Ухвала суду № 39778097, 08.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м. Київ К/800/15770/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування наказу, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12 липня 2013 року № 1106 в частині притягнення його до дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді начальника штабу Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. А також стягнення з УМВС України у Миколаївській області 10 000 грн. завданої моральної шкоди.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 23 вересня 2005 року по 25 липня 2013 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, з квітня 2012 року займав посаду начальника штабу Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 12 липня 2013 року № 1106 звільнено ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ згідно пункту 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни). Зазначений наказ було реалізовано наказом УМВС України Миколаївської області від 25 липня 2013 року № 55 по особовому складу.

Підставою до прийняття спірного наказу слугував висновок службового розслідування, проведеного Головним штабом МВС України, за фактом надзвичайної події за участю окремих працівників Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, яким встановлено, що за відсутність належного контролю з боку ОСОБА_2 за діяльністю чергової частини Врадіївського РВ, викривлені в бік пом'якшення обставини цієї події (інформацію про те, що невідомі особи спричинили потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців та подряпин обличчя, а не про те, що її побили працівники міліції) зареєстровані в журналі єдиного обліку за № 931 від 27 червня 2013 року, з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 125 (Умисне легке тілесне ушкодження) КК України, та в подальшому про вчинене кримінальне правопорушення належним чином не проінформовано чергову частину вищого рівня.

Наведене свідчить про те, що у поведінці ОСОБА_2 мало місце грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні функціональних обов'язків, порушення вимог Закону України «Про міліцію», статті 7, 8 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» в частині належного виконання своїх обов'язків, бездоганного виконання статутів та наказів, Інструкції про порядок ведення Єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 року № 1050, щодо належного прийняття та реєстрації повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, військ та навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012 року № 940, у частині порядку збирання, опрацьовування та подання оперативної інформації що призвело до викривлення отриманої інформації та в подальшому неінформування чергових частин УМВС та МВС про вчинення працівниками Врадіївського РВ тяжкого кримінального правопорушення.

Так, 27 червня 2013 року о 10 год. 00 хв. до чергової частини Врадіївського РВ надійшло телефонне повідомлення чергового фельдшера Врадіївської ЦРЛ про те, що цього дня о 09 год. 40 хв. у с. Сирово Врадіївського району виявлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку АДРЕСА_1, яка була побита працівниками міліції. Однак, черговим РВ до Журналу (книги) єдиного обліку внесено запис про повідомлення про злочин, передбачений статтею 125 КК України, без зазначення про вчинення суспільно-небезпечного діяння (за заявою потерпілої) працівниками міліції.

Відомості про вчинення зґвалтування ОСОБА_3 зареєстровано в ЖЄО за № 938 в 22 год. 20 хв. 27 червня 2013 року (внесено до ЄРДР о 23 год. 19 хв. за частиною 3 статті 152 КК України). Перекваліфікацію події, зареєстрованої в ЖЄО за № 931 за статтею 125 КК України на частину 1 статті 121 КК України проведено о 22 год. 23 хв. 27 червня 2013 року. Відомості щодо вчинення відносно ОСОБА_3 злочину, передбаченого частиною 2 статті 187 КК України, в ЖЄО зареєстровані о 23 год. 15 хв. 27 червня 2013 року (до ЄРДР внесено о 23 год. 21 хв.). 28 червня 2013 року співробітника Врадіївського РВ ОСОБА_4 затримано в порядку статті 208 КПК України.

Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 зазначеного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено, що грубе порушення з боку позивача дисципліни мало місце та обставини дисциплінарного проступку встановлені службовим розслідуванням були підтверджені в суді першої та апеляційної інстанцій.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що при винесенні Міністерством внутрішніх справ України наказу від 12 липня 2013 року № 1106, вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України порушено не було, оскільки службове розслідування проведено правомірно та без порушення відповідних строків, також у позивача було відібрано письмові пояснення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність винесення спірного наказу від 12 липня 2013 року № 1106, оскільки службове розслідування та накладення дисциплінарного стягнення були проведені за фактом вчинення проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, а застосоване дисциплінарне стягнення відповідає характеру та тяжкості вчиненого позивачем порушення та є несумісними з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині поновлення на займаній посаді, суди прийшли до обґрунтованого висновку і про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування наказу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

О.І. Гаманко