Ухвала суду № 39778162, 08.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м. Київ К/800/4517/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Міністерства доходів і зборів України про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства доходів і зборів України від 24 травня 2013 року №511-о в частині терміну призначення позивача виконуючим обов'язки начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на два місяці; визнання незаконним та скасування наказу Міністерства доходів і зборів України від 24 липня 2013 року № 2359-о; зобов'язання Міністерства доходів і зборів України поновити на посаді начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області з 24 липня 2013 року; стягнення з Міністерства доходів і зборів України, Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 липня 2013 року до винесення рішення суду про поновлення на роботі.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 24 липня 2013 року № 2359-о «Про звільнення» в частині дати звільнення ОСОБА_2 з посади виконуючого обов'язки начальника Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області та зобов'язано Міністерство доходів і зборів України внести зміни до наказу від 24 липня 2013 року № 2359-о, зазначивши дату звільнення позивача - 5 серпня 2013 року, та внести відповідний запис у трудову книжку. Зобов'язано Міністерство доходів і зборів України забезпечити проведення перерахунку та виплати коштів, що належать до виплати ОСОБА_2 при звільненні, з урахуванням дати звільнення - 5 серпня 2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу Міністерства доходів і зборів України від 24 травня 2013 року №511-о залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом Міністерства доходів і зборів України від 24 травня 2013 року № 511-о ОСОБА_2 призначено виконуючим обов'язки начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області терміном на два місяці, зі звільненням з посади начальника Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 24 липня 2013 року № 2359-о позивача звільнено з посади виконуючого обов'язки начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Підставою для прийняття спірного наказу слугував лист Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 19 липня 2013 року №1047/8/17-00-04-119 згідно якого ОСОБА_2 не виконував на належному рівні організації роботи підпорядкованої інспекції, що призвело до невиконання поставлених завдань.

Згідно пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 391 Кодексу законів про працю України передбачено, що якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття спірного наказу від 24 травня 2013 року № 511-о про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов'язки начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області терміном на два місяці слугувала заява позивача від 17 травня 2013 року, подання Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 17 травня 2013 року №41/8/04-119 та лист-погодження Костопільської районної державної адміністрації від 17 травня 2013 року №1844/01-30/13.

При цьому, звільнення позивача було погоджено головою Костопільської районної державної адміністрації (лист від 24 липня 2013 року №2806/01-30/13), виконуючим обов'язки голови Березнівської районної державної адміністрації (лист від 03 липня 2013 року № вих01/33-459/13) та виконуючим обов'язки голови Рівненської обласної державної адміністрації (лист від 03 липня 2013 року №552/9/17-00-04-120), що відповідає вимогам Указу Президента України «Про заходи забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території» від 24 травня 2013 року №307/2013.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що при винесенні спірного наказу від 24 травня 2013 року № 511-о, не було порушено вимог чинного законодавства, а тому суди дійшли вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також, з огляду на те, що Костопільська ОДПІ набула дієздатності з дня реєстрації тобто з 04 червня 2013 року, суди дійшли вірного висновку про те, що двохмісячний строк укладеного трудового договору розпочинається з 04 червня 2013 року та закінчується 03 серпня 2013 року, і відповідно, правомірно зобов'язали відповідача внести зміни до наказу від 24 липня 2013 року № 2359-о, зазначивши дату звільнення позивача 5 серпня 2013 року.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Міністерства доходів і зборів України про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

О.І. Гаманко