Ухвала суду № 39778144, 01.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2014 р. м. Київ К/800/62611/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Левченко О. В. Чохеля Т. Р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солайм» на постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 рокуу справі№ 804/109/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Солайм»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі № 804/109/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 153.1.1, 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, п. п. 4, 6, 7, 8 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 21 «Вплив змін валютних курсів», ст. ст. 6, 17, 105, 159, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Клопотання відповідача про заміну правонаступником підлягає задоволенню відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «Солайм» з питань правильності визначення об'єкта оподаткування за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року з податку на прибуток, складено акт № 1890/226/32614125 від 19.11.2012 року, яким зафіксовано порушення: пп. пп. 153.1.1, п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 2 480 740,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001052200 від 05.12.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 480 740,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ТОВ «Солайм» допущено порушення п. п. 153.1.1, 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України у зв'язку із наявністю правових підстав для врахування прибутку позитивного значення курсових різниць у складі доходів платника податку при поверненні суми передплати.

Колегія суддів вважає такий висновок апеляційного суду передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами наведених господарських операцій згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «Солайм» на рахунку 3712 «Розрахунки за виданими авансами» станом на 30.09.2011 року, 31.12.2011 року, 31.03.2012 року, 30.06.2012 року рахується позитивна курсова різниця, яка не знайшла свого відображення у податковому обліку ТОВ «Солайм» у сумі 5 369 920,00 грн.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність податкових повідомлення-рішення ґрунтується на доводах стосовно порушення платником вимог Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року

Разом з тим, для з'ясування даного питання необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим судам потрібно було у відповідності до статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України вирішити питання про призначення судово-бухгалтерську експертизи.

Колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, скористатись правом, визначеним ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України щодо призначення експертизи для з'ясування питання як платник повинен відображати заборгованість в іноземній валюті в разі розірвання зовнішньоекономічного контракту та повернення передплати, як це фактично відображено позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Замінити відповідача правонаступником Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солайм» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року у справі № 804/109/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак