Ухвала суду № 39778226, 01.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2014 р. м. Київ К/800/15153/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппродукт» на постанову та ухвалуПолтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 рокуу справі№ 816/6125/13-аза позовомКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській областідо Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппродукт»простягнення коштів за податковим боргом,-В С Т А Н О В И В :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року у справі № 816/6125/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Сільгосппродукт» кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу зі сплати: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 401 273,30 грн.; податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 598 190,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 59, п. п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем проведено ряд перевірок платника податків, за наслідками яких на підставі відповідних актів перевірок прийнято податкові повідомлення-рішення: від 21.12.2010 року № 0007692301/0/4358 про донарахування податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 483 427,20 грн.; від 21.12.2010 року № 0007702301/0/4357 про донарахування податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт) послуг» в розмірі 762 475,92 грн.; від 28.04.2012 року № 0007892301/499 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 1 102 913 грн.; від 28.04.2012 року № 0007902301/500 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 825 496,00 грн.; від 10.07.2012 року № 0010112301/923 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 135 875,78 грн.; від 10.07.2012 року № 0010122301/924 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 49 409,38 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.112011 року у справі № 2а-1670/6118/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 року, частково задоволено адміністративний позов ТОВ «Сільгосппродукт» до Кременчуцької ОДПІ: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.12.2010 року № 0007702301/0/4357 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 40 188,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20 094,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року у справі № 2а-1670/4346/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013 року, частково задоволено адміністративний позов ТОВ «Сільгосппродукт» до Кременчуцької ОДПІ: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 28.04.2012 року № 0007892301/499 в частині визначення ТОВ «Сільгосппродукт» грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 124 026,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 104 128,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 898,00 грн.); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 28.04.2012 року №0007902301/500 в частині визначення ТОВ «Сільгосппродукт» грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 175 826,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 138 907,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 919,00 грн.).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 року у справі № 816/1466/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 року, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Сільгосппродукт» до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2012 року № 0010112301/923, № 0010122301/924.

Відповідачем 29.10.2012 року до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за III квартали 2012 року, в якій визначено суму грошового зобов'язання зі сплати податку в розмірі 5,00 грн. Суму грошового зобов'язання платника податків зменшено за рахунок самостійної сплати податку на прибуток в розмірі 5,00 грн. На суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 0,02 грн.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нарахування суми грошового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на момент розгляду даної справи судові рішення в адміністративних справах № №2а- 1670/6118/11, 2а-1670/4346/12, 816/1466/13-а набрали законної сили, а тому сума грошового зобов'язання, визначена зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженою.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом винесено податкову вимогу № 1379/1394 від 24.06.2011 року, яку вручено відповідачу 29.06.2011 року, що підтверджується копією податкової вимоги. Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку до матеріалів справи не надано.

Посилання відповідача на те, що судами не досліджено щодо якого податкового боргу була винесена податкова вимога від 24.06.2011 року №1374/1394 спростовується положеннями п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України.

Оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій сума заборгованості по сплаті з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 401 273,30 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 598 190 грн. ТОВ «Сільгосппродукт», в загальній сумі 2 999 463,30 грн. позивачем не сплачена, з урахуванням положень ст. 95 Податкового кодексу України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппродукт» залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 року у справі № 816/6125/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак