивати та заснув. ОСОБА_10 розбудили стуки у двері будинку та він вийшовши на подвір'я побачив побитого ОСОБА_6 та співробітників міліції. У ОСОБА_15 було розбите обличчя. ОСОБА_10 попросили подзвонити ОСОБА_3, але оскільки він не знав номеру телефона саме ОСОБА_3, подзвонив його брату та спитав номер, після чого зателефонував на цей номер. Після дзвінка до ОСОБА_3 співробітники міліції поїхали до магазину. Потерпілий розповідав йому, що його побив ОСОБА_3 за ОСОБА_4 потерпілий нічого не казав, що саме робив ОСОБА_4 під час суперечки між хлопцями йому не відомо.

Дослідивши вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: показами потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, які є послідовними, та такими, що не протирічать одне одному та відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом у судовому засіданні.

В ході судового слідства суд усебічно і повно досліджував усі докази, наявні в справі, і встановив правильність збирання і закріплення кожного з них. При цьому суд враховує і той факт, що відповідно до висновку службового розслідування за фактом застосування недозволених методів ведення досудового розслідування працівниками Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, будь-яких заходів фізичної і психологічної дії відносно обвинувачених не застосовувалося.

Суд також усебічно безпосередньо дослідив усі наявні в справі речові докази і вважає встановленим, що об'єктами дослідження в ході досудового і судового слідства стали саме ті предмети, які були в належному процесуальному порядку виявлені, вилучені, оглянуті, вивчені і в належному порядку збережені в ході досудового слідства. Суд вважає досліджені докази допустимими та достовірними.

При цьому суд враховує той факт, що ніхто з учасників процесу не заявив ніяких клопотань, спрямованих на виключення яких-небудь доказів із кримінальної справи за тими або іншими мотивами.

Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що провина обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 у інкримінованих їм злочинах повністю підтверджена здобутими на досудовому слідстві з дотриманням норм Кримінально-процесуального кодексу України і дослідженими в ході судового слідства доказами.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що провина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 доведена і кваліфікує:

дії обвинуваченого ОСОБА_4 - за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом;

дії обвинуваченого ОСОБА_3 - за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 судом не встановлено.

Судом визнано щире каяття обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 обставинами, які пом'якшують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховує, що останній вчинив злочин, віднесений до категорії не великої тяжкості. ОСОБА_4 характеризується посередньо, працює, раніше не судимий. Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Згідно з п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, які на день набрання чинності цим Законом не позбавлені батьківських прав, мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

ОСОБА_4 засуджується за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином не великої тяжкості, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року не позбавлений батьківських прав та має дитину, якій не виповнилося 18 років - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Перешкоди для застосування щодо ОСОБА_4 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року, передбачені ст. 8 зазначеного Закону та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», відсутні.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на підставі ст. 86 КК України та п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує, що останній вчинив злочини, віднесені до злочинів не великої тяжкості. Характеризується посередньо, працює, раніше засуджений. Обставин, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Із врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без умов ізоляції його від суспільства.

Цивільних позовів по справі не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, судова колегія, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі якого призначити йому покарання:

- у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3 залишити без змін до набуття вироком законної сили.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, на підставі якого призначити йому покарання:

- у вигляді штрафу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень на користь держави.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року звільнити від покарання ОСОБА_4.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3 залишити без змін до набуття вироком законної сили.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- змив речовини бурого кольору та контрольний змив речовини бурого кольору, що передані на відповідальне зберігання у камеру речових доказів Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити;

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченим, а інші учасники процесу мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. В разі якщо вирок оскаржений учасниками процесу, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: В.Б. Кулик